Кіровоградської області
"26" грудня 2008 р.
Справа № 18/211
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/211
за позовом: Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", м. Київ
до відповідача: Фермерського господарства "АСК", с. Новошевченкове Долинського району Кіровоградської області
про стягнення 3 584 018,35 грн.
Представники сторін:
від позивача - Тертична В.П. , довіреність № 12-2008/legal від 03.12.08 ;
від відповідача - участі не брали.
Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією “Сантрейд” подано позовну заяву про стягнення з селянського (фермерського) господарства “АСК” 3 637 529,38 грн., з яких: 2 750 001,50 грн. грошові кошти, сплачені позивачем відповідачеві по договору поставки, 825 000,45 грн. штрафу та 62 527,43 проценти за користування чужими грошовими коштами. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов”язань за договором поставки № 4600002484/ФЮП8-Е007.0 від 06.03.2008 р.
Заявою від 25.12.2008 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 3 584 018,35 грн., з яких: 2 750 001,50 грн. грошові кошти, сплачені позивачем відповідачеві по договору поставки №4600002484/ФЮП8-Е007.0 від 06.03.2008 р., 9 016,40 грн. проценти за користування грошовими коштами та 825 000,45 грн. штрафу.
В силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні 26.12.2008 р. позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення їх розміру підтримав у повному обсязі.
Відповідач участі свого представника в судове засідання 26.12.2008р. не забезпечив, вимог ухвали суду від 12.12.2008 р. не виконав та витребуваних документів до суду не подав.
Між тим, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 12.12.2008 р. направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано згідно даних з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 46).
Факт направлення підтверджується вихідним реєстраційним штампом господарського суду Кіровоградської області, розміщеному на зворотному аркуші останньої сторінки ухвали, та обліковими даними Списку згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 12.12.2008 р. (а.с. 65).
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням наведеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 18/211 в судовому засіданні 26.12.2008 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.
При розгляді справи господарський суд враховує, що згідно даних з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 46) правильним найменування відповідача - Селянське (фермерське) господарство “АСК”, код ЄДРПОУ 31077178, є Фермерське господарство “АСК”, код ЄДРПОУ 31077178.
В судовому засіданні 26.12.2008 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
06.03.2008 р. між фермерським господарством “АСК” (Продавець) та дочірнім підприємством з іноземною інвестицією “Сантрейд” (Покупець) укладено договір постави № 4600002484/ФЮП8-Е007.0 (а.с. 28-33).
За умовами укладеного договору Продавець зобов”язувався виробити та передати у визначений строк Покупцеві зернові та/або олійні культури, іменовані разом Товар, а Продавець зобов”язався прийняти і оплатити вказаний Товар.
Згідно з пунктами 2.1.1., 2.1.2 договору Продавець зобов”язаний поставити весь урожай зернових і олійних культур, вирощений і зібраний в аграрний період 2007/2008 років, в кількості не менше мінімальній, а саме:
а) зернові культури - ячмінь не менше 350 т (+/- 5%) в строк до 20 серпня 2008р.;
б) олійні культури - соняшник не менше 3 000 т (+/- 5%) в строк до 15 листопада 2008 р.
Загальна вартість Товару визначена в пункті 5.1. договору та становить 6 054 000 грн. (разом з ПДВ), а саме: зернові культури (ячмінь) - 294 000 грн.; олійні культури (соняшник) - 5 760 000 грн.
Пунктом 5.3. договору передбачено здійснення Покупцем попередньої оплати кожного виду товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів в наступному розмірі:
зернові культури (ячмінь) - 250 000 грн. (85,03% від загальної вартості культури по пункту 5.1.);
олійні культури (соняшник) - 2 750 000 грн. (47,74% від загальної вартості культури по пункту 5.1.).
Всього розмір попередньої оплати становить 3 000 000 грн. (49,55% від загальної вартості культури по пункту 5.1.).
Сторони домовились, що Товар підлягає остаточній оплаті Покупцем по ціні, вказаній в пункті 5.1. договору або, у випадку зміни кон”юктури ринку, по окремо узгоджених цінах (пункт 5.6. договору).
Згідно з пунктом 4.2. договору поставка (передача у власність) Товару повинна здійснюватись Продавцем в наступні строки та об”єми:
до 20 серпня 2008 р. - зернові культури в кількості, загальна вартість яких за передавальними документами (накладними, актами) має бути не менше розміру всієї попередньої оплати, яку Продавець отримав згідно умов пункту 5.3. договору;
до 15 листопада 2008 р. - олійні культури в кількості, загальна вартість яких за передавальними документами (накладними, актами) має бути не менше розміру всієї попередньої оплати, яку Продавець отримав згідно умов пункту 5.3. договору;
до 01 грудня 2008 р. - зернові і олійні культури в кількості не менше мінімальної, згідно пункту 2.1.2.а) і б) договору.
У відповідності до статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 662 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно зі статтями 689, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу; покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Норми статті 693 Цивільного кодексу України передбачають, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за платіжними дорученнями №15000809 від 07.03.2008 р. на суму 2 000 000,64 грн. та № 15002122 від 02.04.2008р. на суму 1 000 001,28 здійснено попередню оплату товару на загальну суму 3 000 001,92 грн. (а.с. 38-39).
Отримання попередньої оплати не заперечується відповідачем, що вбачається із змісту укладеної між сторонами додаткової угоди від 20.08.2008 р. до договору поставки (а.с. 37).
Натомість, як повідомляє позивач, відповідачем визначені договором зобов”язання виконані частково та поставлено товар в кількості 349,348 тон пшениці 6-го класу на загальну суму 250 000,42 грн. Насіння соняшнику відповідачем не поставлено.
20.11.2008 р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від прийняття виконання за договором поставки № 4600002484/ФЮП8-Е007.0 від 06.03.2008 р. та вимогу про повернення суми попередньої оплати й інших нарахувань (а.с. 40-44). Документальне підтвердження надання відповідачем відповіді на вказану вимогу або її виконання в матеріалах справи відсутнє.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В силу частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Докази належного виконання відповідачем умов договору щодо поставки товару або повернення позивачеві суми попередньої оплати в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду не подано, а тому позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 825 000,45 грн., що становить 30% від суми попередньої оплати 2 750 001,50 грн.
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
В пункті 7.3 договору сторонами передбачено, що за не поставку або прострочення поставки товару в строки та об”єми згідно пунктів 4.2.1. та 4.2.2. даного договору, Продавець зобов”язаний сплатити штраф розмірі 30% від розміру здійсненої попередньої оплати згідно пункту 5.3. договору.
Наведене свідчить про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 825 000,45 грн. та наявність підстав для їх задоволення.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення 9 016,40 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 16.11. по 25.12.2008 р., оскільки згідно положень частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фермерського господарства "АСК" (28500, Кіровоградська область, Долинський район, с. Новошевченкове, п/р 26001315292001 в КБ "Приватбанк" м. Кривий Ріг, МФО 305750, ідентифікаційний код 31077178) на користь дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (01021, м.Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, н/п № 43, поштова адреса: 03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31/33, п/р 26003001300496 в ЗАТ "ОТП-Банк", МФО 300528, ідентифікаційний код 25394566) - заборгованість в сумі 3 584 018,35 грн., з яких 2 750 001,50 грн. грошових коштів сплачених по договору поставки №4600002484/ФЮП8-Е007.0 від 06.03.2008 р., 9 016,40 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами та 825 000,45 грн. штрафу, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя