Україна
06 серпня 2009 р. справа № 2а-36085/08/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кошкош О.О.
при секретарі
при секретарі Гумуржи Т.В.
за участю
представника позивача Гнатенко О.В.
представника відповідача Сорівко О.А., Тіліченко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення витрат на допомогу на поховання, -
Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька звернулось до суду із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення витрат на допомогу на поховання.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно до п.1 ч.1 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разу настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та відповідно до нього покладається і обов'язок відшкодування витрат на допомогу на поховання.
Управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька сплачено ОСОБА_1 допомога на поховання свого чоловіка ОСОБА_2 у сумі 1096,59 грн., однак до теперішнього часу зазначена сума не відшкодована Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Просить зобов'язати відповідача відшкодувати витрати на допомогу на поховання на загальну суму 1096,59 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та зазначили, що відповідно до ст..21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випаду на виробництві та професійного захворювання від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд зобов'язаний у встановленому порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника з цих причин, при настанні страхового випадку.
На підставі п.п.8,9 ст.34 зазначеного Закону, у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 року № 826 «Про затвердження порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» передбачає, що витрати на поховання проводяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України та п. 3 Постанови Правління Фонду «Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» від 06.03.2006 р. №13 передбачає, що витрати на поховання проводяться робочими органами виконавчої дирекції Фонду страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Тобто, в Постановах чітко зазначено, що допомога на поховання відшкодовується Фондом тільки у тому випадку, якщо смерть настала за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджено висновками спеціальних медичних закладів. Причинний зв'язок смерті ОСОБА_2. з виробничою травмою 14.01.1970 рок, яка отримана на Донецькому домобудівельному комбінаті №1 (черепно-мозкова травма) відсутній.
Просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.2 ст.7 «Прикінцеві положення» Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697 (далі по тексту - Порядок).
Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг, якщо нещасний випадок у відповідності із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону N 1105-XIV від 23.09.99 року, підставою для оплати страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку на виробництві за встановленою формою.
Згідно зі ст. ст. 13, 14 цього Закону страховим випадком, з настанням якого виникає обов'язок Фонду по сплаті страхових виплат, є, зокрема, нещасний випадок на виробництві, тобто обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі, і виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду або настала смерть.
Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів.
Відповідно до п. 17 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 N 1112 (далі - порядок), нещасний випадок, що стався внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових обов'язків (крім випадків, зазначених у п. 15, і відсутності умов, зазначених у п. 18 цих Правил), визнається пов'язаним з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та або голови комісії.
Між тим, у матеріалах справи відсутній медичний висновок щодо причинного зв'язку смерті ОСОБА_2. з виробничою травмою 14.01.1970 року, яка отримана на Донецькому домобудівельному комбінаті №1 (черепно-мозкова травма)
Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову..
Керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволені позову Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення витрат на допомогу на поховання - відмовити повністю.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена 06 серпня 2009 року, у повному обсязі складена 10 серпня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кошкош О.О.