Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
20.01.2009 р. № 2а- 31200/08/2070
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді-Самойлової В.В.
при секретарі- Демченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до військової частини А 4104
про стягнення грошової компенсації замість речового майна та зобов"язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача та просить визнати неправомірними дії відповідача щодо незабезпечення його під час проходження військової служби належним речовим майном та стягнути з останнього на його користь грошову компенсацію замість належного до видачі станом до 11.03.2000р. речового майна у сумі 474 грн. і зобов'язати відповідача видати належне до видачі після 11.03.2000р. речове майно в натурі на суму 3826,53 грн., згідно довідки № 239 від 27.12.2007р., а в разі відсутності вказаного майна вартість останнього просить стягнути з того на його користь.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив військову службу у відповідача та наказом командира в/ч А 4104 був звільнений з військової служби у запас і виключений зі списків особового складу частини, усіх видів забезпечення.
В період проходження військової служби він знаходився на речовому забезпеченні у відповідача, яким в повному обсязі не забезпечувався.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, за бажанням військовослужбовця, грошову компенсацію замість них».
На день виключення його зі списків особового складу частини сума грошової компенсації замість належного до видачі речового майна видачі станом до 11.03.2000р. складає в сумі 474 грн. та після 11.03.2000р. - на суму 3826,53 грн., згідно довідки № 239 від 27.12.2007р.
Оскільки, на момент виключення його зі списків особового складу частини, відповідач не розрахувався з ним стосовно належного до видачі речового майна або грошової компенсації замість нього, тому він вважає, що з боку останнього має місце противоправність, яка порушує його право на одержання даної грошової компенсації.
Сторони в судове засідання не прибули, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, що на думку суду можливо на підставі наявних доказів у справі відповідно до ст. 128 КАСУ.
Дослідивши докази, суд приходить висновку про задоволення позову зі слідуючих підстав.
Встановлено, що позивач проходив військову службу у відповідача та командира в/ч А 4104 був звільнений з військової служби у запас і виключений зі списків особового складу частини, усіх видів забезпечення.
В період проходження військової служби він знаходився на речовому забезпеченні у відповідача, яким в повному обсязі не забезпечувався.
На день виключення його зі списків особового складу частини сума грошової компенсації замість належного до видачі речового майна видачі станом до 11.03.2000р. складає в сумі 474 грн. та після 11.03.2000р. - на суму 3826,53 грн., згідно довідки № 239 від 27.12.2007р.
Згідно п.27 «Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. №1444, передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.
Відповідно до ст. ст. 9, 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17.02.2000р. призупинена дія п.2 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства Оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).
Оскільки, позивач не відноситься до категорії осіб, які використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців, а дія положення про отримання грошової компенсації замість речового майна відносно решти військовослужбовців з 11.03.2000р. зупинена була, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р.»від 28.12.2007р. № 107-VI п.2 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виключено, проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. у справі «Щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпункту 3 пункту 67 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. №107-VI. Також встановлено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. А тому вимоги позивача щодо видачі речового майна в натурі, яким він не забезпечувався після 11.03.2000р., на суму 3826,53 грн. та відшкодування вартості речового майна, яким він не забезпечувався до 11.03.2000р., у розмірі 474 грн. підлягає задоволенню на підставі вищевикладеного.
Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно Законами України визначаються
- права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод: основні обов'язки громадянина, а також встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України.
Ст.95 Конституції України передбачає, що виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Закон про Державний бюджет України є правовим актом, зміст якого чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Такий закон затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що в період проходження військової служби позивач мав право на забезпечення речовим майном, а в разі звільнення на одержання цього майна в натурі. Також, враховуючи, що дію п. 2 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців»призупинено, згідно із Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17.02.2000р., але діючим законодавством не передбачена заборона видачі речового майна в натурі, заборгованість по якому має місце, то позивач має право на одержання речового майна в натурі, заборгованість по якому утворилась після 11.03.2000р. на суму 3826,53 грн., оскільки його право в частині забезпечення речовим майном в період проходження військової служби було порушено і захист цього права можливо здійснити шляхом видачі вказаного майна в натурі. А тому маються підстави для задоволення позову в цій частині зазначеним шляхом, а вразі відсутності цього майна, позивач має право на відшкодування його вартості. В іншій частині своїх вимог позивач має право на отримання грошової компенсації замість речового майна, заборгованість по якому утворилась до 11.03.2000р. з підстав вищевикладеного.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 128, 159 КАСУ, ст. ст. 92, 95 Конституції України, ст. ст. 9, 91 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», Постановою КМУ «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії військової частини А 4104 щодо незабезпечення ОСОБА_1 за час проходження військової служби належним речовим майном.
Стягнути з військової частини А 4104 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість належної до видачі станом до 11.03.2000р. речового майна у сумі 474 (чотириста сімдесят чотири) грн.
Зобов'язати військову частину А 4104 видати ОСОБА_1 належне до видачі після 11.03.2000р. речове майно в натурі на суму 3826 (три тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 53 коп., згідно довідки № 239 від 27.12.2007р., а в разі відсутності його вартість стягнути з військової частини А 4104 на користь ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Самойлова В.В.