Кіровоградської області
"26" грудня 2008 р.
Справа № 18/198
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/198
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексістрой", м. Запоріжжя
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Завод Сегмент", м. Кіровоград
про стягнення 39 001,18 грн.
Представники сторін:
від позивача - участі не брали;
від відповідача - Чеботарь О.М., довіреність б/н від 27.09.2007 р.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Ексістрой” в порядку господарського судочинства подано позовну заяву про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Завод Сегмент” 42 001,18 грн., з яких: 21 865,70 грн. сума основного боргу, 1 503,10 3% річних, 11 116,96 грн. індекс інфляції та 7 515,42 грн. збитків у вигляді неотриманих доходів.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов”язань щодо оплати виконаних підрядних робіт.
23.12.2008 р. позивачем подано заяву, згідно якої зменшено розмір суми основного боргу до 18 865,70 грн.
Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.
В судовому засіданні 23.12.2008 р. оголошувалась перерва до 26.12.2008 р.
В судовому засіданні 23.12.2008 р. представники позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення підтримали у повному обсязі.
В судове засідання 26.12.2008 р. представник позивача не з”явився та 26.12.2008р. подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ “Ексістрой”.
Відповідач позовні вимоги заперечив частково в частині стягнення 3% річних, індексу інфляції та неотриманих доходів. Суму основного боргу в розмірі 18865,70грн. відповідач не заперечив.
В судовому засіданні 26.12.2008 р. за згодою присутнього представника відповідача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
18.06.2007 р. між відкритим акціонерним товариством “Завод Сегмент” (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Ексістрой” (Підрядник) укладено договір № 1806 будівельного підряду (а.с. 9-10).
За умовами укладеного договору Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов”язання виконати роботи з ремонту покрівлі виробничої будівлі відкритого акціонерного товариства “Завод Сегмент”.
Сторонами в пункті 2.1. договору встановлено вартість робіт за договором в сумі 85075 грн.
Згідно з пунктами 2.2.-2.4. договору Замовник сплачує Підряднику до початку робіт 50% вартості виконаних робіт, що становить 42 537,50 грн. Оплата виконаних Підрядником робіт проводиться Замовником після виконання всіх робіт у відповідності до погодженої договірної ціни і підписання актів виконаних робіт протягом п”яти днів після підписання актів виконаних робіт.
Пунктом 3.1. договору обумовлено строк виконання робіт - протягом тридцяти календарних днів після підписання договору і здійснення Замовником попередньої оплати.
Здача-прийняття робіт здійснюється за актом форми № КБ-2в і довідки форми №КБ-3 (пункт 5.1. договору).
Згідно з пунктом 6.1.1. договору Підрядник зобов”язався виконати всі роботи, обумовлені даним договором, а Замовник згідно пункту 6.2.2. договору зобов”язувася забезпечити приймання від Підрядника виконаних робіт і провести з ним розрахунки у відповідності до умов договору.
Строк дії договору до 30 грудня 2007 р. (пункт 9.2. договору).
Даний договір укладено в письмовій формі, підписано сторонами та скріплено печатками підприємств.
05.09.2007 р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 1806 від 18.06.2007 р., згідно якої змінено вартість робіт по договору та встановлено її розмір в сумі 98 000 грн. (а.с. 11).
Стаття 67 Господарського кодексу України визначає, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За нормами частини 1 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно положень статті 879 Цивільного кодексу України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано обумовлені договором роботи на загальну суму 93403,20 грн., які прийняті відповідачем за актом № 001-К форми № КБ-2в 05.09.2007 р., що підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень (а.с. 13-15). Також сторонами підписано Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3, в якій визначено вартість виконаних підрядних робіт в розмірі 93 403, 20 грн. (а.с. 12).
Відповідачем на виконання умов договору 20.06.2007 р. здійснено попередню оплату робіт в розмірі 42 537,50 грн. (а.с. 17) та в подальшому частково оплачено виконані позивачем і прийнятті відповідачем роботи в сумі 29000 грн. за платіжними дорученнями:
№ 16 від 08.01.2008 р. в сумі 4 000 грн. (а.с. 18);
№ 579 від 09.07.2008 р. в сумі 5 000 грн. (а.с. 19);
№625 від 22.07.2008 р. в сумі 5 000 грн. (а.с. 20);
№678 від 31.07.2008 р. в сумі 5 000 грн. (а.с. 21);
№693 від 05.08.2008 р. в сумі 5 000 грн. (а.с. 22);
№811 від 25.09.2008 р. в сумі 5 000 грн. (а.с. 23).
Крім того, після порушення провадження у даній справі відповідачем сплачено за виконані роботи 3 000 грн., що не заперечується позивачем та у зв”язку з чим ним зменшено розмір заявленої до стягнення суми основного боргу.
Залишок несплаченої відповідачем суми за виконані роботи становить 18865,70грн., що визнається відповідачем та підтверджується сторонами в акті звірки розрахунків станом на 15.12.2008 р.
12.12.2007 року позивач звертався до відповідача з листом сплатити залишок суми (а.с. 16).
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем основного боргу в розмірі 18 865,70 грн., позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 1 503,10 грн. за період з 11.09.2007 р. по 20.11.2008 р. та 11 116,96 грн. індексу інфдяції за період з жовтня місяця 2007 р. по жовтень місяць 2008 року включно, оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до вимог статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Отже, господарсько-правова відповідальність виникає в разі доведеності збитків, протиправності дій, безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями та виною.
За вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач просить стягнути з відповідача 7 515,42 грн. збитків у вигляді неотриманих доходів, виходячи з депозитної ставки “Діамантбанка” 15% у гривні.
Між тим, позивачем не надано до суду переконливих доказів, які б підтверджували наявність причинного зв”язку між неналежним виконанням відповідачем зобов”язань по оплаті виконаних робіт та заявленими позивачем збитками і їх розмір.
Так, наданий позивачем аналіз надходження грошових сум містить в собі загальні показники без виділення конкретних запланованих сум надходжень.
При розрахунку розміру збитків позивачем використано процентну ставку банку без прикладення будь-яких документів, які б свідчили про досягнення між банком і позивачем відповідної домовленості щодо зазначеної позивачем депозитної ставки.
З огляду на викладене, господарський суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 7 515,42 грн. неотриманих доходів, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Завод Сегмент" (25011, м. Кіровоград, вул. Генерала Родімцева, 83, р/р 26008301330517 в ПІБ м. Кіровоград, МФО 323301, ідентифікаційний код 14308799) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ексістрой" (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, 2В, поштова адреса: 69600 ГСП, вул. Базова, 2В, р/р 2600030429 в філії АБ "Діамантбанк" в м. Запоріжжя, МФО 313924, ідентифікаційний код 25221417) - заборгованість в сумі 31 485,76 грн., з яких 18 865,70 грн. - основний борг, 1 503,10 грн. - 3% річних та 11 116,96 грн. - індекс інфляції, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 314,86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 95,26 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя