"27" липня 2009 р.
Справа № 12/55-08-5025
За позовом: Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство".
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія БУДІНЖСЕРВІС";
про розірвання договору та стягнення 171570,55 грн.
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Марєєв В.В. -довіреність від 22.09.2008р.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить розірвати договір позички № ОД-1579 від 02.02.2007р., укладений між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" на користь позивача заборгованість в розмірі 171 570,55 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2009р. провадження у справі № 12/55-08-5025 до вирішення пов'язаної з нею справи № 4/170-08-4671, що розглядалася господарським судом Одеської області було зупинено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2009р. провадження у справі № 12/55-08-5025 поновлено.
Ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області від 22.06.2009р. термін розгляду справи продовжено на один місяць.
Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.
Відповідач про місце та час судових засідань повідомлялися вчасно та належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями які є у матеріалах справи, але у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, суд встановив.
02.02.2007р. між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" (Позичкодавець)та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" (Користувач) було укладено договір позички № ОД-1579 (далі -Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався передати, а Відповідач прийняти в тимчасове платне користування позичку у вигляді нежитлових приміщень загальною площею 1291, 10 м2, розташованих за адресою: м. Одеса, вул.. Сегедська, 8а, що знаходяться на балансі ДСК „ЧМП”.
Згідно п.2.1. Договору Користувач вступив у тимчасове платне користування майном, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 14.02.2007р.
В свою чергу пунктом 3.1. Договору розмір плати за користування позичкою визначається за домовленістю сторін і становить за перший місяць користування (січень 2007р.) у розмірі 15127,44 грн. без урахування ПДВ, відповідно до додатка 12.1. до Договору, що є його невід'ємною частиною.
У відповідності до пункту 3.2. Договору, розмір плати за користування позичкою за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.
Відповідно до п.3.3. Договору, Користувач зобов'язався щомісячно здійснювати авансовий платіж за позичку шляхом перерахування платежів на поточний рахунок Позивача за кожний календарний місяць до п'ятого числа. Позичкодавець виставляє Користувачу перший рахунок по позичці не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі майна.
Згідно до п.10.1. Договору він укладений строком менш одного року та діє з 14.02.2007р. по 10.02.2008р.
Пунктом 10.2. Договору передбачено, що Користувач зобов'язаний повернути майно Позикодавцеві по закінченню дії даного Договору протягом трьох днів.
На підставі п.10.6. Договору у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного Договору по закінчені строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені Договором.
На виконання п.6.1.8 Договору 02.02.2007р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір (ВЕВ) № ОД-1580 (надалі -договір ВЕВ).
Згідно п.1.1. договору ВЕВ Позивач зобов'язався забезпечити утримання будівель, споруд, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 8а, загальною площею 1561,8 м2 та при будинкової території, а Відповідач відшкодовує витрати, пов'язані з утриманням будівлі пропорційно до займаної їм площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, надаваних за договором ВЕВ.
Умовами п.2.1 договору ВЕВ передбачено, що розмір щомісячної плати за договором визначається за домовленістю сторін, відповідно до Додатку 11.1., що є невід'ємною частиною договору ВЕВ. Відповідно до зазначеного додатку розмір щомісячної плати складає 22503,87 грн. з урахуванням ПДВ.
Пунктом 2.2. договору ВЕВ передбачено, що Відповідач щомісяця здійснює авансовий платіж шляхом перерахування відповідних платежів на поточний рахунок Позивача за кожен календарний місяць до 5 числа.
Згідно до п.9.1. договору ВЕВ він діє протягом дії Договору позички та набирає чинності з 14.02.2007р.
01.02.2008р. між Позивачем та Відповідачем була укладена додаткова угода № ОД-2106 про зміну умов договору ВЕВ та підписано додаток № 1 до зазначеної угоди. Відповідно до додатку № 1 розмір щомісячної плати складає 10264,25 грн. без урахування ПДВ.
Згідно до п.6. додаткової угоди вона є невід'ємною частиною договору ВЕВ № ОД-1580 від 02.02.2007р. та набирає чинності з 01.01.2008р.
Як встановлено судом, Позивачем своєчасно надавалися Відповідачу рахунки-фактури на сплату послуг, відповідно до укладених договорів позички та ВЕВ. Підтвердженням отримання відповідних рахунків-фактур Позивачем є підпис та печатка керівника Відповідача на рахунках, копії яких є у матеріалах справи.
Відповідно до рахунків № СФ-5444 та № СФ-5347 поточний борг Відповідача за жовтень-листопад 2008р. склав 171570,55 грн.
На виконання умов укладених договорів позички та ВЕВ Позивачем складалися акти здачі-приймання робіт, які повинні були бути підписані сторонами. Оригінали актів своєчасно надавалися Відповідачу для підписання, проте Відповідач акти не підписував й Позивачу їх не повернув.
В порушення умов укладених між сторонами договорів позички та ВЕВ, станом на 25.11.2008р. за Відповідачем утворилась заборгованість.
Взагалі, як вказує Позивач за період з лютого 2008р. по листопад 2008р. включно Позивачем було нараховано до сплати Відповідачем 928993,20 грн. Відповідачем за зазначений період сплачено 455036,65 грн. Взаємозалік між Позивачем та Відповідачем склав 302386 грн. Таким чином залишок заборгованості Відповідача перед Позивачем 171570,55 грн. Відповідач відмовляється в добровільному порядку сплатити заборгованість що й зумовило звернення Позивача до суду з позовом.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст. 524, 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З урахуванням цього, суд вважає, що позовні вимоги ДСК ЧМП в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" заборгованості по договору позички № ОД-1579 від 02.02.2007р. та по договору (ВЕВ) № ОД-1580 від 02.02.2007р. повністю підтверджені матеріалами справи є законними, а тому слід стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість на загальну суму 171570,55 грн.
Стосовно заявлених Позивачем вимог щодо розірвання договору позички № ОД-1579 від 02.02.2007р., укладений між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" суд вважає що в цій частині провадження по справі повинно бути припинено з тих підстав, що 30.01.2009р. рішенням господарського суду Одеської області по справі № 4/170-08-4671 договір позички № ОД-1579 від 02.02.2007р. укладений між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" визнано недійсним.
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті держмита в сумі 421 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах в сумі 118 грн.
Керуючись ст.ст. 44, 49, п.2 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Будінжсервіс»(65020, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 100, кв. 1, код 34108266) на користь Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код ЄДРПОУ 01125614) заборгованість в сумі 171570 (сто сімдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят) грн. 55 коп.; 1716 (одна тисяча шістнадцять) грн. -витрат на оплату державного мита; 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) -витрат на ІТЗ судового процесу.
3. Провадження по справі № 12/55-08-5025 в частині розірвання договору позички № ОД-1579 від 02.02.2007р., укладений між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія Будінжсервіс" -припинити.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
Суддя Цісельський О.В.