Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
13.02.2009 р. № 2-а- 29757/08
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Данилова М.В. при секретарі судового засідання Ланцевич Я.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м.Харкова
до ВАТ"Південдіпроцемент"
про про відшкодування сплаченої наукової пенсії ,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить суд стягнути 11 197, 53 грн. виплаченої наукової пенсії Ачкасовій Тамарі Миколаївні.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Ачкасова Т.М. з 15.06.1976р. по 15.04.1992р. працювала в Державному Всесоюзному інституті по проектуванню та науковій роботі «Південдіпроцемент» на посаді керівника групи технічного відділу. Обіймаючи дану посаду Ачкасова Т.М. займалась науковою роботою, що підтверджується, довідкою ВАТ «Південдіпроцемент» № 238, який є правонаступником Державного інституту.
Згідно з вимогами ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Ачкасовій Т.М. призначено пенсію. Управлінням Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова Ачкасовій Т.М. була нарахована та виплачена пенсія у розмірі 49 946,87 грн. за період з квітня 2004р. по травень 2008р., що підтверджується відповідною довідкою.
Позивач, керуючись ч. 5 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних позабюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, затвердженого постановою КМУ № 372 від 24.03.2004р., просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню наукової пенсії у сумі 11 197,53 грн., обчисленої як 50 відсотків різниці між сумою наукової пенсії та пенсією, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
Позивач вважає, що відповідач, як правонаступник Державного інституту, зобов'язаний сплачувати 50% різниці між сумою пенсій, призначеної та виплаченої Ачкасовій Т.М. за період з квітня 2004р. по травень 2008р., що складає 11 197,53 грн. Позивач вказує, на те, що відповідачеві було направлено повідомлення, за період з квітня 2004р. по травень 2008р., щодо необхідності сплати на користь позивача вищевказаної суми та зазначає, що грошові кошти у сумі 11 197,53 грн. було сплачено ним із Державного бюджету України, чим спричинено матеріальну шкоду інтересам держави.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю і просив задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнав повністю та просив відмовити у його задоволенні.
У поданих до суду письмових запереченнях, відповідач зазначив, що ВАТ «Південдіпроцемент» є правонаступником прав та обов'язків Державного інституту лише в тій частині, що існували на дату перетворення Державного інституту, тобто станом на 25.05.1994р.
Відповідач стверджує, що у Державного інституту не існувало обов'язку щодо фінансування різниці між сумою пенсій, оскільки такий порядок фінансування пенсій було законодавчо введено лише з 01.01.2004р. На відповідача, як правонаступника Державного інституту, не поширюється порядок фінансування різниці між сумою пенсій.
Також зазначив, що є звільненим від доказування факту того, що на відповідача, як правонаступника Державного інституту, не поширюється порядок фінансування різниці між сумою пенсій, оскільки це встановлено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2007 року по справі № 2а-2590/07, яка залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2008 року по справі № 22-а-2287/07. Крім того відповідач, вказує на те, що позивачем пропущено річний строк для звернення до адміністративного суду в частині стягнення коштів, починаючи з квітня 2004р. по листопад 2007р.
Розглянувши надані сторонами докази, пояснення представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом встановлено, що ВАТ «Південдіпроцемент» створено 25 травня 1994 року шляхом перетворення Державного інституту згідно із Порядком перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою КМУ № 686 від 07.12.1992р.
Згідно з даними довідки № 238, виданої ВАТ «Південдіпроцемент» управлінню соціального захисту населення Дзержинської райдержадміністрації м. Харкова відносно Ачкасової Т.М., з 15.06.1976р. по 15.04.1992р. Ачкасова Т.М. працювала в Державному інституті на посаді керівника групи технічного відділу і займалась науковою роботою.
Судом встановлено, що Ачкасова Т.М. звільнилась з Державного інституту 15.04.1992р. Ачкасова Т.М., як науковий працівник, не працювала на ВАТ «Південдіпроцемент».
Управлінням Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова згідно з вимогами ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Ачкасовій Т.М. була нарахована та виплачена пенсія у розмірі 49 946,87 грн. за період з квітня 2004р. по травень 2008р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
01 січня 2004 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1316-IV від 20.11.2003р.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII від 13.12.1991р., з урахуванням змін, внесених Законом України № 1316-IV від 20.11.2003р., який набув чинності 01.01.2004р: різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
24 березня 2004 року постановою КМУ № 372 було затверджено «Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних позабюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.
Відповідно до вищевказаного Порядку, затвердженого постановою КМУ № 372 від 24.03.2004р.:
- п. 2. За рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
- п. 4. У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.
Із наведеного випливає, що лише з 01 січня 2004 року законодавчо введено наступні способи фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів:
1) за рахунок державного бюджету - для наукових працівників державних бюджетних установ;
2) за рахунок державного бюджету та державних небюджетних підприємств у співвідношенні 50%/50% - для наукових працівників державних небюджетних установ;
3) за рахунок недержаних установ - для наукових працівників недержаних установ.
Судом встановлено, що Ачкасова Т.М. звільнилась з Державного інституту ще до набрання чинності вищевказаних змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII від 13.12.1991р., внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1316-IV від 20.11.2003р.
Із положень Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», випливає, що обов'язок відшкодовувати Пенсійному фонду України різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, випливає з трудових відносин роботодавця та працівника, як наукового працівника.
В період праці Ачкасової Т.М. у Державному інституті на інститут законодавством не було покладено обов'язок щодо відшкодування Різниці між сумою пенсій.
Згідно з положеннями п. 5 вищевказаного Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою КМУ № 686 від 07.12.1992 р.: з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви державного підприємства приймаються товариством; товариство є правонаступником прав і обов'язків державного підприємства, що приватизується.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до ч. 2 ст. ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Розповсюдження дії Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в частині обов'язку щодо відшкодування різниці між сумою пенсій на правовідносини, які виникли до набрання чинності цим законом, суперечить ст. 58 Конституції України.
Відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 372 від 24.03.2004 у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.
Із аналізу зазначеної норми законодавства випливає, що обов'язок щодо відшкодування різниці між сумою пенсій покладається на правонаступників ліквідованих чи реорганізованих (що полягає у зміні власника) підприємств, установ, організацій та закладів лише у випадку існування такого обов'язку у цих ліквідованих чи реорганізованих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту їх ліквідації або реорганізації (зміни власника).
Таким чином судом встановлено, що на Державний інститут законодавством не було покладено обов'язку щодо відшкодування різниці між сумою пенсій. Відповідно, на ВАТ «Південдіпроцемент», як правонаступника Державного інституту також не покладено вищевказаного обов'язку, оскільки відповідач є правонаступником Державного інституту лише в частині прав та обов'язків, що існували на дату перетворення Державного інституту.
Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2007 року по справі № 2а-2590/07, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2008 року по справі № 22-а-2287/07, встановлено, що на відповідача, як правонаступника Державного інституту, не покладено обов'язку щодо відшкодування різниці між сумою пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких, обставин бере дані обставини до уваги при вирішенні даної справи.
Також ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2008 року по справі № 22-а-2287/07 встановлено, що Державний інститут був бюджетною установою, а тому різниця у розмірі пенсій наукових працівників Державного інституту повинна фінансуватися лише за рахунок державного бюджету, як працівників бюджетної установи.
Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем строків позовної давності судом встановлено, що позивачем пропущено річний строк для звернення до суду в частині стягнення коштів, починаючи з квітня 2004 року по листопад 2007 року, оскільки відповідно, до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд враховує пропущення позивачем строків позовної давності як додаткову підставу для відмови у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та керуючись ст.ст. 2,17, 160,161,162,163 КАС України, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .
Повний текст постанови складено та підписано 17 лютого 2009 року.
Суддя Данилова М.В.