Кіровоградської області
"18" грудня 2008 р.
Справа № 5/132
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Медком Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант", м. Мала Виска Кіровоградської області,
про стягнення 7651,80 грн.
Представники сторін:
від позивача: представник Шалагон Н.І., довіреність б/н від 01.11.08,
від відповідача: участі не брав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медком Дніпропетровськ" звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" боргу за поставлені товари в сумі 7651,80 грн.
Ухвалою господарського суду від 25.11.2008 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження в справі.
Відповідач надіслав господарському суду лист від 16.12.2008 року в якому зазначив, що заборгованість становить 5101,80 грн., оскільки заборгованість частково погашено. Також у цьому листі зазначено прохання надати відповідачу для повного погашення заборгованості 30 календарних днів відстрочки.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини справи.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Медком Дніпропетровськ" - Продавець, та товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант" - Покупець, 02.01.2008 року укладеного договір купівлі-продажу (далі - Договір).
Згідно п.п. 1.1., 1.2. Договору у відповідності до цього договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар в асортименті, кількості, за цінами і в строки зазначені у підписаній сторонами накладній, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену у накладній грошову суму (ціну). Зазначені накладні після їх підписання сторонами є невід'ємною частиною даного договору.
В накладній зазначається асортимент, кількість, ціна одиниці товару. Кожен випадок поставки товару протягом строку дії даного договору передбачає свою накладну.
Позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором, про що свідчать видаткові накладні № РН-0002453 від 06.02.2008 року, № РН-0002948 від 13.02.2008 року, № РН-0002950 від 13.02.2008 року, № РН-0006077 від 2003.2008 року, № РН-0006078 від 20.03.2008 року, № РН-0007776 від 08.04.2008 року, № РН-0007777 від 08.04.2008 року, № РН-0011003 від 14.05.2008 року.
Пунктом 4.2. Договору визначено порядок розрахунків, а саме по факту відвантаження товару: розрахунок за переданий товар покупець зобов'язується проводити протягом 10-ти банківських днів з моменту відпуску товару. Днем відпуску товару є дата, вказана в накладній.
Згідно акта звірки взаєморозрахунків від 09.12.2008 року, підписаного сторонами без зауважень, залишок боргу на 30.11.2008 року становив 7451,80 грн.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до правил частин 2, 3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Нормами статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач пред'явив до відповідача лише вимогу про стягнення основного боргу, вимоги щодо стягнення річних та втрати від інфляції позивач не пред'являв.
Відповідач подав господарському суду лист від 16.12.2008 року в якому фактично визнав заборгованість перед позивачем за одержані товари в сумі 5101,80 грн. При цьому відповідач надав платіжні доручення № 6 від 14.11.2008 року на суму 200 грн., № 16 від 09.12.2008 року на суму 350,00 грн., № 20 від 16.12.2008 року на суму 2000,00 грн.
Господарським судом враховується, що відповідач за платіжним дорученням №6 від 14.11.2008 року перерахував позивачу 17.11.2008 року частину боргу на суму 200 грн. Отже, вимога про стягнення 200 грн. задоволенню не підлягає, оскільки вказана сума сплачена відповідачем 17.11.2008 року до подання позивачем позову до господарського суду, про що свідчить платіжне доручення № 6 від 14.11.2008 року на суму 200 грн. Також, вказана сума врахована сторонами у акті звірки взаєморозрахунків від 09.12.2008 року та зарахована позивачем 17.11.2008 року.
Уже після подання позивачем позовної заяви - 21.11.2008 року, відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 2350 грн. за платіжними дорученнями № 16 від 09.12.2008 року на суму 350,00 грн. та № 20 від 16.12.2008 року на суму 2000,00 грн.
Отже, спір у частині стягнення 2350 грн. врегульований відповідачем добровільно після подання позову, тому провадження у справі у цій частині підлягає припиненню згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до частини другої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Дослідивши подані сторонами докази господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу від 02.01.2008 року в сумі 5101,80 грн. є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі на державне мито в сумі 102 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно частини ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача повністю, оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, який порушив строки проведення розрахунків за отримані товари, обумовлені договором купівлі-продажу.
Господарський суд не вважає за можливе задовольнити прохання відповідача щодо надання йому 30 календарних днів відстрочки для повного погашення заборгованості, виходячи з наступного.
Господарським процесуальним кодексом України не передбачено прав господарського суду щодо надання відповідачу відстрочки для повного погашення заборгованості, відповідач не надав обгрунтування необхідності зазначеної відстрочки та доказів на підтвердження вжиття ним дійсних заходів для погашення боргу протягом 30 днів. Позивач подав суду заперечення щодо надання відповідачу зазначеної відстрочки для повного погашення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач повинен був оплатити отримані товари ще у червні 2008 року.
Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У частині позову про стягнення 2350 грн. боргу провадження у справі припинити в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Позов про стягнення боргу задовольнити частково на суму 5101,80 грн.
У частині вимоги про стягнення 200 грн. боргу позов залишити без задоволення.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" (26200, м. Мала Виска Кіровоградської області, вул. Жовтнева, 70, ідентифікаційний код 20652785) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Медком Дніпропетровськ" (49107, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 177, кв. 12, ідентифікаційний код 32627380) основний борг у сумі 5101,80 грн., а також судові витрати у справі на державне мито в сумі 102 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Наказ видати.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя