Постанова від 28.07.2009 по справі 2а-7536/08/8

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.07.09Справа №2а-7536/08/8

(14:08 год.) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Прокурорам. Армянська в інтересах особи ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АРК

про визнання неправомірної бездіяльності та спонукання до виконання певних дій, та стягнення

за участю представників сторін:

від прокурора: не з'явився,

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: прокурор м. Армянська звернувся в інтересах особи ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить: 1. Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів ; 2. Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ у вигляді невиплати пенсії позивачу в розмірі, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; 3.Зобов'язати відповідача підвищити пенсію позивачу на 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р.

Вимоги мотивовані тим, що позивач має статус «дитина війни» та згідно з положеннями Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право отримувати підвищення пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, але відповідач вказані виплати не здійснює.

У засідання суду, що відбулося 28.07.09 р., сторони та прокурор явку представників не забезпечили, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином: рекомендованою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення.

13.07.09 р. до Окружного адміністративного суду АР Крим від позивача надійшло клопотання у якому позивач просить суд розглянути справу у його відсутність. Крім того позивач р. по уточнив позовні вимоги та просив стягнути недоплачену допомогу дітям війни за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2008 р.

26.02.09 р. та 17.07.09 р. до Окружного адміністративного суду АР Крим від відповідача надійшло клопотання, у якому він просить суд розглянути справу у його відсутність. Також, разом з клопотанням від відповідача надійшли заперечення на позов, у яких Управління ПФУ в м. Армянськ АРК просить суд у позові відмовити, за мотивами викладеними у запереченнях.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 № 2195-IV дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом серії ЕЕ НОМЕР_1 (а.с. 5), тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, у тому числі на передбачену статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну державну соціальну допомогу, що підтверджується посвідченням (а.с.7).

Згідно з ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V у 2007 році були внесені зміни, згідно яким підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Пунктом 12 ст.71 Закону № 489-V зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Положення ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V, а також зупинення дії статті 6 на 2007рік, передбачене п. 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.

Відповідно до п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 положення п. 12 статті 71, а також ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 09.07.2007р.

Крім цього, Законом України від 28.12.2007р. № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" змінена і містить норму, що до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак ці зміни, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючою.

Розмір підвищення, який щомісячно сплачується дітям війни згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV.

Але, приймаючи до уваги те, що відповідно до ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч. 1, 2 статті 8 КАС України при вирішенні справи має застосовуватись принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії основані на принципі юридичної визначеності.

Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це надання підвищення пенсії дітям війни, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно з ч. 1 ст.62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.

Стаття 58 Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджує у розмірах з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

З огляду на викладене, враховуючи те, що положення ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V, а також зупинення дії статті 6 на 2007рік, передбачене п. 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V визнано рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. N 6-рп/2007 таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) тому втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, розрахунок щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни здійснюється з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 р. і дорівнює 735,30грн.: липень - вересень (406,00 грн. х 30%) х 3 місяці = 365,40 грн.; жовтень-грудень (411,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 369,90 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення щомісячної державної допомоги за 2008 рік, то згідно з резолютивною частиною Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 положення 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22.05.2008р. і дорівнює 1170,60грн.: травень - червень (481,00 грн. х 30%) х 2 місяці = 288,60 грн.; липень-вересень (482,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 433,80 грн.; жовтень - грудень (498,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 448,20 грн.

Судом встановлено, що позивач протягом 2007 року не отримував щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни, а у січні - грудні 2008р. позивачу було перераховано з 01.01.08р. до 01.04.08р. - 47 грн. х 3 міс. = 141,00 грн., з 01.04.08р. до 01.07.08р. - 48,10 грн. х 3 міс.=144,30 грн., з 01.07.2008р. до 01.10.2008р. - 48,20 грн. х 3 міс.=144,60 грн., з 01.10.2008р. по 01.12.2008 р., - 49,80 грн. х 3 міс. = 149,40грн., свого 579,30грн. що підтверджується особовим рахунком НОМЕР_2.

Посилання відповідача у запереченнях на позов на те, що жодним законом не передбачений порядок, процедура та орган, який зобов'язаний виплачувати соціальну допомогу суд вважає нікчемними, оскільки згідно з п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись зазначеними вище положеннями Постанови КМУ №1261 приходить до висновку, що саме Управління ПФУ в м. Армянськ АРК мало здійснювати позивачу виплату підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002року № 8-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії.

Суд вважає, що Управління ПФУ в м. Армянськ АРК зобов'язане відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги.

Суд також вважає, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, у тому числі той, що підтверджений судовим рішенням. Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина, та це є порушенням пункту 1 статті 6, статті 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 11.09.1997 року, про що також зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини Справа “Жовнер проти України” від 29.06.2004 року.

Суд визначає, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом. Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірах, визначених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” не може бути визнана такою, що вчинена на підставі, у межах повноважень, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Враховуючи викладене суд вважає що вимога про визнання неправомірною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ у вигляді невиплати пенсії позивачу в розмірі, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" обґрунтована та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. по 31.12.08 р., суд дійшов висновку, що доводи позивача та прокурора є обґрунтованими, однак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Прокурор м. Армянська в інтересах особи ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовною заявою 19.11.08р. пропустив річний строк звернення до суду у частині вимог про нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за період з 09 липня по жовтень 2007р.

Поважності причин пропуску строку ні позивач ні прокурор суду не надали, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частини.

Враховуючи вищенаведене суд вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги позивача, а саме стягнути за період з листопада по грудень 2007р. та за період з травня по грудень 2008р. як дитині війни в розмірі 1027грн., з яких 246,60 грн. щомісячна державна соціальна допомога за період з листопада по грудень 2007 року (з урахуванням застосування наслідків пропуску строків для звернення до суду за період з 09 липня по жовтень 2007р.) та 780,40 грн. щомісячна державна соціальна допомога за період з травня по грудень 2008 року (з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 , тобто з 22.05.2008р. та без врахування вже нарахованої та отриманої суми за цей період в розмірі 390,20грн. ).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 1027грн. (1170,60грн.- 390,20грн. + 246,60грн.).

Керуючись ст.ст. 94,122,158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим (96012, м. Армянськ, вул. Шкілька, 55; рахунки невідомі) щодо ненарахування ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, АДРЕСА_1, рахунки невідомі) щомісячної державної соціальної допомоги у розмірах, визначених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” протиправною.

3. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим (96012, м. Армянськ, вул. Шкілька, 55; рахунки невідомі) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, АДРЕСА_1, рахунки невідомі) щомісячну державну соціальну допомогу у сумі 1027 грн., з яких 246,60 грн. щомісячна державна соціальна допомога за період з листопада по грудень 2007 року, 780,40грн. щомісячна державна соціальна допомога за період з травня по грудень 2008 року.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.

Попередній документ
4394052
Наступний документ
4394055
Інформація про рішення:
№ рішення: 4394054
№ справи: 2а-7536/08/8
Дата рішення: 28.07.2009
Дата публікації: 06.11.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: