20 квітня 2015 року м. Київ К/800/9729/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Ланченко Л.В.,
Лосєва А.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2011 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року
у справі № 2а-0870/1305/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вершина мрії»
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про визнання протиправним дій,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вершина мрії» (згідно виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, арк. справи 51) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Вершина мрії», за наслідками якої складено акт від 10.02.2011 року № 39/23-02/35924545. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 28.02.2014 року замінено Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Запоріжжя правонаступником - Державною податковою інспекцією у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10.02.2011 року працівниками Державної податкової інспекції в Заводському районі м. Запоріжжя проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Вершина мрії» з питань правильності нарахування сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та правомірності задекларованих в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 10.02.2011 року № 39/23-02/35924545, яким встановлено порушення ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Вершина мрії» при придбанні у постачальників та подальшої реалізації (продажу) товарів (послуг).
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо протиправності дій податкового органу по проведенню відповідної перевірки.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно із п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Враховуючи правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.01.2015 року у справі 21-425а14, колегія суддів зазначає, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач до проведення перевірки з наказом про проведення перевірки від 10.02.2011 року №133 не ознайомлений та повідомлення про її початок не отримував, оскільки доказів їх вручення податковим органом не надано.
Разом з тим, посилання відповідача на те, що позивач не отримав направлені повідомлення та наказ керівника податкового органу про проведення перевірки, в зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням, про що зазначено також в акті перевірки з посиланням на довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 04.02.2011 року № 119/26-90, обґрунтовано відхилені судами, оскільки відповідну довідку податковим органом не надано, а згідно із наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.03.2011 року місцезнаходженням позивача є: м.Запоріжжя, вул. Теплична, 5.
Також в матеріалах справи міститься копія відповіді УДППЗ «Укрпошта» від 04.04.2011 року №10-13-268, відповідно до якої на адресу позивача в період з 01.02.2011 року по 02.04.2011 року листи із зазначеними представником відповідача кодами не надходили.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відхилити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року у справі № 2а-0870/1305/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
А.М.Лосєв