22.04.2015р. м. Київ К/9991/38997/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
за участю: секретаря Кохан О.С.,
представника позивача Забєліча О.М.,
представника відповідача Шила М.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 по справі №2а/1570/8860/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.08.2011 №0000321520.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів 08.06.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 15.06.2012 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пункту 4.6 Форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за №197/18935, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай».
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за №197/18935.
За результатами перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби складено акт від 22.07.2011 №326/15-2/31432553/74 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.08.2011 №0000321520, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3882290,00грн.
Висновок податкового органу про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Алакозай» вимог податкового законодавства ґрунтується на тому, що позивачем при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року безпідставно перенесено до рядка 21.2 залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, який зменшено на підставі акту планової виїзної перевірки від 13.05.2011 №203/15-2/31432553/34.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту від 13.05.2011 №203/15-2/31432553 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 №0000211520, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Алакозай» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4875133,00грн.; податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 №0000231520, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Алакозай» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2334262,00грн.; та податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 №0000191520, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Алакозай» збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1500273,00грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені Товариством з обмеженою відповідальністю «Алакозай» в межах 10-денного строку до Одеського окружного адміністративного суду. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 адміністративний позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Алакозай» про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 31.05.2011 №0000211520, від 31.05.2011 №0000191520 та від 31.05.2011 №0000231520 було задоволено частково. Зазначена постанова була оскаржена в апеляційному порядку та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 апеляційне провадження по зазначеній справі було зупинене у зв'язку з призначенням економічної експертизи.
Так, статтею 56 Податкового кодексу України врегульовано порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу.
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням визначених строків давності, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 31.05.2011 №0000211520, від 31.05.2011 №0000191520 та від 31.05.2011 №0000231520 є неузгодженими, а тому висновок податкового органу про наявність у позивача обов'язку враховувати зазначені рішення при поданні податкової звітності є безпідставним.
Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 107561,00грн., колегія звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 3.9 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8. У рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов'язань. У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість. При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем у рядку 8.1 «Коригування податкових зобов'язань» зменшено податкове зобов'язання на суму 1000,00грн. та у рядку 16.1 «Коригування податкового кредиту» зменшено податковий кредит на суму 53501,00грн. При цьому, в матеріалах справи міститься додаток 1 до податкової декларації за червень 2011 року та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які підписані між позивачем та його контрагентами, які свідчать про необхідність зменшення податкового зобов'язання на суму 107561,00грн.
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 05.08.2011 №0000321520 є правильним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 55, 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 по справі №2а/1570/8860/2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв