23.04.2015р. м. Київ К/800/6892/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року у справі № 712/2516/13-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
В лютому 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкаси та Черкаській області про перерахування пенсії у розмірі 80% від суми місячного заробітку незаконним, зобов'язання відповідача перерахувати з 01.07.2012 року призначену пенсію зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог чинної ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми місячного заробітку, зобов'язання виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи із 01.07.2012 року, перерахувавши її на особистий пенсійний рахунок позивача.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року, позов задоволено частково: визнано рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкаси Черкаської області про перерахунок ОСОБА_4 пенсії у розмірі 80 % від суми місячного заробітку незаконним та зобов'язано відповідача перерахувати ОСОБА_4 з 01 липня 2012 року призначену пенсію у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % місячного заробітку та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумами пенсії, починаючи з 01 липня 2012 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 з 01.10.2003 року призначена пенсія за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із максимального розміру 90 відсотків від чинної на той час заробітної плати працівника прокуратури. Стаж роботи позивача становить 23 роки 03 місяці 22 дні.
31.05.2012 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», якою підвищені посадові оклади працівникам органів прокуратури.
Перерахунок пенсії позивача було проведено з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати, тобто відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України №3668-VI від 08 липня 2011 року «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.
У зв'язку з підвищенням посадових окладів та на підставі ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», позивач, отримавши довідку прокуратури Черкаської області про розмір заробітної плати, звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». перерахунок пенсії було проведено з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем під час проведення перерахунку пенсії порушено вимоги Закону України «Про прокуратуру» та безпідставно зменшив розмір призначеної йому у 2003 році пенсії за вислугу років з 90 до 80 відсотків.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно частини другої України «Про прокуратуру», у редакції зі змінами внесеними Законом України від 08 липня 2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», регламентовано, що пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, дійсно на день перерахунку пенсії позивача, зменшено відсотковий розмір від суми заробітної плати, який має враховуватись при призначенні пенсії.
Проте слід врахувати, що відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно із ч.18 ст. 50-1 цього Закону, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках від заробітної плати, яка діяла на момент призначення пенсії та не може застосовуватись норма, яка значно звужує обсяг прав пенсіонера при перерахунку його пенсії у порівнянні з обсягом прав, який існував на день призначення йому пенсії.
Така правова позиція відповідає судовій практиці, що склалась у відповідності до рішення Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках від заробітної плати, яка діяла на момент призначення пенсії та не може застосовуватись норма, яка значно звужує обсяг прав пенсіонера при перерахунку його пенсії у порівнянні з обсягом прав, який існував на день призначення йому пенсії.
Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції вірно дійшли висновку щодо задоволення позову ОСОБА_4
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області залишити без задоволення.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)