10.04.2015р. м. Київ К/800/13939/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Кобилянського М.Г.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Михайлової Наталії Володимирівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 09 листопада 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, третя особа Комунальне підприємство «Жилсервіс-15» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі щодо відмови у реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання зареєструвати його за вказаною адресою.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 09 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 09 листопада 2012 року - без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій представник позивача звернулася з касаційною скаргою в якій посилаючись на допущені судами норми матеріального та процесуального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.
Судами встановлено, що на підставі договору найму житлового приміщення від 01 березня 2009 року, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нефтида», та ордеру на житлову площу у гуртожитку від 01 квітня 2009 року №8 позивач проживав у кімнаті АДРЕСА_2 . В подальшому дія договору найму продовжувалася на підставі додатків до договору №12 від 04 січня 2010 року та №17 від 01 січня 2011 року. Після передачі будинку АДРЕСА_3 на обслуговування Комунальному підприємству «Житлосервіс№15» між позивачем та підприємством укладено договір користування житловою площею №16 від 26 березня 2012 року. При зверненні ОСОБА_1 до відповідача із заявою про реєстрацію місця проживання, отримав відмову у зв'язку з тим, що останнім не надано ордер на житлову площу, про що 27 вересня 2012 року за №308 йому направлено листа.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про те, що відмова відповідача у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 є законною оскільки при зверненні із заявою позивачем не дотримано вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні» від 28 липня 2004 року №985, а отже відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Так, відповідно до статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації.
Як видно із зразка заяви про реєстрацію місця проживання в України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні» від 28 липня 2004 року №985, підставою для реєстрації місця проживання є ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи.
З метою реєстрації місця проживання ОСОБА_1 подав до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі заяву до якої надав копію ордеру на житлову площу від 01 квітня 2009 року, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Нефтида», копію договору найму №49 від 01 березня 2009 року з копіями додатків №12 від 01 січня 2010 року, №17 від 01 січня 2011 року; копію договору користування житловим приміщенням №16 від 26 березня 2012 року.
Як видно з матеріалів після передачі будинку, у якому проживав позивач, на обслуговування Комунальному підприємству «Житлосервіс» з ним укладено договір користування житловим приміщенням №16 від 26 березня 2012 року на строк з 26 березня 2012 року по 26 вересня 2012 року, тобто на час надання відповіді щодо реєстрації місця проживання строк дії договору сплинув.
Крім того, при поселенні позивача у кімнату АДРЕСА_2 Комунальним підприємством «Житлосервіс» ордер на житлове приміщення не видавався.
Таким чином, при подачі заяви про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 не надані належні документи, що підтверджують право на проживання в житлі, а отже відмова відповідача у реєстрації місця проживання останнього є законною, а рішення судів обґрунтованими.
Враховуючи те, що посилання представника позивача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а ними повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну представника ОСОБА_1 - Михайлової Наталії Володимирівни залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 09 листопада 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, третя особа Комунальне підприємство «Жилсервіс-15» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.В. Ліпський
Судді: М.Г. Кобилянський
Ю.К. Черпак