ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22.07.2009 № 4/167
22.07.2009 11 год. 05 хв. Справа № 4/167
За позовомПриватного підприємства «Радуга-Авто»
До Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
Провизнання незаконними та скасування рішень №№0002002305, 0002012305 від 12.03.2008,
Суддя Вовк П.В.
Секретар судового засідання Голод В.С.
Представники:
Від позивача Зимка А.В.
Від відповідачаКагарлик Д.М.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 22.07.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 27.07.2009.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції в Солом'янському районі міста Києва визнання незаконними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2008 №0002002305 на суму 840,00 грн. та №0002012305 на суму 18900,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2009 відкрито провадження у адміністративній справі № 4/167.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач вважає спірні рішення незаконними та неправомірними, оскільки перевірка була проведена «співробітниками мобільної групи ДПА у м. Києві», тобто органом, існування якого не передбачено Законом України «Про державну податкову службу в Україні». Акт перевірки не містить інформації, що може сприйматися візуально або за допомогою технічних засобів. Наказом ДПА України від 04.04.2002 №155, не передбачена перевірка Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, так як в акті перевірки відсутній розділ «Порядок ведення касових операцій».
Позивач вважає, що ним не було порушено порядок проведення готівкових розрахунків, ним належним чином були оприбутковані грошові кошти, оскільки 100,00 грн. були вилучені зі скриньки РРО для здійснення операції «службова видача». Крім того, підтвердженням оприбуткування торгової виручки є щоденна її інкасація з 21.02.2008 до 27.02.2008, про що свідчать квитанції про переказ готівки. Пояснення директора до акту перевірки позивача були написані у стані душевного хвилювання, з-за відсутності головного бухгалтера, який не надав первинні документи, у зв'язку з чим вони відповідають дійсності.
Відповідач проти позову заперечив з наступних підстав.
По-перше, позивач не навів жодних доводів щодо незаконності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2008 №0002012305 на суму 18900,00 грн. та підстав для його скасування, проте просить суд, також, визнати його незаконним.
По-друге, твердження позивача стосовно неправомірності проведення перевірки органом, існування якого не передбачено Законом України «Про державну податкову службу в Україні»суперечить ст.ст. 1, 3, 8, 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні та ст.ст. 15,16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
По-третє, акт перевірки у відповідності до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 N327 є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Отже, актом перевірки, складеним згідно вимог зазначеного Порядку, і були встановлені порушення позивачем законодавства у сфері діяльності роздрібної торгівлі за готівковий рахунок, а саме: невідповідність суми наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків (0,00 грн.) сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (100,00 грн.) в сумі 100,00 грн., та не забезпечено зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків друкованих РРО за №№1703, 1704; не оприбуткування готівкових коштів у сумі 3780,00 грн., отриманих за реалізовані товари (послуги) з 01.02.2008 по 27.02.2008; облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у день одержання, у книзі обліку розрахункових операцій не здійснено (останній запис у касовій книзі за 31.01.2008), прибуткові та видаткові касові ордери відсутні.
Крім того, відповідач наголошує на здійсненні перевірки у присутності директора позивача, яким було підписано акт без зауважень і який, в свою чергу, виконує обов'язки головного бухгалтера, що підтверджується його власноручними письмовими поясненнями (додаток №2 до акту).
Дослідивши матеріали справи, суд -
27.02.2008 Державною податковою адміністрацією у м. Києві було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності магазину, що розташований за адресою м. Київ, вул. Індустріальна, 17 та належить Приватному підприємству «Радуга-Авто»(надалі -позивач), яке зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 20.01.2000 та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Солом'янському районі м. Києва (надалі - відповідач), що підтверджується доказами наявними у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірку позивача було здійснено працівниками Державної податкової адміністрації у м. Києві ГДПРІ Луканюком В.М. та СДПРІ Колесником В.А. на підставі направлень №№279, 280 від 20.02.2008, копії яких є у справі.
У відповідності до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державна податкова адміністрація у м. Києві належить до системи органів державної податкової служби і є органом виконавчої влади.
Функції органів державної податкової служби, в тому числі і Державної податкової адміністрації у м. Києві, передбачені Розділом ІІ цього Закону, згідно з яким Державна податкова адміністрація у м. Києві виконує функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.
Статтею 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на Державну податкову адміністрацію у м. Києві покладено обов'язок здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;
При цьому, ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»N265/95-ВР від 06.07.1995 (надалі -Закон N265/95-ВР) визначено, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України, право на проведення яких передбачене ст. 16 цього Закону та ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Враховуючи вищевикладене, перевірку позивача здійснено органом виконавчої влади, діючим на підставі та у відповідності до законодавства України, у зв'язку з чим доводи позивача щодо проведення перевірки органом, існування якого не передбачено Законом України «Про державну податкову службу в Україні»не приймаються судом, як необґрунтовані та як такі, що невірно тлумачать норми права.
Згідно п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 N327 (надалі -Порядок №327) за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Перевіркою були встановлені порушення позивачем п.п. 9, 13 ст. 3 Закону N265/95-ВР, п.п. 7.5, 7.14 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом ДПА України N614 від 01.12.2000 (надалі -Порядок N614), п.п. 2.6, 3.1, 4.2, 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N637 (надалі -Положення N637), про що за результатами перевірки було складено акт № 2658-3150/23-05-30679128 від 27.02.2008, у графі зауваження до якого позивачем зазначено про відсутність зауважень до перевіряючих та про наявність пояснень, що додаються до акту.
Зокрема, згідно приписів п. 1.3. Порядку №327 акт перевірки є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки про невідповідність суми наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків (0,00 грн.) сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (100,00 грн.) в сумі 100,00 грн., та не забезпечено зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків друкованих РРО за №№1703, 1704; неоприбуткування готівкових коштів у сумі 3780,00 грн., отриманих за реалізовані товари (послуги) з 01.02.2008 по 27.02.2008; не здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у день одержання, у книзі обліку розрахункових операцій (останній запис у касовій книзі за 31.01.2008) та про відсутність прибуткових та видаткових касових ордерів відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2008 №0002002305 на суму 840,00 грн. та №0002012305 на суму 18900,00 грн.
За наслідками апеляційного оскарження Позивачем зазначених рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій Рішеннями ДПА у місті Києві №1735/10/25-214 від 24.04.2008 та ДПА України №13371/7/25-0415 від 04.07.2008 рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про правомірність та законність прийнятих відповідачем рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2008 №0002002305 на суму 840,00 грн. та №0002012305 на суму 18900,00 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 9, 13 ст. 3 Закону N265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій(за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно приписів ст. 2 Закону N265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням N637.
Відповідно до п. 2.6 Положення N637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункової книжки (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Згідно з п. 4.2 Положення N637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті необхідно відображати у касовій книзі.
Таким чином, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використанням РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій саме на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства, що і підтверджує проведення процедури оприбуткування.
Також, вимогами п. 2.9 Положення N637 передбачена можливість використання підприємством готівкової виручки (готівки) для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування (у тому числі на господарські потреби). Готівка, що надходить через РРО протягом дня, також може бути використана підприємством на господарські потреби.
Вилучення таких готівкових коштів зі скриньки РРО відповідно до пункту 4.5 Порядку N614, може бути здійснено операцією «службова видача», яка застосовується для реєстрації через РРО видачі готівки, не пов'язаної з розрахунковими операціями з покупцями. На суму готівки (вилученої із скриньки РРО операцією «службова видача»), яка буде використана підприємством на господарські потреби, має бути виписаний видатковий касовий ордер (з реєстрацією його в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів) та зроблений відповідний запис у касовій книзі підприємства.
Отже, нормами права регламентовано виключний порядок видачі готівки з каси (або навпаки), недодержання якого вважається неоприбуткуванням готівки в касі підприємства та у зв'язку з порушенням якого до юридичних осіб Указом Президента України від 12.06.1995 N 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»застосовуються відповідні штрафні санкції.
Позивачем на момент проведення перевірки не було надано жодних документів на підтвердження оприбуткування грошових коштів.
З цього приводу, слід відзначити, що судом встановлене викладення Позивачем суперечливих фактів поряд з іншими доказами у справі, що на думку суду є однією з підстав вважати про недостовірне їх викладення з метою уникнення від відповідальності, передбаченої законодавством України.
Так, у графі зауваження акту перевірки позивачем зазначено про відсутність зауважень до перевіряючи, при цьому власноруч зазначено про додання до акту пояснень, у відповідності до яких директор позивача Зимка А.В. одночасно виконує обов'язки головного бухгалтера та веде облік на підприємстві. Однак відомості на виплату заробітної плати, видаткові касові ордери не складались.
Викладене позивачем у поясненнях до акту перевірки повністю протилежне, наведеному у позовній заяві та наданим поясненням у засіданні суду. Позивач обґрунтував ненадання перевіряючим первинних документів саме з підстав відсутності головного бухгалтера на підприємстві, а пояснення директора до акту перевірки були написані у стані душевного хвилювання. При цьому, на підтвердження викладених обставин позивач просив суд викликати в судове засідання осіб (заступника директора та менеджера з продажу), які можуть довести суду наявність таких фактів.
З огляду на те, що заступник директора та менеджер з продажу є працівниками підприємства позивача, тобто є зацікавленими особами, суд дійшов висновку про неможливість доведення ними суду об'єктивної, неупередженої та правдивої інформації щодо предмету доказування, і такі свідчення неможливо прийняти у якості належного доказу. Інших доказів позивачем не подано.
Також, судом не приймаються до уваги твердження позивача, що оприбуткування торгової виручки підтверджується щоденною її інкасацією з 21.02.2008 до 27.02.2008, про що свідчать квитанції про переказ готівки, оскільки такий документ може підтверджувати лише факт інкасації і жодним чином не засвідчує факт здійснення оприбуткування, як цього вимагає законодавство, за умови проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на відсутності жодних правових обґрунтувань та мотивів позивача, як в позовній заяві, так і в засіданні суду, саме стосовно його правової позиції відносно рішення №0002012305 на суму 18900,00 грн., тобто з яких підстав, та за яких обставин дане рішення оскаржується, у зв'язку з чим суд не вбачає на захист яких саме прав, свобод та інтересів звернувся позивач, оскаржуючи його та якими саме діями або бездіяльністю з боку суб'єкта владних повноважень їх порушено.
Судом відзначається, що згідно ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити поза межі позовних вимог, а також суду законодавством України не надано право на привласнення функцій сторони у справі, у даному випадку позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні даного спору, враховуючи зміст викладеної норми, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення усім зазначеним вимогам, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2008 №0002002305 на суму 840,00 грн. та №0002012305 на суму 18900,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню як безпідставні та необґрунтовані.
Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, суд, -
В задоволені позову відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.В. Вовк