61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
13.01.2009р.м. Харків
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.
при секретарі Баглаєнко Я.В.
за участю представників:
представника позивача Ульянова Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Сільгосппродукт»на постанову господарського суду Полтавської області від 14.05.2008 року по справі № 19/26
за позовом ТОВ «Сільгосппродукт»
до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України
третя особа Приватне підприємство «Рудпром-плюс»
про визнання нечинним правового акту індивідуальної дії -спеціального дозволу на користування надрами, -
Позивач, ТОВ «Сільгосппродукт», звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом, в якому після зміни підстав позовних вимог просив суд визнати нечинним спеціальний дозвіл на користування надрами № 4380 від 25.09.07 р., виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України Приватному підприємству «Рудпром-Плюс».
Постановою Господарського суду Полтавської області від 14.05.08 р. у задоволені адміністративного позову ТОВ «Сільгосппродукт» до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, третя особа Приватне підприємство «Рудпром-плюс», про визнання нечинним правового акту індивідуальної дії -спеціального дозволу на користування надрами було відмовлено.
Позивач не погодився з зазначеною постановою суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 14.05.08 р. по справі № 19/26 та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.
Відповідач та третя особа подали письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просять залишити постанову Господарського суду Полтавської області від 14.05.08 р. по справі № 19/26 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Сільгосппродукт»без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що ПП "РудПром-Плюс" звернувся до Мінприроди із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами Деміївського родовища мігматитів, розташованого на території Онуфріївського району Кіровоградської області. У зв'язку з тим, що зазначений заявник був єдиним претендентом на вказану ділянку надр, питання про дання йому дозволу було винесено на розгляд Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування.
Зважаючи на те, що надрокористувач, який подав до Мінприроди заяву і належний пакет документів та документи, які підтверджують наявність цілісного майнового комплексу, може претендувати на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону відповідно до підпунктів 8 пункту 7 Порядку «Про надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами», затвердженого постановою КМУ № 480 від 14.03.07 р., то в такому випадку Мінприроди не опубліковує у газеті "Урядовий кур'єр" та своєму веб-сайті в Інтернеті інформацію про ділянку надр.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до Мінприроди заява і пакет документів на отримання спеціального дозволу на користування надрами Деміївського родовища від були надані 03.09.07 р., а рішення № 12 по даному родовищу Міжвідомчою робочою групою з питань надрокористуваня було прийняте 29.08.07 р., тобто позивач звернувся до Мінприроди вже після того, як рішення по Деміївському родовищі було прийнято на користь ПП "РудПром-Плюс".
Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не доказано те, що земельна ділянка, яка була наданому йому в оренду по договору від 16.12.04 р., співпадає з координатами, які зазначені в спеціальному дозволі на користування надрами № 4380 від 25.09.07 р., а сам договір не відповідає нормам чинного законодавства (ст. 122, ст. 124 ЗК України), оскільки позивачем не надано рішення, яке б підтверджувало, що дану земельну ділянку надано законно, а Онуфріївська районна державна адміністрація не мала права надавати в оренду земельну ділянку.
Крім того, суд першої інстанції відмову у задоволенні позову також обумовлює тим, що перелік документів на отримання спеціального дозволу на користування надрами, який передбачений додатком 1 Порядку, не містить документів, які підтверджують наявність земельної ділянки у надрокористувача, а тому Мін природи, як головний (провідний) орган у системі центральних органів виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використанні надр, діючи в межах визначених чинним законодавством повноважень, надало спеціальний дозвіл на користування надрами № 4380 від 25.09.07 р. Приватному підприємству "РудПром-Плюс".
Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
До матеріалів справи позивачем надана копія заяви від 02.03.06 р. (вх. від 03.03.06 р.) на отримання спеціального дозволу на право користування надрами, в якій позивач просив Міністерство охорони навколишнього природного середовища України надати йому дозвіл на спеціальне користування надрами Дереївського родовища мігматитів з метою промислової розробки цього родовища корисних копалин на 20 років, до якої були надані додатки.
Слід відмітити, що на дату подачі підприємством вказаної заяви Порядок надання спеціального дозволу був визначений постановою КМУ № 1540 від 02.10.03 р., яка втратила чинність у зв'язку з прийняттям постанови КМУ № 273 від 27.02.08 р. «Про затвердження Порядку надання в 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами».
Відповідно Порядку, який діяв на дату 03.03.06 р., передбачалося, що дозволи надаються, як правило, на конкурсних засадах. Умови проведення конкурсів на надання дозволу на користування конкретною ділянкою надр встановлює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
В п. 7 Порядку визначено, що заявники, які претендують на отримання дозволів на користування надрами поза конкурсом, в обов'язковому порядку узгоджують питання про надання дозволів на користування надрами з органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, крім того, на користування надрами з метою видобування корисних копалин - із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з державного гірничого нагляду, на користування надрами з метою видобування природних лікувальних ресурсів - також із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони здоров'я, на користування нафтогазоносними надрами - з центральними органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, водного господарства.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр в обов'язковому порядку узгоджує умови конкурсу по кожній конкретній ділянці надр з органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, крім того, на користування надрами з метою видобування корисних копалин - із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з державного гірничого нагляду.
В п. 12 Порядку було записано, що для отримання дозволу заявник подає спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр заяву про надання дозволу, до якої додаються документи, що підтверджують його правовий статус (копії статуту (положення), свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємництва), та інші документи за переліком, установленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Відповідно п. 19 Порядку у наданні дозволу може бути відмовлено у разі: подання документів у неповному обсязі або неправильно оформлених документів; наявності обґрунтованого негативного висновку органу, який погоджував надання дозволу згідно з пунктом 7 цього Порядку; існування загрози проникнення до підземних виробок шкідливих і небезпечних речовин. При цьому про відмову у наданні дозволу спеціально уповноважений орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр у 10-денний строк після прийняття рішення інформує заявника із зазначенням її причин.
Слід відмітити, що станом на 03.03.06 р. перелік документів, які додаються до заяви про отримання спеціальних дозволів на користування надрами був затверджений наказом Державного комітету природних ресурсів України № 33 від 17.05.04 р. (реєстрація в Мін'юсті України № 748/9347 від 18.06.04 р.) і діяв до 25.09.06 р. (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 420). Даним Переліком визначено, що до заяви мали бути додані нотаріально завірені копії статуту підприємства, установчого договору (у разі наявності) або засновницького договору та свідоцтва про державну реєстрацію; довідка про включення підприємства до Єдиного державного реєстру (ксерокопія); документи, які підтверджують фінансову спроможність заявника (довідка про власний чи позичковий капітал, назви та інші реквізити банків, які фінансують заявника, завірені підписом і печаткою заявника копії фінансового балансу підприємства за попередній або поточний рік за формами 1, 2 тощо); відомості про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), підтверджені відповідним органом Державної податкової адміністрації; пояснювальна записка від надрокористувача (завірена його підписом) з характеристикою об'єкта, хронологією геологорозвідувальних робіт, проведених на родовищі, методом його розробки та обґрунтуванням необхідності використання надр; техніко-економічні показники роботи підприємства за останні два роки (у формі довідки від надрокористувача з доданням документів бухгалтерського обліку, що підтверджують дані довідки); програма робіт надрокористувача на наступні два роки (об'єм видобутку корисної копалини, собівартість сировини та готової продукції, відпускна ціна готової продукції, рентабельність, джерело фінансування); для підприємств, які починають розробку родовища, - програма робіт з введення родовища в експлуатацію із зазначенням окремих етапів робіт, терміну їх виконання та фінансового забезпечення; перелік технічних засобів, за допомогою яких здійснюватиметься розробка родовища (у формі довідки від надрокористувача); перелік фахівців (із зазначенням даних про їх освіту), які здійснюватимуть геолого-маркшейдерське забезпечення гірничих робіт (для твердих корисних копалин), обслуговування свердловин та виконання режимних спостережень (для підземних вод) із зазначенням їх кваліфікації; залишкові запаси корисної копалини на початок поточного року за формами 5-гр, 6-гр, 7-гр, 8-гр (для родовищ, що розробляються); протоколи Державної комісії України по запасах корисних копалин, Української технічної комісії по запасах корисних копалин, Центральної комісії УРСР по запасах корисних копалин, науково-технічних або технічних рад геологічних підприємств, якими затверджувалися запаси корисних копалин на ділянці надр у повному обсязі (копії, завірені підписом та печаткою заявника; проект угоди на користування надрами; графічні матеріали: - оглядова карта (масштаб не менше 1:200000); - ситуаційний план (масштаб більше 1:50000); - план підрахунку запасів на топографічній основі з границями під рахункових категорій (A, B, C1, C2) запасів корисних копалин з контурами земельного та гірничого відводів (при їх наявності), контуром ліцензійної площі з цифровою нумерацією кутових точок, за якими наводяться географічні координати, а також з лініями геологічних розрізів; - характерні геологічні розрізи з границями категорій запасів та з умовними позначками; погодження щодо надання дозволу, які передбачено ст. 16 та ст. 21 Кодексу України про надра: - обласних рад народних депутатів (для родовищ корисних копалин загальнодержавного значення); - районних рад народних депутатів (для родовищ корисних копалин місцевого значення); - обласного територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища; - центрального органу виконавчої влади з державного гірничого нагляду.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що відповідачем супровідним листом № 2883/30-10 від 23.03.07 р. були повернуті саме ті документи, які підприємство направляло до відповідача 03.03.06 р.
Як вбачається з листа відповідача № 2883/30-10 від 23.03.07 р., повернення документів проведено відповідно до наказу Мінприроди № 21 від 25.01.07 р. «Щодо заходів із вдосконалення роботи з прийому документів на отримання спеціальних дозволів на користування надрами»у зв'язку з тим, що комплектність документів не відповідає нормам нормативно-правових актів. Проте вказаний лист не містить даних про те, які документи мають вади оформлення або яких документів, передбачених вищевказаним Переліком, не достає.
Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надані пояснення та належні докази того, що позивачем 03.03.06 р. до заяви був поданий некомплект документів.
Також колегія суддів вважає необхідним відмітити, що Порядок надання спеціального дозволу на користування надрами, затверджений постановою КМУ № 1540 від 02.10.03 р., не передбачав повернення заявнику документів, а тому у відповідача не було законних підстав для повернення заявнику його заяви.
Крім того, відповідачем не надано документів, які б свідчили, що заява позивача від 03.03.06 р. була розглянута і по ній було прийняте відповідне рішення, зокрема у 10-денний термін про відмову у видачі дозволу.
Оскільки рішення про відмову у наданні спеціального дозволу на підставі заяви підприємства позивача від 03.03.06 р. відповідачем у 10-денний термін не приймалося, то слід вважати, що поданий позивачем комплект документів відповідав приписам Переліку документів, які додаються до заяви про отримання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого наказом Державного комітету природних ресурсів України № 33 від 17.05.04 р., а тому їх повернення майже через рік після подачі є безпідставним, а твердження відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що Приватне підприємство «РудПром-плюс»було єдиним заявником на отримання спеціального дозволу на користування надрами, є перекрученням фактів.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції послався на те, що до Мінприроди позивачем була надана заява і пакет документів на отримання спеціального дозволу на користування надрами Деміївського родовища від 03.09.07 р., а рішення № 12 по даному родовищу Міжвідомчою робочою групою з питань надрокористуваня було прийняте від 29.08.07 р. і на підставі даних фактів судом був зроблений висновок про те, що позивач звернувся до Мінприроди вже після того, як рішення по Деміївському родовищі було прийнято на користь ПП "РудПром-Плюс".
Але судом першої інстанції не було взято до уваги те, що заява та документи на отримання дозволу позивачем були подані 03.03.06 р. і повернуті відповідачем всупереч чинному на час здійснення такої дії законодавства, в т.ч. і Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ № 480 від 14.03.07 р., а тому твердження про єдиного заявника на отримання дозволу не відповідає фактичним обставинам.
Також, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, погоджуючись з доводами відповідача, вказує на те, що спеціальний дозвіл на користування надрами Деміївського родовища № 4380 від 25.09.07 р. був наданий Приватному підприємству "РудПром-Плюс" відповідно до підпункту 8 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами", який визначає, що без проведення аукціону дозвіл на користування ділянкою надр надається у разі геологічного вивчення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства України заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в довгострокову оренду.
Проте в постанові суду не вказано які саме документи, отримані відповідачем і використані при розгляді питання про надання дозволу, підтверджують геологічного вивчення або видобування корисних копалин на цьому родовищі саме ПП "РудПром-Плюс", власником якого цілісного майнового комплексу дане підприємство є або який майновий комплекс йому наданий в довгострокову оренду.
Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів, твердження відповідача та третьої особи про те, що ПП "РудПром-Плюс" отримав від ТОВ «Ноксен»в оренду цілісний майновий комплекс для видобування та переробки мігматитів на Деріївському родовищі, ґрунтується на договорі б/н від 18.04.07 р.
Проте слід відмітити, що ні в договорі від 18.04.07 р., ні в будь-якому іншому документі, наданому третьою особою, відсутні відомості про те, де саме розташований цілісний майновий комплекс, що є об'єктом оренди.
Також до вказаного договору не надані документи (акт прийому-передачі об'єкту оренди), які підтверджують факт отримання третьою особою в користування орендованого майна, як передбачено п. 2 договору, а тому твердження про передачу орендодавцем орендарю майна є недоведеним належними і допустимими доказами.
Також колегія суддів вважає необхідним відмітити, що об'єктом оренди за вказаним договором крім рухомого майна визначений завод, тобто нерухоме майно, яке начебто розташоване на Деріївському родовищі, яке, в свою чергу, знаходиться на території Онуфрієвського району Кіровоградської області. В п. 1.2 цього договору вказано, що орендодавець запевняє та гарантує, що він є єдиним законним власником об'єкту оренди.
Але за даними Комунального підприємства «Кассіопея»бюро технічної інвентаризації, зона дії якого розповсюджується на цей район, в реєстрі прав власності на нерухоме майно за ТОВ «Ноксен»код ЄДРПОУ 33520321 право власності на завод або інше нерухоме майно не зареєстроване, що свідчить про те, що твердження, що договір оренди був укладений власником нерухомого майна, не відповідає фактичним обставинам.
Також, з наданого договору оренди вбачається, що при його укладанні від імені орендодавця на підставі статуту діяв Петрига Дмитро Олександрович.
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що відповідно положенням п. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Як вбачається з наданого до матеріалів справи витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником ТОВ «Ноксен»код 33520321, яке з 16.11.07 р. знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у т.ч. підписувати договори, є гр. Фесенко Віктор Андрійович. Таким чином, гр. Петрига Дмитро Олександрович при підписанні договору від 18.04.07 р. повинен був діяти на підставі довіреності, але даних про те, що цій особі така довіреність видавалася в договорі не вказано і до матеріалів справи докази наявності у цієї фізичної особи належних повноважень на укладання договору не надавалися.
Зважаючи на вказані обставини, слід зробити висновок про те, що при укладанні договору від 18.04.07 р., який відповідачем був прийнятий в якості підтвердження наявності у третьої особи права на отримання спеціального дозволу, були порушені вимоги п. 2 ст. 203 ЦК України, що в свою чергу відповідно положенням п. 1 ст. 215 ЦК України є підставою визнання цього правочину недійсним.
Крім того, судом першої інстанції та відповідачем при розгляді питання про надання спеціального дозволу третій особі не було взято до уваги те, що відповідно приписам п. 2 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Оскільки предметом договору оренди від 18.04.07 р. є завод, що передбачає відповідні споруди та/або будівлі, і строк дії договору -25 років, то такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Але відповідачем був прийнятий як доказ договір без нотаріального посвідчення, тоді як відповідно п. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Також судом першої інстанції та відповідачем при розгляді питання про надання спеціального дозволу третій особі не було взято до уваги те, що відповідно приписам п. 1 ст. 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації. З урахуванням вказаного вище, договір оренди цілісного майнового комплексу від 18.04.07 р. підлягав державній реєстрації, але доказів такої реєстрації ні сам договір, копія якого залучена до матеріалів справи, ні інші документи, надані третьою особою, не містять.
Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відповідно приписам п. 1 та п. 4 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю і правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Як встановлено колегією суддів, відповідачем при розгляді питання про надання спеціального дозволу на користування надрами третій особі без законних підстав був прийнятий як доказ наявності права на отримання такого дозволу нікчемний правочин -договір оренди від 18.04.07 р., тоді як цей правочин є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України).
Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зробив висновок про те, що надрокористувач, який подав заяву і належний пакет документів та документи, які підтверджують наявність цілісного майнового комплексу до Мінприроди, може претендувати на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону відповідно до підпунктів 8 пункту 7 Порядку в такому випадку Мінприроди не опубліковує у газеті "Урядовий кур'єр" та своєму веб-сайті в Інтернеті інформацію про ділянку надр, а публікація відбувається лише якщо документи розглядаються на підставі підпункту 3 пункту 7 порядку. Проте, як встановлено колегією суддів на підставі залучених в суді першої інстанції документів, на час звернення до відповідача з заявою про отримання спеціального дозволу ПП "РудПром-Плюс" не був ні власником, ні користувачем (орендарем) цілісного майнового комплексу, а рухоме та нерухоме майно йому не передавалося.
За таких обставин, при ретельному дослідженні відповідачем наданих вказаним підприємством документів, що є обов'язком даного органу, питання про надання дозволу підлягало вирішенню виключно на підставі проведення конкурсу, для чого відповідно ч. 2 п. 7 Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами інформацію про ділянки надр, які пропонуються для надання зазначених дозволів, Мінприроди не пізніше ніж за 30 днів до прийняття рішення про надання дозволу розміщує у газеті "Урядовий кур'єр" та на своєму веб-сайті в Інтернет із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, вартості геологічної інформації та адреси, за якою необхідно надсилати заяви на отримання дозволу. У разі коли до Мінприроди у зазначений строк надійшли заяви разом з документами, зазначеними у додатку 1, на отримання дозволу на користування однією і тією ж ділянкою надр від декількох претендентів, проводиться аукціон.
Зважаючи на те, що відповідачем не були виконані вимоги п. 2 ст. 71 КАС України і не надані докази правомірності видачі ПП "РудПром-Плюс" спеціального дозволу на користування надрами і того, що позивач не мав об'єктивних підстав вимагати проведення аукціону, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач своїми неправомірними діями, пов'язаними з безпідставним зволіканням розгляду заяви позивача від 03.03.06 р., необґрунтованим та незаконним поверненням фактично без розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів майже через рік після її подачі підприємством, прийняття до розгляду документів третьої особи, які містили нікчемний договір, який не надавав право на отримання дозволу без проведення аукціону, без призначення та проведення аукціону, діяв всупереч вимогам Конституції України та чинного законодавства, не у спосіб, встановленого спеціальним законодавством, а тому спеціальний дозвіл на користування надрами № 4380 від 25.09.07 р. був виданий ПП «РудПром-Плюс»за межами повноважень без дотримання відповідного порядку.
Оскільки виданий відповідачем ПП «РудПром-Плюс»спеціальний дозвіл на користування надрами позбавив позивача права заявити свої вимоги на отримання такого дозволу у встановленому чинним законодавством порядку, то позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Господарського суду Полтавської області від 14.05.08 р. по справі № 19/26 прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права і підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ТОВ «Сільгосппродукт»на постанову Господарського суду Полтавської області від 14.05.08 р. по справі № 19/26 -задовольнити.
Постанову Господарського суду Полтавської області від 14.05.08 р. по справі № 19/26 за позовом ТОВ «Сільгосппродукт»до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, третя особа Приватне підприємство «Рудпром-плюс»про визнання нечинним правового акту індивідуальної дії -спеціального дозволу на користування надрами -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Сільгосппродукт»щодо визнання нечинним спеціального дозволу на користування надрами № 4380 від 25 вересня 2007 року, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України Приватному підприємству «Рудпром-Плюс»-задовольнити.
Визнати нечинним спеціальний дозвіл на користування надрами № 4380 від 25.09.07 р., виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України Приватному підприємству «Рудпром-Плюс».
Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця з моменту виготовлення повного тексту постанови.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
М.І. Гуцал
Повний текст постанови виготовлений 19.01.2009 р.