Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/2137/15-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.291 КПК України Доповідач ОСОБА_2
28 квітня 2015 року м. Житомир
Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого.................... ОСОБА_2
суддів………..… ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю: секретаря.......................... ОСОБА_5
прокурора........................... ОСОБА_6
захисника ……………….. ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 по кримінальному провадженню №3201406000000029 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 18.03.2015 року, якою обвинувальний акт з додатками про обвинувачення ОСОБА_9 за ч.3,4 ст.358, КК України повернуто прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області,
органом досудового слідства ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що у період з січня 2012 року по грудень 2013 року вніс до актів виконаних робіт щодо надання послуг ППФ «Санітас» неправдиві відомості про те, що ФОП ОСОБА_9 виконав роботи, направлені на продаж лікарських засобів (виробів медичного призначення) щодо ТОВ «Аптека Меділайф», ТОВ «АМП-Фарм», КУ «Житомирський обласний кожно-венерологічний диспансер», КУ «Житомирська обласна психіатрична лікарня», ТОВ «Фармія», ТОВ «Векам», ТОВ «Нова Надія», КУ «Червоноармійська районна аптека № 40, КУ «Романівська центральна районна лікарня», КУ «Брусилівська районна аптека № 13», КУ «Андрушівська районна аптека № 48», КУ «Ружинська центральна районна лікарня», КУ «Любарська центральна районна лікарня», КУ ОДІТГС «Лісовий берег» ЖОР, КУ «Попільнянська районна аптека № 58», ТОВ «Фарма Лайн», КУ «Житомирський обласний протитуберкульозний диспансер», КУ «Ружинська центральна районна аптека № 62», КУ «Житомирський обласний наркологічний диспансер».
Підставами повернення обвинувального акта прокурору, суд зазначив, що обвинувальний акт з додатками не відповідає вимогам ст.291КПК України, а саме, що в обвинувальному акті формулювання обвинувачення не містить обставин, що відповідно до ст.91КПК України підлягають доказуванню, а саме не містить місця вчинення злочину, яке на думку обвинувачення вчинив ОСОБА_9 за ч.3 ст.358КК України.
Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті не вбачається взагалі, оскільки він скопійований з викладення певних обставин подій.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 11.02.2015р. було скасовано постанову старшого слідчого з ОВС СУФР ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_10 від 02.02.2015р. про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових дій) у кримінальному провадженні №32014060000000029 та зобов'язано слідчого провести слідчі дії про витребування документів у ряду підприємств щодо придбання ОСОБА_9 товарів у ППФ «Санітас», а також вилучення інформації про рух коштів по рахунках у зазначених підприємств та витребувати з банківських установ дані про перерахування коштів на рахунок ППФ «Санітас» за отримані лікарські засоби в період з січня 2012р. по грудень 2013р. Вказана ухвала суду набрала законної сили.
Незважаючи на це, ухвала суду слідчими органами та прокурором залишена поза увагою та в порушення вимог процесуального закону, а саме, ч.2 ст.21КПК України, яка зазначає, що ухвали суду, що набрали законної сили в порядку визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України, обвинувальний акт направлено прокурором до суду 13.02.2015р., що слід розцінювати як порушення права ОСОБА_9 на захист.
Крім того, суд зазначив, що в долученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування не в повному обсязі зазначені процесуальні дії, проведені в ході досудового розслідування та не відображені всі процесуальні рішення, а саме реєстр не містить даних про винесення слідчим процесуальних документів за клопотаннями підозрюваного ОСОБА_9 , що порушує вимоги ст.ст.109, 291КПК України.
Суд також в ухвалі звернув увагу прокурора, що згідно розписки про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування такі документи було отримано підозрюваним ОСОБА_11 , однак обвинувальний акт складено щодо ОСОБА_9 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурором ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.
Зазначає, що підстави для повернення обвинувального акта, зазначені в ухвалі суду, не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Посилається на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, оскільки в ньому послідовно викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також зазначена правова кваліфікація цього правопорушення, з посиланням на положення закону і статті КК України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Також зазначає, що під час підготовчого провадження суд не вправі вдаватися в оцінку обвинувального акту на предмет правильності формулювання обвинувачення.
Посилається на те, що невідповідність на думку суду реєстру матеріалів досудового розслідування за своїм змістом вимогам ст. 109 КПК України не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки у відповідності до вимог, передбачених ст. 314 КПК України, єдиною підставою для повернення обвинувального акту прокурору, є лише невідповідність вимогам закону тільки цього процесуального документу.
Зазначає, що висновки суду про порушення права ОСОБА_9 на захист з підстав не виконання вимог ухвали того ж суду від 11.02.2015, яка до того ж винесена без участі у судовому розгляді прокурора, який не був повідомлений про час та місце розгляду скарги, не заслуговують на увагу, оскільки вона винесена після закінчення досудового розслідування, а обвинувальний акт затверджений прокурором 04.02.2015, а до суду скерований 09.02.2015 року.
Суд першої інстанції, повернувши з підготовчого судового засідання обвинувальний акт прокурору для виконання вимог ст.291 КПК України та усунення встановлених недоліків, вірно послався на неконкретність формулювання обвинувачення, у тому числі, щодо місця вчинення злочину, що, крім іншого, має суттєве значення також для правильного визначення територіальної підсудності розгляду даного кримінального провадження, і такий висновок суду не являється результатом оцінки обвинувального акту на предмет допустимості доказів та правильності формулювання обвинувачення.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що встановлення місця вчинення злочину не викликало будь-яких процесуальних складностей, оскільки відоме було слідчому до складання обвинувального акту, свідченням чому є зміст копії письмового клопотання від 03.02.15р., наданого суду першої інстанції обвинуваченим ОСОБА_12 , під час підготовчого судового засідання, у якому він описує де та яким чином складав документи, про які йде мова в обвинувальному акті.
Ці обставини дають підстави вважати непоним виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, наскільки вони відомі прокурору.
Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог п.6ч.2 ст.412 КПК України порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що тягне за собою скасування судового рішення, і цей недолік неможливо усунути шляхом зміни обвинувачення, як про це стверджує автор апеляції, вочевидь порушення п.5 ч.2 ст.291 КПК України, що свідчить про обґрунтованість повернення обвинувального акту прокурору.
Прокурору слід врахувати також інші зауваження на які суд першої інстанції звертає увагу та які також опосередковано стосуються вимог ст. 291 КПК України.
Так, відповідно до ч.1 ст. 290 КПК України, повідомлення про завершення досудового розслідування та доступ до матеріалів досудового розслідування допустимі у разі визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми.
Разом з тим, по даному кримінальному провадженню вимоги ст. 290 КПК України виконані за наявності залишеної поза увагою, набравшої законної сили ухвали слідчого судді Богунського райсуду м. Житомира від 11.02.2015 року про проведення великого обсягу додаткових слідчих дій, що є обов'язковим для слідчого.
За таких обставин, виконання вимог ст.290КПК України слід вважати передчасним, оскільки слідчим не проведено слідчих дій на підставі наведеної вище ухвали слідчого судді, що об'єктивно вносить сумніви у достатність зібраних під час досудового розслідування доказів.
Оскільки діючим кримінально-процесуальним законодавством не передбачені норми, які регулюють процесуальний порядок виконання певних слідчих дій за ухвалою судді після виконання вимог ст. 290 КПК, але враховуючи, що ч.11ст.290 КПК України зобов'язує сторони кримінального провадження здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, в реєстрі матеріалів досудового розслідування мають бути дані про проведення слідчих дій за ухвалою слідчого судді винесеною відповідно до порядку передбаченого главою 26 КПК України, що в майбутньому, під час судового розгляду дасть можливість відповідно до вимог ч.11 ст.290 КПК України здійснити відкриття отриманих в результаті цих слідчих дій доказів.
З уваги на наведене, керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 18 березня 2015 року, якою обвинувальний акт з додатками про обвинувачення ОСОБА_9 за ч.3,4 ст.358, КК України повернуто прокурору - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді: