Справа №295/8035/14-ц
Категорія 33
2/295/2497/14
21.04.2015 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючої -судді Корицької В.О.,
за участі секретаря - Зоренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до
відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказує, що 26.12.2012 року в м. Житомирі по провулку 3-му Вільському сталася дорожньо-транспортна пригода за участю його автомобіля «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2, якого було визнано винним. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в НАСК «Оранта» згідно полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Тому просить згідно заяви про збільшення позовних вимог стягнути з відповідача на свою користь 24088,60 грн.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, до суду подали письмові заяви, у яких просять розглядати справу у їхній відсутності. У поданій до суду заяві представник відповідача у заяві зазначив, що позовні вимоги визнає частково.
Дослідивши та оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, керуючись законом, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступнихпідстав.
Відповідно ч. 1 ст. 11 ЦК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Так, судом встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
26.12.2012 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу «ГАЗ 3309» д.н.з. НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність водія якого застрахована за полісом обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ 9295024 було пошкоджено транспортний засіб «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3.
Із копії постанови Богунського районного суду м. Житомира від 11.01.2013 р. /а.с. 8/ по справі про адміністративне правопорушення № 295/91/13 встановлено, що 26.12.2012 року о 10 год. 20 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_3, по провулку 3-му Вільському в м. Житомирі, не дотримався безпечної дистанції руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3.
Згаданою вище постановою за вчинення вказаного правопорушення згідно ст. 124 КУпАП ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 340 грн.
Факт отримання автомобілем позивача механічних пошкоджень підтверджується копією довідки, складеної інспектором з дізнання ВДАІ Житомирського МВ /а.с. 7/.
Відповідно до положень ч.ч. 3 і 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.
Нормами пункту першого ч. 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки настає у особи, винної у заподіянні збитків.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закону) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» матеріальна шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Таким чином, судом встановлена протиправність дій ОСОБА_4 та його вина у скоєнні даної ДТП, а також причинний зв'язок між наявною шкодою і протиправним діянням заподіювача.
Відповідно до п. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
На підставі ст. 29 зазначеного Закону у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як передбачено п.3 ч.3 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк встановлений договором.
Враховуючи те, що вина застрахованої за полісом № АВ 9295024 особи визнана судом, то ДТП, що сталась 26.12.2012 р., у відповідності до положень ст. 6 Закону, є страховим випадком, внаслідок якого у відповідача по справі настає обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування.
Згідно до п. 34.2-34.4 ст. 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо страховик, не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик, зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Із матеріалів справи вбачається, що 29.12.2012 р. ФОП ОСОБА_5 було складено звіт під № 577 про оцінку автомобіля марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1, щодо розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з врахування фізичного зносу.
Як вбачається із висновку вказаного звіту, власнику автомобіля у результаті ДТП завдано матеріальний збиток, що розрахований згідно Методики товарознавчої експертизи і оцінки транспортних засобів, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України за № 142/5/2092 від 24.11.2003 р. і складає - 18886,04 грн. /а.с. 10-18/
При цьому, експертне дослідження здійснювалося без участі представника страхової компанії.
Стаховиком також здійснене автотоварознавче дослідження від 14.01.2013 р., згідно якого розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з врахування фізичного зносу становить 16359, 41 грн. /а.с. 83-86/
При цьому огляд пошкодженого транспортного засобу аварійним комісаром здійснювався за участі потерпілого двічі 26.12.2012 р. та 28.12.2012 р. /а.с. 81-82/
Так, суд визнає даний висновок обґрунтованим та таким що не суперечить іншим матеріалам справи, не викликає сумніву в його правильності та вважає належним, допустимим і достовірним доказом у заявленому спорі, оскільки він виконаний у відповідності до вимог законодавства. Аварійний комісар у передбачені законом строки оглянув за участі потерпілого транспортний засіб. У подальшому ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» виконало автотоварознавче дослідження від 14.01.2013 р.
Отже, необхідності самостійно замовляти висновок у ФОП ОСОБА_5 у позивача не було.
За таких обставин, розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з врахування фізичного зносу становить 16359, 41 грн.
Вимогами положень частини першої ст. 37 цього Закону встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком відповідних документів.
Частиною 36.2 статті 36 Закону передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування, за наявності документів, зазначених в ст. 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимоги заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та здійснити його.
Згідно до ч. 36.5 ст. 36 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на таке відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення протягом 3 (трьох) робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
Узгодження страховиком розміру страхового відшкодування відбулося 20.03.2013 р. /а.с. 76 звор./, заяву про страхове відшкодування страховик отримав від позивача 12.03.2013 р. /а.с. 80/
Отже, виплата страхового відшкодування повинна була б настати протягом 15 днів з дня узгодження розміру страхового відшкодування, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, тобто не пізніше 09.06.2013 р.
Однак, страхове відшкодування здійснено не було.
Позивач просить стягнути пеню, починаючи з 01.11.2013 р. по 20.11.2014 р.
Суд, враховуючи межі заявлених позовних вимог, вимоги ст. 258 ЦК України, а також заяву представника страховика про застосування строків спеціальної позовної давності, вважає за необхідне стягнути пеню за період з 01.11.2013 р. по 01.11.2014 р., виходячи із простроченого зобов'язання в сумі 16359, 41 грн.
Враховуючи викладене, відповідач повинен сплатити позивачу пеню розраховану по формулі: 16359, 41 грн. ? 2 - подвійна річна ставка НБУ / 365днів х кількість днів прострочення.
Згідно розрахунку суду загальна сума пені, яка підлягає стягненню, становить 2943,78 грн.
Судом відхиляються твердження представника відповідача про те, що стягненню підлягає пеня лише за період 6 місяців як це передбачено ст. 232 ГК України, оскільки норми вказаної статті регулюють відповідальність, яка наступає у разі порушення зобов'язання у правовідносинах між суб'єктами господарювання. Позивач не є таким суб'єктом, а тому в даному випадку застосовуються вимоги ст. 258 ЦК України.
Також задоволенню підлягають вимоги про сплату 3% річних, проте виходячи із грошового зобов'язання в сумі 16359, 41 грн. та становлять 517,67 грн.
Судом відхиляються твердження представника відповідача про те, що стягненню такі виплати не підлягають у зв'язку із тим, що Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлена спеціальна відповідальність страховика у вигляді пені, а тому інші види відповідальності не застосовуються.
Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює загальні умови стягнення відповідальності за прострочення грошового зобов'язання. Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не містить заборони на стягнення із страховика 3% річних у разі порушення ним грошового зобов'язання.
А тому, вимоги в цій частині обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Що стосується вимог про стягнення витрат на правову допомогу, то суд прийшов наступного висновку.
Згідно ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать також витрати на правову допомогу.
Згідно ч. 1 ст.84 ПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Доказів того, що позивачем оплачені послуги адвоката в сумі 450 грн. суду не надані, а тому вказані вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 збитки, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з врахування фізичного зносу, в сумі 16359, 41 грн., пеню в сумі 2943, 78 грн., 3% річних в сумі 517,67 та 243,60 грн. судового збору.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його отримання.
Суддя В.О. Корицька