61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
20.01.2009р.м. Харків
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.
при секретарі Баглаєнко Я.В.
за участю представників:
з викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації у Харківській області та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2008 року по справі № 2а-2766/2008
за позовом ОСОБА_1
до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації у Харківській області, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації у Харківській області, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, в якому просив зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації виконати перерахунок належних позивачу щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної разової грошової допомоги за 2005-2007 р.р. виключно з законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком на день фактичного виконання виплати; зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації виплатити заборгованість по перерахованих позивачу щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної разової грошової допомоги за 2005-2007 р.р.; зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації в наступні роки також нараховувати та виплачувати належні позивачу щорічну допомогу на оздоровлення та щорічну разову грошову допомогу відповідно до законів і виключно з законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком на день фактичного виконання виплати; зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації організувати та проконтролювати призначенні позивачу належних соціальних виплат, також виплату заборгованості по цим виплатам; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації у Харківській області забезпечити перерахунок позивачу належних соціальних виплат, зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Харківській області здійснити списання з рахунку відповідача коштів заборгованості по перерахованим соціальним виплатам за 2005-2007 р.р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.08 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації у Харківській області, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії був задоволений частково.
Визнано неправомірними дії Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області щодо нарахування та виплати не в повному обсязі соціальних виплат ОСОБА_1 за 2007 рік, а саме: щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та щорічної разової грошової допомоги відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язано Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області, Головне управління Державного казначейства України в Харківській області зробити перерахунок соціальних виплат ОСОБА_1 за 2007 рік, а саме: щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та щорічної разової грошової допомоги, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та здійснити виплату цих коштів.
Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації у Харківській області не погодилось з зазначеною постановою суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.08 р. по справі № 2а-2766/2008 та прийняти нову, якою в позові відмовити, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.
Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації також не погодився з зазначеною постановою та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині, яка його стосується, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, постанову суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації підлягає задоволенню, а скарга Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації у Харківській області підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, та згідно з висновком МСЕК є інвалідом війни третьої групи, оскільки інвалідність пов'язана з перебуванням на військовій службі, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.04.98 р.
Що стосуються вимог позивача щодо зобов'язання виплати кошти щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплата щорічної допомоги на оздоровлення є компенсацією за шкоду або відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС та сім'ям за втрату годувальника.
Відповідно до ч. 4 вищевказаної норми учасникам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам III групи захворювання, яких пов'язано з аварією на ЧАЕС, виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
На 2007 р. дія ч. 4 ст. 48 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена п. 30 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік".
Згідно ч. 7 ст. 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 р. N 6-рп/2007 вищезазначена норма Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік" була визнана неконституційною.
У рішенні Конституційного Суду України N 6-рп/2007 також зазначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
В Законі України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” викладені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції правомірно зазначив, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 р. відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 48 Закону у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Зі змісту Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.
За 2007 рік щорічна допомога на оздоровлення позивачу була виплачена у квітні 2007 р. в розмірі 90,0 грн.
Згідно ст. 76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" з 1 січня 2007 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 400,0 грн. на місяць, з 1 квітня 2007 р. -420,0 грн., з 1 липня 2007 р. -440,0 грн.
Таким чином, розрахунок щорічної допомоги за 2007 р. на момент її виплати становить: 420X4 =1680 грн. і виплаті підлягає сума з відрахуванням фактично отриманої: 1680-90=1590,0 грн.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що суд не має права стягувати зазначену суму, а лише має повноваження зобов'язати відповідача вчинити певні дії для перерахунку належної до виплати недоплаченої суми одноразової грошової допомоги.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання виплати грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій, то колегія суддів виходить з наступного.
Щорічно до 5 травня, починаючи з 2005 р., позивачу виплачувалась щорічна разова грошова допомога: у 2005 р. -270,0 грн., у 2006 р. -270,0 грн., у 2007 р. -300,0 грн. (25.04.2007р.)
Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам 1 групи - десять мінімальних пенсій за віком; 2 групи - вісім мінімальних пенсій за віком, 3 групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Позивачу протягом 2005-2007 років виплачувалася разова грошова допомога в розмірах, передбачених відповідними нормами законів про Державний бюджет на вищезгадані роки, якими також зупинялась дія ч. 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Розміри виплаченої грошової допомоги позивачу менші за розміри цієї допомоги, встановленої ч. 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Враховуючи положення ст. 8, ст. 17, ст. 19, ст. 22, ч. 1 ст. 58 Конституції України, ст. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та правову позицію Конституційного Суду України у справі про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій (рішення № 20-рп/2004 від 01.12.04 р.), до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний Закон, а саме Закон України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В ст. 99 КАС України встановлений річний строк для звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 зазначеної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст. 99 та ст. 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову, якщо в цьому наполягає одна із сторін.
Відповідачі в запереченнях на позовну заяву звертали увагу суду першої інстанції на пропуск позивачем строків позовної давності для звернення до суду та просив відмовити у задоволенні позову щодо виплати коштів за 2005-2006 р.р., зважаючи на пропущення процесуального строку. Також відповідач наполягав на вищевикладеному і в апеляційній скарзі.
Пояснення позивача про те, що він дізнався про порушення його прав лише після постановлення Рішення Конституційним судом України від 09.07.07 р. і відразу після цього звернувся до відповідача, а після відмови у задоволенні свої вимог подав позов до суду, колегією суддів не приймається як доказ відсутності порушення річного строку на звернення до суду, так як позивач регулярно отримував допомогу на протязі зазначених років.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 не надав доказів пропуску строку звернення до суду з поважних причин та не ставив питання про його поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що позов було подано до адміністративного суду 29.01.08 р., тобто з пропуском строку, встановленого ст. 99 КАС України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що вимоги позивача по виплаті йому разової грошової допомоги за 2005-2006 р.р. не підлягають задоволення у зв'язку з порушенням позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав. В цій частині суд першої інстанції зробив вірний висновок.
Згідно ч. 1 ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до п. 3 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України № 1035/2000 від 30.08.00 р. та постанови КМУ № 1543 від 02.11.06 р. Мінпраці України забезпечує реалізацію прав громадян на соціальний захист через систему підпорядкованих йому органів, до яких відносяться управління праці та соціального захисту населення.
Згідно пп. 7 п. 8 цього Положення головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство праці України.
Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В ч. 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Нормами п. 13 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію ч. 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою звужено зміст та обсяг існуючих у позивача прав, гарантованих Конституцією України.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів щодо відповідності Конституції України положень деяких статей Закону України „Про держаний бюджет на 2007 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України „Про держаний бюджет на 2007 рік" п. 13 ст. 71, яким зупинено на 2007 р. дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
Відповідно до ч. 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
За таких обставин, застосування при виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" суперечить Конституції України, що відповідно порушує права позивача.
Оскільки позивач пропустив строк звернення до суду, з клопотанням про поновлення строку не звертався, а відповідач просив відмовити в задоволенні позову також з підстав пропуску строку позовної давності, тому в частині стягнення суми недоплаченої грошової допомоги за 2005-2006 р.р. позов задоволенню не підлягає.
Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації підпорядковується Головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації, яке є головним розпорядником коштів.
Головним розпорядником коштів нижчого рівня є районні управління праці та соціального захисту населення, які здійснюють призначення та виплату відповідних соціальних виплат.
Великобурлуцький район (Великобурлуцька районна державна адміністрація) є децентралізованим районом, який призначає допомоги і компенсації, та здійснює виплату самостійно.
Через це суд неправомірно зобов'язав Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації зробити перерахунок виплат позивачу за 2007 рік.
Крім того, відповідно ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
З оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції визнав дії відповідачів неправомірними, тоді як ці вимоги позивачем не заявлялися, тобто вийшовши за межі позовних вимог, ніяк не обґрунтувавши це. Зазначене є грубим порушенням норм процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.08 р. по справі № 2а-2766/2008 прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права і підлягає скасуванню в частині.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.08 р. по справі № 2а-2766/2008 -задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.08 р. по справі № 2а-2766/2008 -задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.08 р. по справі № 2а-2766/2008 скасувати в частині визнання неправомірними дії Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області щодо нарахування та виплати не в повному обсязі соціальних виплат ОСОБА_1 за 2007 рік, а саме: щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та щорічної разової грошової допомоги відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та в частині зобов'язання Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації зробити перерахунок соціальних виплат ОСОБА_1 за 2007 рік, а саме: щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та щорічної разової грошової допомоги, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та здійснити виплату цих коштів та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовити.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.08 р. по справі № 2а-2766/2008 - залишити без змін.
Постанова набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
М.І. Гуцал
Повний текст постанови виготовлений 26.01.2009 р.