Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" серпня 2009 р. Справа № 54/227-06 (н.р. 29/1
вх. № 8844/6-54 (н.р. 2650/5-29)
Суддя господарського суду Пелипенко Н.М.
при секретарі судового засідання Цирук Е.М.
за участю представників сторін:
позивача - Невечеров Д.В. дов. від 06.02.2007р. відповідача - Козуб О.І. дов. № 13-4/2008 від 08.01.2008р.
розглянувши справу за позовом ТДВ "Страхова компанія "Кредо", м. Запоріжжя
до ДП Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук с. Кутузівка
про стягнення 24800,79 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу понесені позивачем збитки в сумі 24800,79 грн. на підставі договору страхування, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, яка була завдана в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що скоїлась 07.06.2004р. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час якої відбулося зіткнення автомобілів ЗІЛ-ММЗ-554, д.н. 34021 ХА (належить відповідачу) та PEUGEOT 307, д.н. 22092 ХВ (належить Романко В.І. та застрахований в ТДВ „СК”Кредо” по договору страхування № НАН1FА24100333АК від 24.10.2003р.), позивачем була виплачена сума страхового відшкодування. Так як, на думку позивача, саме дії відповідача знаходяться в прямому причинному зв'язку з заподіяною матеріальною шкодою, тому позивач має право вимагати відшкодування заподіяного збитку до відповідача.
В процесі розгляду справи № 54/227-06 господарським судом Харківської області позивач за вх. № 7796 від 12.05.2008р. уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 24800,74 грн. заподіяних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.
Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, за вх.№7699 від 07.05.2008р. надав відзив на позовну заяву в якому зазначає, що дорожньо транспортна пригода відбулася з вини водія Романенко А.В., яка порушила вимоги п.12.3. ПДР, зазначає, що доказів щодо розподілу вини кожного водія , що були учасниками ДТП, позивач не надав, вважає , що зв*язок причин ДТП з її наслідками повинен бути зазначений в адміністративному протоколі, складеному працівниками ДАЇ та підтверджений рішенням адміністративної справи. Посилається на порушення позивачем п.3.2. договору страхування щодо виплати страхового відшкодування, оскільки страхувальник своєчасно не повідомив страховика про настання страхового випадку, зазначає, що експертиза транспортного засобу не проводилась, страховий акт складено майже через місяць після надання заяви страхувальником, перерахування страхового відшкодування в сумі 24800,74грн., здійснено страховиком на рахунок ПП Столяренко по платіжному дорученню № 3145 від 19.11.2004р., коли договір страхування №НАНІFA -24100333АК від 24.10.2003р., який був укладений на рік, припинив свою дію.
На підставі клопотання позивача були витребувані документи по факту дорожньо-транспортної пригоди 07.06.2004р. з Відділу із забезпечення діяльності стройових підрозділів дорожньо-патрульної служби УМВС України в Харківській області.
Довідкою окремого батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ при Управлінні МВС України в Харківській області підтверджено, що дорожньо-транспортна пригода 07.06.2004р. виникла, як з вини Романенко А.В., що порушила вимоги п. 14.2б Правил дорожнього руху, а саме перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч, так і з вини Чігіра А.М., що порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, а саме: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Постановою ОБД ПС ДАІ при УМВС України в Харківській області від 16.06.2004р. відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту ДТП, але з постанови вбачається, що автомобіль ЗІЛ-ММЗ-554, д.н. 34021 ХА, що належить Дослідному господарству „Кутузівка”, під керуванням водія Чігіра А.М. був в технічно несправному стані внаслідок непрацюючого заднього лівого покажчика повороту.
В процесі розгляду справи з'ясовано, що водії автомобілів PEUGEOT 307, д.н. 22092 ХВ, Романенко А.В. та ЗІЛ-ММЗ-554, д.н. 34021 ХА Чігір А.М. по факту ДТП, що скоїлась 07.06.2004р. на перехресті автодороги Харків-Вовчанськ до адміністративної відповідальності не притягались.
Ухвалою господарського суду Харківської області по справі № 54/227-06 від 15.07.2008р. призначено судову автотехничну експертизу по справі № 54/227-06, провадження по справі зупинено.
На адресу господарського суду від Харківського науково- дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса за вх.№5442 від 24.11.2008р. надійшов висновок автотехнічної експертизи №6098 від 28.10.2008р.
Ухвалою господарського суду було поновлено провадження по справі.
З метою з'ясування висновку автотехнічної експертизи на підставі клопотання представника відповідача в судове засідання викликано експерта Куценко В.О., яким проведено автотехнічну експертизу, висновок № 6098 від 28.10.2008р.
В порядку ст. 38 ГПК України, господарським судом витребувано від служби автомобільних доріг у Харківській області схему ділянки автодороги загального користування Харків-Вовчанськ з 19 км. по 22 км. в районі селища Кутузівка, з метою з'ясування наявності перехрестя в місті повороту до с. Кутузівка.
За вх. № 6800 від 18.06.2009р. до матеріалів справи надано висновок автотехнічної експертизи з врахуванням схеми дислакації встановлення дорожніх знаків на ділянці автодороги Харків-Вовчанськ 20м-200м, де відбулося зіткнення автомобілів ЗІЛ та PEUGEOT-307 7 липня 2004р., що була отримана від сліжби автомобільних доріг у Харкіській області.
В судовому засіданні оголошені перерви з 18.06.2009р. по 08.07.2009р.; з 08.07.2009р. по 22.07.2009р.; з 22.07.2009р. по 03.08.2009р. з метою отримання від сторін доказів в підтвердження заявлених позовних вимог та заперечень.
Розглянувши надані суду докази встановлено, що 07.06.2004р. на перехресті автодороги Харків-Вовчанськ скоїлось зіткнення автомобілю PEUGEOT 307, державний номер 22092 ХВ, який належить Романенко Володимиру Івановичу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ХАР № 005961 (Т. ІІ а.с. 122) під керуванням водія Романенко Аліни Володимировни з автомобілем ЗІЛ-ММЗ-554, д.н. 34021 ХА, що належить ДП ДГ "Кутузівка", водій Чігір А.М.
ТДВ "Страховою компанією "Кредо" з Романенко В.І. укладено договір страхування засобів наземного транспорту 24.10.2003р., складено страховий акт № 1560 від 18.10.2004р. та здійснено виплату страхового відшкодування по платіжному дорученню № 3145 від 19.11.2004р. в сумі 24800,74 грн. ПП "Сталяренко". Актом дослідження спеціаліста-автотоварознавця № 194/04 від 09.09.2004р. визначена вартість відновлювального ремонта по усуненню пошкоджень автомобіля PEUGEOT 307, державний номер 22092 ХВ на суму 24269,00 грн.
Постановою від 16.06.2004р. ОБДПС ДАІ при УМВС України в Харківській області відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту дорожньої пригоди, що скоїлась 07.06.2004р. та визначено, що пригода відбулась як внаслідок порушення водієм Чігір А.М. вимог п. 10.1 та п. 31.4.3 Правил дорожнього руху України, так і з вини водія Романенко А.В., внаслідок порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
Водії автомобілів PEUGEOT 307, державний номер 22092 ХВ Романенко А.В. та ЗІЛ-ММЗ-554, державний номер 34021 ХА Чігір А.М. по факту ДТП, що скоїлась 07.06.2004р. на перехресті автодороги Харків-Вовчанськ до адміністративної відповідальності не притягались.
Господарським судом Харківської області призначено автотехнічну експертизу по справі № 54/227-06. Висновок автотехнічної експертизи № 6098 від 28.10.2008р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертих ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса передбачає два варіанта механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди:
Перший варіант - перед поворотом наліво автомобіля ЗІЛ-ММЗ-554, автомобіль PEUGEOT 307 не знаходився на зустрічній смузі руху, тобто не виконував маневру обгону; 2-й варіант - перед поворотом наліво автомобіля ЗІЛ-ММЗ-554, автомобіль PEUGEOT 307 знаходився на зустрічній смузі і виконував обгін.
З висновку І варіанту вбачається, що у водія PEUGEOT 307 Романенко А.В. не було технічних перешкод попередити зіткнення в дорожньо-транспортній ситуації, дії водія Романенко А.В. не відповідали п.п. 10.1, 13.1, та п. 14.2 (б, в) Правил дорожнього руху України і знаходились в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Технічна можливість попередити зіткнення діями водія автомобіля ЗІЛ-ММЗ-554 Чігір А.М. не визначалась, а повністю залежала від дій водія автомобіля PEUGEOT 307 Романенко А.В.
В діях водія автомобіля ЗІЛ-ММЗ-554 Чігір А.М. невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.
З висновку другого варіанта вбачається, що в данній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість попередити зіткнення зі сторони водія автомобіля ЗІЛ-ММЗ-554 Чігір А.М. визначалась в виконанні п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. Дії водія ЗІЛ-ММЗ-554 Чігір А.М. не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України і знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Експертом визначено, що вирішення питання відносно відсотка вини кожного із водіїв у дорожньо-транспортній пригоді, що скоїлась 07.06.2004р. на перехресті автодороги Харків-Вовчанськ, виходить за межі компетенції експерта автотехніка.
На запит господарського суду Харківської області з метою з'ясування наявності перехрестя в місті повороту до с. Кутузівка, службою автомобільних доріг України у Харківській області надано витяг з паспорту та схему ділянки автодороги загального користування Т-21-04 Харків-Вовчанськ-КПП "Чугунівка" на ділянці км 15+000-км 25+000.
По наданим документам здійснено експертне дослідження та надано висновок автотехнічної експертизи вх. № 6800 від 18.06.2009р. з якого вбачається, що згідно схеми дислокації встановлення дорожніх знаків на ділянці автодороги Харків-Вовчанськ 20км+200м, де відбулося зіткнення автомобілів встановлено наявність перед місцем ДТП примикання справа до головної дороги вулиці, що є перехрестям згідно розділу І Правил дорожнього руху України.
Згідно схеми, перед місцем ДТП встановлено дорожній знак 5.35.1 "Пішохідний перехід". Виходячи з вищевикладеного експертом дано висновок, що водій автомобіля PEUGEOT 307, д.н. 22092ХВ, повинен був відмовитись від виконання маневру обгону на данній ділянці дороги і діяти згідно п. 14.6 (а, в) Правил дорожнього руху України, дії водія не відповідали вимогам п. 14.6 (а, в) Правил дорожнього руху України та знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, з метеріалів справи вбачається, що пошкодження автомобілю PEUGEOT 307, д.н. 22092ХВ в дорожньо-транспортній пригоді, що скоїлась 07.06.2004р. завдано з вини водія Романенко А.В.
Згідно з вимогами ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується.
Представник позивача за вх. № 8326 від 22.07.2009р. звернувся до суду з клопотанням, яким просить суд зобов'язати Липецький РВ УМВСУ в Харківській області провести повторний огляд місця ДТП з залученням учасників та свідків ДТП з метою об'єктивного відображення обставин та усунення протирічь, які мають місце в Протоколі огляду місця ДТП від 07.06.2004р. шляхом складання уточненого протоколу огляду місця ДТП. Призначити додаткову комісійну автотехнічну експертизу по справі з метою визначення ступені вини кожного із водіїв. Суд вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки питання щодо ступеню вини кожного з водіїв в ДТП було поставлено на розгляд автотехнічної експертизи ухвалою господарського суду від 15.07.2008р. Крім того, згідно з вимогами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", слід покласти на позивача.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. ст. 33, 34, 36, 44, 49, 82-85 ГПК України,-
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Пелипенко Н.М.