ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
м.Київ
Справа № 17/162-А
10 год. 47 хв.
27.07.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації
«Вінницягаз»
До Міністерства палива та енергетики України
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
Фонд державного майна України
Дочірня компанія «Газ України»НАК «Нафтогаз України»
Предмет адміністративного
позову визнання акту недійсним
Судді: Кролевець О.А. (головуючий)
Балац С.В.
Трофименко Т.Ю.
Секретар судового засідання Зелінський К.О.
Представники:
Від позивача: Бабійчук О.А. (довіреність №03/09-Д від 05.01.2009)
Від відповідача: Тарасенко К.В. (довіреність №01/17-1393 від 31.12.2008)
Від 3-ої особи-1: Ященко Р.Ю. (довіреність №14-263 від 17.09.2008)
Від 3-ої особи-2: Тетерятник О.В. (довіреність № 364 від 05.05.2009)
Від 3-ої особи-3: Лебедюк Ю.А. (довіреність №194/10 від 26.12.2008)
Від прокуратури: Орленко А.О. (посвідчення №36 від 20.02.2008)
На розгляд до Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ВАТ «Вінницягаз»про визнання недійсним п.4 Додатку 1 до Наказу Міністерства палива та енергетики України №458 від 04.08.2004 «Про затвердження результатів інвентаризації державного майна, функції користування яким здійснює НАК «Нафтогаз України», в частині, що стосується врахування 5337 інвентарних номерів одиниць майна ВАТ «Вінницягаз», первісною вартістю 74029280,94 грн., залишковою вартістю 54725575,42 грн. як державного майна; про внесення відповідних змін до вищезазначеного Наказу.
Позовні вимоги ВАТ «Вінницягаз»обґрунтовані наступним. Відповідач, як орган державної влади, не вправі здійснювати інвентаризацію майна позивача та затверджувати її результати, оскільки не є ані суб'єктом господарювання, ані власником (керівником) підприємства і взагалі не може реалізовувати господарську компетенцію та брати участь у господарській діяльності безпосередньо. На думку позивача, відповідачем порушені приписи ст.141, 145 Господарського кодексу України, ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Декрету Кабінету Міністрів України №8-92 від 15.12.1992 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», постанови Кабінету Міністрів України №757 від 15.07.1997 «Про проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації». Крім того, позивач вважає, що відповідач прийняттям оспорюваного наказу вийшов за межі своєї компетенції. Всупереч чинного законодавства до категорії державного майна було віднесено частину майна, що належить позивачеві на праві власності. Майно ВАТ «Вінницягаз», що не увійшло до статутного фонду позивача у процесі приватизації та обліковується на його балансі, не належить до державного майна у сфері господарювання. Щодо майна (5337 інвентарних об'єктів), яке враховано оспорюваним наказом, позивач пояснив, що воно дійсно використовується позивачем для транспортування, зберігання та розподілу газу, але частина цього майна належить державі як таке, що не підлягало приватизації на момент приватизації ВАТ «Вінницягаз», а друга частина майна належить позивачу як таке, що правомірно набуте ним після приватизації, що встановлено рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 28.04.2004 у цивільній справі за позовом Збітнєва Ю.І. та Денисенка Д.Є. (акціонерів) до ВАТ «Вінницягаз»про визнання права та припинення неправомірних дій. Викладені обставини, за твердженням позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів ВАТ «Вінницягаз»щодо здійснення права власності на належне йому майно.
Відповідач позовні вимоги ВАТ «Вінницягаз» вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного. Інвентаризація державного майна проводилась у повній відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 №757, спільного наказу Фонду державного майна України та Мінпаливенерго від 28.11.2003 №2137/700 «Щодо проведення інвентаризації і оцінки державного майна, функцій користування яким здійснює НАК «Нафтогаз України», Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 №158.
НАК «Нафтогаз України»(далі -3-тя особа-1, НАК «Нафтогаз України») надала відзив на позовну заяву, в якому проти викладених у позові обставин заперечує повністю та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ «Вінницягаз», оскільки оспорюваний наказ Міністерства палива та енергетики №458 від 04.08.2004 в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися.
Фонд державного майна України (далі -3-тя особа-2, ФДМ України) у письмових поясненнях по суті спору зазначає, що інвентаризацію майна ВАТ «Вінницягаз»було проведено відповідно до вимог Положення про проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №757 від 15.07.1997, Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 №158 та спільного наказу ФДМ України та Міністерства палива та енергетики України від 28.11.2003 №2137/700 «Щодо проведення інвентаризації і оцінки державного майна, функції користування яким здійснює НАК «Нафтогаз України». Таким чином, спірний наказ видано Міністерством палива та енергетики у відповідності з компетенцією цього органу, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Дочірня компанія «Газ України» НАК «Нафтогаз України»(далі -3-тя особа-3, ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України») проти задоволення позовних вимог також заперечує, з підстав, викладених у письмових пояснення.
За клопотаннями відповідача ухвалами Господарського суду міста Києва провадження у справі неодноразово зупинялось до закінчення підготовки висновків міжвідомчої робочої групи по вивченню ситуації щодо визначення джерел фінансування та внесення до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо забезпечення постанови на облік об'єктів права державної (комунальної) власності, які використовуються для забезпечення розподілу природного газу, оскільки висновки цієї робочої групи можуть містити фактичні дані, що стосуються предмету спору і можуть вплинути на прийняття рішення по справі.
Крім того, ухвалою суду від 21.10.2005 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням по справі №2-1152/05 за позовом Збітнєва Юрія Івановича та Денисенка Дениса Євгеновича до ВАТ «Вінницягаз»про визнання права та припинення неправомірних дій.
За клопотанням позивача провадження у справі було поновлено на підставі ухвали №17/162 від 28.09.2006.
В судовому засіданні 27.07.2009 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб та прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -
На виконання Указу Президента України від 15.06.1993 №210/93 «Про корпоратизацію підприємств», відповідно до Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 №508 та на підставі наказу Державного комітету України по нафті і газу «Держкомнафтогаз»від 11.03.1994 №103 на базі державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз»створено Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз»(далі -позивач, ВАТ «Вінницягаз»).
Відповідно до п.2 зазначеного Указу засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади, уповноважені управляти цим майном.
Судом встановлено, що на даний час засновником позивача є Міністерство палива та енергетики України, яке є правонаступником Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, який в свою чергу є правонаступником Державного комітету України по нафті і газу (Укази Президента від 14.04.2000 №598/2000, від 25.11.1999 №1499/99, від 18.01.1995 №61/95).
28.11.2003 Фондом державного майна України та Міністерством палива та енергетики України виданий спільний наказ від 28.11.2003 №2137/700 «Щодо проведення інвентаризації і оцінки державного майна, функції користування яким здійснює НАК «Нафтогаз України».
Відповідно до цього наказу відповідачу наказано забезпечити станом на 30.11.2003 проведення інвентаризації державного майна, зазначеного у п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №747, яке використовується для транспортування, зберігання та розподілу газу, а також державного майна, прийнятого відкритими акціонерними товариствами з газопостачання та газифікації на свій баланс після створення цих товариств у процесі приватизації або корпоратизації, з метою визначення його складу для подальшої передачі в оренду з урахуванням вимог Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 №158. Згідно з Додатком 1 до цього наказу інвентаризації також підлягало майно ВАТ «Вінницягаз». Створено міжвідомчу Комісію для методичного забезпечення організації інвентаризації та розгляду і підготовки до затвердження її результатів.
Наказом Міністерства палива та енергетики України від 04.08.2004 №458 «Про затвердження результатів інвентаризації державного майна, функції користування яким здійснює НАК «Нафтогаз України»(надалі -наказ №458 від 04.08.2004) затверджені станом на 30.11.2003 результати інвентаризації державного майна, що не підлягає приватизації та не увійшло до статутних фондів ВАТ з газопостачання та газифікації і знаходиться на їх балансах та використовується ними для транспортування, зберігання і розподілу газу, функції користування яким здійснює НАК «Нафтогаз України», згідно з додатками 1,2.
Відповідно до результатів інвентаризації (Додаток 1 до наказу №458 від 04.08.2004) станом на 30.11.2003 з числа майна ВАТ «Вінницягаз»до державного майна віднесено 5337 одиниць інвентаризаційних об'єктів, первісна вартість яких складає 74029280,94 грн., залишковою вартістю 54725575,42 грн.
З Додатку 2 до наказу №458 від 04.08.2004 (Зведений протокол засідання міжвідомчої Комісії з розгляду та затвердження результатів інвентаризації державного майна, що не підлягає приватизації та не увійшло до статутних фондів ВАТ з газопостачання та газифікації і знаходиться на їх балансах) вбачається, що узагальнені результати зазначеної інвентаризації підтверджено аудиторським висновком ТОВ «АФ «Імідж-Аудит».
Згідно з п.4 Додатка 1 (оспорюваний пункт) до наказу №458 від 04.08.2004 майно ВАТ «Вінницягаз»у кількості 5337 інвентарних об'єктів віднесено до державного майна, що не підлягає приватизації та не увійшло до статутного фонду позивача станом на 30.11.2003.
Позивач вважає зазначений пункт Додатку 1 до наказу №458 від 04.08.2004 таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси ВАТ «Вінницягаз», оскільки частина майна, що враховано цим пунктом як державне, насправді належить позивачеві на праві власності, а тому п.4 Додатку 1 до Наказу №458 від 04.08.2004 підлягає визнанню недійсним з внесенням до нього змін, шляхом зміни у графі «Кількість інв.№, од.»цифр «5337»на цифри «2685»та відповідної зміни первісної та залишкової вартості цього майна.
Представники відповідача, третіх осіб-1,2,3 проти позовних вимог заперечують повністю з підстав, викладених вище.
Дослідивши матеріали справи, а також проаналізувавши приписи чинного на момент прийняття наказу №458 від 04.08.2004 законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог виходячи з наступного.
З преамбули наказу Міністерства палива та енергетики України №458 від 04.08.2004 вбачається, що він був прийнятий відповідно до Господарського кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 №8-92 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 №757 «Про проведення інвентаризації державного майна, яке на увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації», на підставі пропозицій міжвідомчої Комісії з розгляду та затвердження результатів інвентаризації державного майна, що не підлягає приватизації та не увійшло до статутних фондів відкритих акціонерних товариств з газопостачання та газифікації і знаходиться на їх балансах, з метою створення належних умов для управління майном, що є державною власністю.
Відповідно до ст.141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціями або в оренду для використання його у господарській діяльності. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.
Відповідно до п.2 Положення про проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №757 від 15.07.1997 (далі -постанова Кабінету Міністрів України №757), інвентаризації підлягає все державне майно, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств (далі -державне майно), у тому числі об'єкти виробничого і невиробничого призначення (крім об'єктів житлового фонду та майна, щодо якого встановлено особливий порядок приватизації). Головними завданнями інвентаризації є: складання переліку і встановлення фактичної наявності та стану державного майна; визначення лишку або нестачі шляхом перевірки відповідності фактично наявного державного майна даним бухгалтерського обліку на дату оцінки його вартості під час приватизації (корпоратизації); підготовка пропозицій щодо визначення органу управління державним майном та шляхів подальшого його використання. Засновники відповідних акціонерних товариств у місячний термін після отримання затвердженого Міністерством економіки переліку акціонерних товариств, на яких проводиться інвентаризація, приймають рішення про проведення інвентаризації та визначають терміни створення інвентаризаційних комісій і проведення інвентаризації. Засновники доводять рішення про проведення інвентаризації до відома керівників акціонерних товариств, відповідних державних органів приватизації, центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування. Інвентаризація проводиться з урахуванням особливостей, передбачених цим Положенням у порядку, встановленому Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 №158 (далі -постанова Кабінету Міністрів України №158).
Згідно з п.8, 10 Положення про проведення інвентаризації державного майна інвентаризаційна комісія після складання інвентаризаційних описів (актів) у тижневий термін готує та подає на затвердження засновнику протокол про результати інвентаризації, підписаний усіма членами інвентаризаційної комісії. Протокол про результати інвентаризації затверджується засновником акціонерного товариства у тижневий термін після отримання.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №158, у редакції, що була чинною на момент прийняття наказу №458 від 04.08.2004, інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються, а також майно державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс. Головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі. При інвентаризації основних засобів перевіряється наявність технічних паспортів або іншої технічної документації, документів на основні засоби, що здані або прийняті підприємством в оренду, на зберігання та у тимчасове користування.
Наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 №908/68 затверджено Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі (далі -Положення). Відповідно до п.1.3 цього Положення управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства. Одним із способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, згідно з п.1.4 Положення є передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482.
Згідно з Указом Президента України «Про Міністерство палива та енергетики України»від 14.04.2000 №598/2000 Міністерство палива та енергетики України є правонаступником Міністерства вугільної промисловості України, Міністерства енергетики України, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та Державного департаменту з питань ядерної енергетики України. Мінпаливенерго України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому та нафтогазовому комплексах.
Мінпаливенерго України відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства.
Декретом Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності»від 15.12.1992 №8-92, який був чинним на момент прийняття наказу №458 від 04.08.2004, на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 25.05.1998 №747 встановлено, що статутний фонд Компанії формується, зокрема, шляхом передачі до нього пакетів акцій, залишених у державній власності, відкритих акціонерних товариств, зазначених у додатку 2 до цієї постанови, в тому числі ВАТ «Вінницягаз». Крім того, згідно з Додатком 3 до цієї постанови затверджено перелік майна, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання та розподілу нафти, нафтопродуктів і природного газу і яке відповідно до законодавства не підлягає приватизації та передається Компанії у користування.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №747 Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України передав у користування НАК «Нафтогаз України»майно, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання та розподілу нафти, нафтопродуктів, природного газу і яке відповідно до законодавства на підлягає приватизації, про що складений акт від 28.08.1998.
Кабінет Міністрів України дорученням від 20.10.2003 №60119 доручив Міністерству палива та енергетики вжити заходи щодо проведення інвентаризації та здійснення експертної оцінки вартості газопроводів, які не внесені до статутних фондів обл(міськ)газів у процесі приватизації та подати узгоджені пропозиції щодо подальшого його ефективного використання.
На виконання вказаного доручення Кабінету Міністрів України був виданий спільний наказ Міністерства палива та енергетики України та ФДМ України від 28.11.2003 №2137/700 «Щодо проведення інвентаризації і оцінки державного майна, функції користування яким здійснює НАК «Нафтогаз України».
Як вже зазначалось вище, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що наказ Міністерства палива та енергетики України від 04.08.2004 №458 «Про затвердження результатів інвентаризації державного майна, функції користування яким здійснює НАК «Нафтогаз України»не відповідає приписам чинного законодавства і порушує права та охоронювані законом інтереси.
Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача про те, що відповідач не вправі здійснювати інвентаризацію майна ВАТ «Вінницягаз»та затверджувати її результати, оскільки встановлено, що Міністерство палива та енергетики України є органом державної влади, на який покладено функцію з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства, в тому числі управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі.
Не знайшли свого документального підтвердження посилання позивача про те, що наказом №458 від 04.08.2004 зачіпається право власності ВАТ «Вінницягаз»на майно, що використовується позивачем для транспортування, зберігання та розподілу газу. Зокрема, в матеріалах справи відсутні належні докази того, що частина майна, яке під час інвентаризації наказом №458 від 04.08.2004 враховано як державна власність, фактично належить позивачеві на праві власності і було набуте ним після приватизації.
З викладеного вище суд дійшов висновку про те, що наказ Міністерства палива та енергетики України від 04.08.2004 №458 «Про затвердження результатів інвентаризації державного майна, функції користування яким здійснює НАК «Нафтогаз України»не суперечить нормам матеріального права і прийнятий в межах компетенції, наданій відповідачеві.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та інтересів, зокрема, юридичної особи, у сфері публічно-правових відносин -позивача у справі.
Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
Оскільки судом не встановлено факту порушення у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства палива та енергетики України від 04.08.2004 №458 прав та інтересів ВАТ «Вінницягаз», тому позовні вимоги про визнання п.4 Додатку 1 до цього наказу та внесення змін до вказаного пункту наказу не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 70, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О. А. Кролевець (головуючий)
С.В.Балац
Т.Ю.Трофименко