83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.08.09 р. Справа № 21/130
Позивач: Закрите акціонерне товариство “Донецьксталь” - металургійнийзавод” м. Донецьк
до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк
про стягнення 336,69 грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Мірошниченко І.В. - гол. юр.
відповідача: Манерова Ю.В. - юр.
Закритим акціонерним товариством “Донецьксталь” - металургійний завод” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (кокс доменний), відправленого позивачу 25.02.09р. за залізничною накладною №51542509 у напіввагоні № 56320682, у сумі 336,69 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію призначення перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом. Нестача, на його думку, виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення.
Відповідач позов не визнав з посиланням на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув непошкодженим, без ознак розкрадання чи втрати під час перевезення.
Розгляд справи закінчено 13.08.2009р.
Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалась перерва до 15-00год. 13.08.2009р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
25.02.09р. ЗАТ “Макіївкокс” по залізничній накладній на групу вагонів №51542509 у 5-ти напіввагонах, у тому числі № 56320682, відвантажило позивачу - ЗАТ “Донецьксталь” Металургійний завод” - кокс доменний у вологому стані. За даними накладної у зазначеному вагоні: вага тари - 21,95 т, маса вантажу - 38,95 т.
На станції відправлення (станція Макіївка) вагони по вищевказаній накладній були розділені на дві групи і один вагон за основною накладною №51542509 був відправлений вантажоодержувачу одним потягом, а 4 вагони, у тому числі і № 56320682 - іншим за досилочною накладною на групу вагонів № 51542512.
На станцію призначення група із 4-х напіввагонів за досилочною накладною № 51542512 прибула 26.02.09р., де на вимогу вантажоодержувача (заявка № 51/16 від 26.02.2009р.) було здійснене контрольне зважування напіввагону № 56320682 з вантажем на станційних вагонних тензометричних вагах. При контрольному переважуванні вагону з вантажем виявилось: вага брутто 59 860кг, вага тари (з документу ) 21,95 т, вага нетто 37 910кг, що менше проти даних залізничної накладної на 1 040кг.
За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БК 255646/76 від 27.02.09р., згідно з яким:
· навантаження у вагоні вище бортів на 250мм, з природними скосами до торців вагону;
· маркування вантажу відсутнє;
· вагон технічно справний;
· зважування вагону проводилося на станційних вагонних тензометричних вагах;
· вага нетто зважування вантажу 37,91 т (брутто 59,86 т, тари з документу 21,95 т), нестача вантажу складає 1,04 т проти даних залізничної накладної.
Комерційний акт підписаний: з боку залізниці - заступником начальника станції, прийомоздавальником, старшим товарним касиром; з боку одержувача - прийомоздавальником станції Передача.
Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість 0,261 т коксу (з урахуванням норми недостачi 2,0%), яка з урахуванням ПДВ складає 336,69 грн.
Зважаючи на те, що:
Зважаючи на те, що:
Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ч.2 ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
На станції призначення спірний вагон видавався одержувачу з перевіркою маси вантажу не у зв'язку з прибуттям відкритого рухомого складу з ознаками недостачі під час перевезення, а на вимогу одержувача на підставі абз.6 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України - прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджено, зокрема комерційним актом. В той же час згідно цього ж комерційного акту вантаж на станцію призначення прибув у тому ж стані, у якому він був прийнятий залізницею до перевезення. Про витікання, розкрадання чи втрати вантажу під час перевезення у комерційному акті нічого не сказано.
Господарський суд вважає, що:
· залізниця належними доказами довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин (не виключено, що мало місце неправильне зазначення маси вантажу відправником у перевізних документах);
· позов до неї пред'явлений без достатніх на те підстав і задоволенню не підлягає.
Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на позивача.
Зайво сплачена позивачем при поданні позовної заяви сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягає поверненню з бюджету.
На підставі викладеного, ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.ст.52, 129 Статуту залізниць України і керуючись ст.ст.49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
Відмовити Закритому акціонерному товариству “Донецьксталь” - металургійний завод” у задоволенні позову до Державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення вартості нестачі вантажу (кокс доменний), відправленого 25.02.09р. за залізничною накладною №51542509 у напіввагоні № 56320682, у сумі 336,69 грн.
Повернути позивачу з бюджету 194,50 грн. зайво сплаченої суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати довідку.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Надруковано примірників:
1 - до справи;
1 -позивачу;
1 - відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18