01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
13.07.09
№ 05-5- 24 / 24949
Суддя Смілянець В.В., розглянувши
позовну заяву Малого приватного підприємства "Асва"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автонавігатор"
про стягнення 1 699,98 грн.
Позовна заява № б/н від 19.06.2009 р. підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.
ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Згідно п. 14 "Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита" при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 5 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України 17.03.04 № 110. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.
Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 361 від 14.04.09. "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ", яка вступила в законну силу з 27.04.2009р., передбачено, що розмір витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу пов'язаних з розглядом господарських справ для всіх позивачів складає 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, що з 01.07.2009р. становить 315,00 грн.
Вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що Позивач не виконав вимоги вищевказаних норм, оскільки Позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку (п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України): до позовної заяви № б/н від 19.06.2009р. додані платіжні доручення № 273 від 13.05.2009р. та № 339 від 04.06.2009р. про сплату державного мита в сумі 102,00 грн. без вищезазначеного напису та підписів посадових осіб. Крім того, Позивачем не надано суду доказів про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому розмірі, оскільки до позовної заяви додано платіжне доручення № 274 від 13.05.2009р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн. Також в позовній заяві не вказано повного найменування відповідача (застосовано скорочення).
Відповідно до п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України вищевикладені обставини є підставами для повернення позовної заяви без розгляду.
Після усунення зазначеного, на підставі приписів ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву може бути повторно подано до господарського суду.
Керуючись п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Суддя Смілянець В.В.