83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.08.09 р. Справа № 23/166
за позовом: Державного підприємства “Торезантрацит” м. Торез
довідповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська промислова група” м. Селидове
про стягнення 43 200 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: Сапетний С.О. - за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
В засіданні, яке відбулось 06.08.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 12.08.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, державне підприємство “Торезантрацит” м. Торез, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська промислова група” м. Селидове, 43 200 грн. боргу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- укладання між сторонами договору № П-71008БТ від 15.07.2008р. на поставку секцій калориферних за бюджетні кошти;
- поставку відповідачем позивачу за накладною № 102 від 17.09.2008р. секцій калориферних у кількості 18 шт., які було оплачені позивачем шляхом 100% попередньої оплати;
- введення в експлуатацію секцій калориферних 01.11.2008р. на ВП “Шахта “Прогрес”, які всі були виведені з ладу у зв'язку з поривами, про що свідчить двосторонній акт обстеження від 03.01.2009р.;
- невиконання відповідачем умов п.п. 8.4 п. 8 договору стосовно заміни неякісного товара;
- направлення на адресу відповідача претензії № 1-11/02-383 від 11.03.2009р., яка залишилась без реагування та задоволення;
- ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: позивач акцептував запропоновані відповідачем на тендерних торгах секції калориферні КТР-А, які і були поставлені позивачу на умовах укладеного договору; вихід з ладу секцій калориферних КТР-А мав місце не з вини відповідача, а згідно технічної помилки самого позивача ще на стадії складання тендерної документації - предметом закупки були саме водяні калорифери (КВВб-11); лише зважаючи на складний фінансовий стан вугільних підприємств, він погодився піти на зустріч позивачу і здійснити безоплатну заміну калориферів, які вийшли з ладу на прямоточні біметалеві парові секції - 30.01.2009р. відповідач поставив позивачу 6 біметалевих калориферних секцій; у зв'язку зі складнощами в економіці України, був зупинений Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій, що спричинило неможливість виготовлення необхідних парових секцій калориферних КТР; на сьогоднішній день решта 12 секцій виготовлені і скоро будуть поставлені позивачу.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача, суд встановив:
Сторони уклали договір про закупівлю № П-71008БТ за результатами відкритих торгів, які відбулись 10.06.2008р. від 15 липня 2008р. (далі - договір від 15.07.2008р.) згідно якого виконавець (відповідач) зобов'язується передати у власність платнику (позивачу) продукцію, а саме - секцію калориферну КТР-А (аналог КВВб-11) - 18 одиниць, а платник - прийняти та оплатити товар; вид та ціна товару викладені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 3.1 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:
- загальна вартість товару за договором складає 432 000 грн. у т.ч. податок на додану вартість (п. 3.2 договору);
- прийняття товару за якістю проводиться відповідно до інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7; уразі встановлення недостачі, неякісної (некомплектної) поставки, виклик представника виконавця обов'язковий (п. 8.3 договору);
- у разі поставки неякісного (некомплектного) товару за умови порушення термінів усунення дефектів неякісного товару, що підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін актом виявлення неякісного (некомплектного) товару, виконавець сплачує на користь платника штраф в розмірі 10 % від вартості неякісної складової частини товару (п. 9.2 договору).
До договору від 15.07.2008р. сторони підписали специфікацію № 1.
За накладною № 102 від 17.09.2008р. позивач отримав секцію калориферну КТР-А (аналог КВВб-11) у кількості 18 шт. на загальну суму 432 000 грн., що було оплачено платіжним дорученням № 25 від 15.08.2008р. Позивач 03.01.2009р. склав акт обстеження калориферних секцій КТР-А, встановлених в калориферній установці № 1 та на відмітці № 4 башеного копра шахти “Прогрес “ДП “Торезантрцит” (далі - акт від 03.01.2009р). Пунктом 2 цього акта встановлено кавітаційне зруйнування алюмінієвих пластин та трубок у місці підводного патрубка.
Позивач не надав суду достатніх обґрунтувань терміну “кавітаційне”. Тому суд не може зробити висновок, хто саме згідно ст.ст. 678 та 679 ЦК повинен відповідати за неякісність товару - постачальник товару (відповідач) чи виготовлювач.
Пунктом 8.3 договору встановлено обов'язковий виклик представника виконавця при виявленні неякісності товару. Відповідач не підтвердив факт отримання ним виклику для складання акту від 03.01.2009р. Позивач не подав суду доказів відсилки такого доказу відповідачу. Підписи в кінці листа № 07/01-211 від 02.01.2009р. адресованого двом юридичним особам суд до уваги не приймає, оскільки не доведено що особи, які отримали цей лист є працівниками відповідача або його уповноваженими особами.
Зважаючи на це суд робить висновок, що акт від 03.01.2009р. є одностороннім і не має доказової сили.
Беручи до уваги викладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими і позивачу у позові відмовляє.
На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 678, 679, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позивачу у позові відмовити.
Суддя Забарющий М.І.