Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "11" серпня 2009 р.
Справа № 5/913
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача Ковальова Н.О. - дов. №08/6562-004964 від 26.12.08.
від відповідача Туруля А.С. - дов. №13 від 06.01.09.
Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)
до Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" (м. Бердичів)
про стягнення 524319,52грн
Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 527784,68грн заборгованості за договором №1225 про постачання електричної енергії споживачам від 15.11.06.
У судовому засіданні 03.07.09. представником позивача надано заяву №801 від 03.07.09. про зменшення позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача 524319,52грн у зв'язку з частковою сплатою останнім заборгованості в розмірі 3465,16грн, яку ухвалою суду від 03.07.09. прийнято до розгляду.
У засіданні суду 11.08.09. підтримав позов у межах наданої в минулому судовому засіданні заяви про зменшення розміру позовних вимог, тобто, на суму 423116,96грн основного боргу, 53531,15грн пені, 40978,79грн інфляційних нарахувань та 6692,62грн 3% річних з підстав, викладених у позовній заяві. Заперечив проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені та щодо розстрочки виконання рішення суду строком на двадцять місяців.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав. Підтримав надане в минулому засіданні суду клопотання про зменшення розміру пені та розстрочку виконання рішення суду строком на двадцять місяців, посилаючись на економічну кризу та скрутне матеріальне, фінансово-економічне становище відповідача. Пояснив, що в зв'язку з незадовільним станом проведення розрахунків населення за послуги Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал", відповідач не має можливості здійснювати вчасно та належним чином платежі до бюджету, за використану електроенергію, виплачувати працівникам підприємства заробітну плату. Зазначив, що така ситуація взагалі ставить під загрозу виробничо-господарську діяльність відповідача у той час, коли останній є єдиним постачальником послуг з водопостачання і водовідведення у м. Бердичеві. Також вказав на той факт, що по мірі надходження коштів на рахунок підприємства, ним, в першу чергу, здійснюється погашення заборгованості перед позивачем.
Судом досліджено матеріали справи, а саме: договір №1225 про постачання електричної енергії споживачам від 15.11.06.; рахунки; розрахунки суми позову; акт звірки взаєморозрахунків; заяву №801 від 03.07.09. про зменшення розміру позовних вимог; відзив на позовну заяву; клопотання про зменшення розміру пені та розстрочку виконання рішення суду; платіжні доручення; статути; свідоцтво про державну реєстрацію та довідку про включення до ЄДРПОУ відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
15.11.06. Між Бердичівським районом електричних мереж, який діє на підставі Положення і є виробничим підрозділом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальної компанії "Житомиробленерго" (позивач) та Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" укладено договір №1225 (а.с.4-10), згідно умов якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору і додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 2.2.3 договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги і за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та за іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України.
Позивач умови договору виконав належним чином та виставив відповідачу рахунки на оплату за активну електроенергію, який знаходиться в матеріалах справи (а.с.13-29).
Відповідач умови договору щодо оплати за отриману електроенергію вчасно та в повному обсязі не виконав, у результаті чого станом на 28.05.09. у нього утворилась заборгованість перед позивачем за активну електричну енергію в сумі 426582,12грн, що підтверджується рахунками за активну електроенергію (а.с.13-29) та що не заперечується відповідачем у підписаному повноважною особою та скріпленому печаткою підприємства акті звірки взаєморозрахунків від 04.06.09. (а.с.34).
Суд не приймає до уваги надані представником відповідача платіжні доручення про оплату за електроенергію, здійснену в липні місяці 2009 року (а.с.56-69), як докази часткового погашення спірної суми заборгованості, оскільки, як з них вбачається, оплата проводилась за поточну активну електроенергію, тобто за червень-липень 2009 року.
Таким чином, з врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, станом на день розгляду справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 423116,96грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 423116,96грн основного боргу.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 40978,79грн інфляційних нарахувань та 6692,62грн 3% річних.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних, суд вважає їх правильними і такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.
Тому, суд задовольняє позов і в цій частині.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 53531,15грн пені за несвоєчасну сплату за використану електроенергію.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Пеня є одним з видів штрафних санкцій та визначається у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.4.2.1. договору №1225 про постачання електричної енергії споживачам від 15.11.06. за внесення платежів з порушенням термінів, визначених в договорі, споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачеві) пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі, який не перевищує подвійної ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу.
Перевіривши розрахунок суми пені за несвоєчасну оплату за використану електроенергію, суд приходить до висновку, що він правильний.
Разом з тим, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені, враховуючи наступне:
Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).
Стаття 551 ЦК України також передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи те, що розмір пені значно великий, збитків позивачеві не причинено, особливість виробничо-господарського характеру діяльності відповідача, велику заборгованість населення перед відповідачем по сплаті за послуги останнього з водопостачання і водовідведення, а також здійснення Міським комунальним підприємством "Бердичівводоканал" періодичних платежів у рахунок погашення заборгованості перед позивачем, суд приходить до висновку про зменшення пені до 10000,00грн.
Крім того, суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Статтею 83 ГПК України передбачено право господарського суду вирішити питання щодо розстрочки виконання рішення при прийнятті самого рішення.
Згідно Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.96. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: аналізу дебіторської заборгованості Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" за 2009 рік (а.с.55) та його листа №582 від 23.06.09. до міського голови про вирішення питання щодо часткового погашення заборгованості з різниці в тарифах для виплати поточних боргів підприємства (а.с.54), ступінь вини відповідача у виникненні спору між сторонами незначний; його матеріальне, фінансово-економічне становище можна вважати скрутним.
Таким чином, суд приходить до висновку про розстрочку виконання рішення строком на десять місяців, а саме: із серпня 2009 р. по травень 2010 р., сплачуючи борг з врахуванням судових витрат по 48637,89грн щомісячно.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу своєчасно в повному обсязі суду не надав.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 423116,96грн основного боргу, 10000,00грн пені, 40978,79грн інфляційних нарахувань та 6692,62грн 3% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, і підлягають задоволенню. Крім того, суд зменшує пеню на 43531,15грн (53531,15грн - 10000,00грн). Також суд вважає за необхідне рострочити виконання рішення строком на десять місяців, а саме: із серпня 2009 р. по травень 2010 р., сплачуючи борг з врахуванням судових витрат по 48637,89грн щомісячно.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст.509, 525, 526, 551, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 230, 233, 275 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" (13300, м.Бердичів, вул. Леніна, 87; код ЄДРПОУ 32569790)
на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8; код 22048622; р/р 260033001 у Філії ВАТ "Перший інвестиційний банк" в м. Житомирі, МФО 311766):
- 423116,96грн - боргу;
- 10000,00грн - пені;
- 6692,62грн - 3% річних;
- 40978,79грн - інфляційних нарахувань;
- 5278,00грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 312,50грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Зменшити пеню на 43531,15грн.
4. Рострочити виконання рішення строком на десять місяців, а саме: із серпня 2009р. по травень 2010 р., сплачуючи борг з врахуванням судових витрат по 48637,89грн щомісячно.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.
Суддя
Брагіна Я.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу