83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.08.09 р. Справа № 11/185пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота
при секретарі судового засідання Руденко Ю.В.
За участю представників:
від позивача: Хомицький В.М. - за довіреністю
від відповідача: Баженов Л.Д. - директор
Огурцов О.В. - за довіреністю
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Машинобудівний завод „Буран” м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Далматін” м. Донецьк
про визнання договору № 56 від 01.04.2008р. недійсним
У судовому засіданні оголошено
перерву з 04.08.2009р. по 11.08.2009р.,
згідно ст. 77 ГПК України
Суть спору:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Машинобудівний завод „Буран” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Далматін” м. Донецьк про визнання договору № 56 від 01.04.2008р. недійсним
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ч. 1,5 ст. 203, ст. 215, 628, 638, 639 Цивільного кодексу України.
Відповідач надав відзив, в якому проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві.
Позивач надав клопотання від 24.07.2009р., в якому просить надати можливість для ознайомлення з матеріалами справи. Суд розглянув клопотання та задовольнив.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Справа слуханням була відкладена, згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 01.04.2008р. між сторонами укладений договір № 56 (далі по тексту - Договір№56), згідно п.1.1 якого виконавець здійснює контрольно-пропускний режим, підтримує встановлений „замовником” внутрішньооб'єктовий порядок та охорону матеріальних цінностей, які знаходяться на об'єкті „замовника”, розташованого за адресою: Україна, 83011, м. Донецьк, вул. Кірова, 1а.
Відповідно до п. 2.1 Договору, обов'язками „виконавця” зокрема, є: виділення щодобово 3-х працівників охорони у форменому одязі, які екіпіровані спеціальними засобами захисту; самостійне здійснення перевірки несення служби працівниками охорони; відшкодування матеріальних збитків „замовнику”, які виникли з вини працівників „Виконавця”.
Замовник не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за місяцем надання послуг, на підставі наданого „Виконавцем” акта виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок „Виконавця” плату за надані послуги охорони з розрахунку 08,00грн. особ./год. (п. 4.1 Договору).
„Виконавець” несе матеріальну відповідальність перед „замовником” за нанесені йому збитки, які заподіяні в наслідок: розкрадання товарно-матеріальних цінностей, прийнятих під охорону за журналом приймання-здачі об'єкту, а також знищенням або пошкодженням майна ( в тому числі шляхом підпалу) сторонньою особою, яка проникла на об'єкт в результаті неналежного виконання посадових обов'язків працівниками „Виконавця”; розкрадання, яке було здійснено внаслідок недотримання працівниками „Виконавця” встановленого порядку вивозу та виносу з території об'єкта товарно-матеріальних цінностей (п.3.1 Договору).
Даний договір укладений на строк з 01.04.2008р. по 31.03.2009р. (п.7.1 Договору).
На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договорів, крім тих, що надано до позову.
Позивач посилається на неспрямованість правочину на реальне настання правових наслідків та на той факт, що сторони при підписанні договору не досягли згоди з усіх суттєвих умов, а саме: відповідачем не виконані умови розділу 2 Договору, що унеможливлює настання правових наслідків для сторін після підписання договору.
Із матеріалів справи вбачається, що 01.05.2009р. складений акт щодо виконання відповідачем умов Договору № 56 від 01.04.2008р. в повному обсязі, а саме сума наданих послуг охорони складає 17 280,00грн. за період з 01.04.2008р. по 30.04.2008р., який підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплений печатками.
Відповідачем до матеріалів справи надані копії листів щодо пропозицій з укріпленності об'єктів позивача.
Пунктом 2.1. Договору №56 передбачено, що Виконавець зобов'язаний розробити та узгодити з Замовником Інструкцію по виконанню охоронних заходів у відповідності з установленим Замовником внутрішньооб'єктовим режимом на протязі 5-ти днів з моменту початку несення служби, а Замовник, відповідно до п.2.2. Договору був зобов'язаний встановити внутрішньооб'єктовий режим на протязі 2-х днів після підписання договору.
Таким чином, обов'язок Замовника (позивача) встановити внутрішньооб'єктовий режим охоронюваного об'єкту передує обов'язку Виконавця (відповідача) розробити Інструкцію.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами Інструкція про порядок прийняття-здачу об'єктів під охорону не розроблялася і не узгоджувалася, а тому відсутній узгоджений порядок прийняття-здачі об'єкту під охорону. Отже, доказів в підтвердження факту недотримання відповідачем порядку-здачі об'єктів та матеріальних цінностей під охорону, немає.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 ЦК України).
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені основні вимоги для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Даний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому правовідносини, які склалися між сторонами регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.
Сторони у Договорі № 56 узгодили предмет, вартість послуг та порядок їх оплати, строк дії договору, встановили права та обов'язки.
Невиконання відповідачем в процесі виконання Договору №56, обов'язку щодо розробки Інструкції про порядок прийняття-здачу об'єктів під охорону не ставиться у причинно-слідчий зв'язок з моментом укладення договору відповідно до ст. 638 ЦК України, а є лише неналежним виконанням зобов'язання та не має наслідком його недійсність.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сторонами виконувалися свої обов'язки за Договором, а саме: відповідачем - надання послуг охорони, а позивачем - їх оплата.
Таким чином, при укладенні договору № 56 від 01.04.2008р. сторони дійшли згоди за всіма істотними умовами договору відповідно до вимог ст. 638 ЦК України.
Справа слухалася з 12.06.2009р. по 11.08.2009р., відповідно до вимог ст. 69 ГПК України, у позивача було достатньо часу для надання доказів по справі.
Позивач не надав доказів у розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України, до матеріалів справи, в чому саме полягає недосягнення згоди за всіма істотними умовами договору та не спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків.
Тому, договір № 56 від 01.04.2008р. відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 638 Цивільного кодексу України та на підставі ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
У судовому засіданні 11.08.2009р., за погодженням сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя Чернота Л.Ф.
Повний текст рішення підписаний 14.08.2009р.
Надруковано 3 примірники:
Позивачу 1
Відповідачу 1
У справу 1 11/185пд