ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а тел. 61-56-91
УХвала
10.08.2009 р. Справа № 9/67
За позовом Прокурора Перечинського району в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПРОФ”, м. Ужгород
про стягнення 23 428 грн. 70 коп. штрафу за порушення у сфері містобудування,
Суддя господарського суду -Пригара Л.І.
представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - Шевченко В.В., довіреність № 05/2009 від 23.03.2009 року
Прокуратури - Андрейчик А.М., прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах
СУТЬ СПОРУ: Прокурором Перечинського району заявлено позов в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, м. Ужгород до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПРОФ”, м. Ужгород про стягнення 23 428 грн. 70 коп. штрафу за порушення у сфері містобудування.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 10.06.2009 року про порушення провадження у справі (суддя Бобрик Г.Й) прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Прокурора Перечинського району в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, м. Ужгород до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПРОФ”, м. Ужгород про стягнення 23 428 грн. 70 коп. штрафу за порушення у сфері містобудування.
Розпорядженням голови господарського суду Закарпатської області від 01.07.2009 року справу № 9/67 передано на розгляд судді Пригара Л.І., враховуючи перебування на лікарняному з 22.06.2009 року та з огляду на заплановану щорічну основну відпустку судді Бобрик Г.Й.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 02.07.2009 року справу № 9/67 прийнято до провадження суддею Пригара Л.І.
Прокурор Перечинського району та позивач в позовній заяві просять стягнути з відповідача - ТОВ „Компроф” штраф за правопорушення у сфері містобудування в розмірі 23 428 грн. 70 коп. на користь держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області в зв'язку з самовільним вчиненням ТОВ „Компроф” будівельних робіт по встановленню базової станції мобільного зв'язку в с. Зарічево в урочищі „Ховп” без відповідного дозволу державного архітектурно - будівельного контролю, що є порушенням вимог ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій”. Посилаються на те, що начальником інспекції ДАБК відділу містобудування архітектури та житлово - комунального господарства Перечинської РДА було зафіксовано проведення ТОВ „Компроф” без відповідного дозволу будівельно - монтажні роботи, про що було складено припис № 24 та протокол № 24 від 03.12.2007 року. Зазначають також про те, що у зв'язку з вчиненням самочинного будівництва по встановленню базової станції мобільного зв'язку директора ТОВ „Компроф” Усенко С.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП. Однак стверджують, що відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” підприємства, які проводять будівельні роботи без дозволу на їх виконання, повинні нести відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 50% вартості цих робіт. Відповідальність ТОВ „Компроф” в порядку передбаченому ст. 3 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” уповноваженою особою ДАБК відділу Перечинської РДА Сікора З.А. вирішено не було.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження
у справі з огляду на наступне,
Відповідно до ст. 31 Закону України “Про планування і забудову територій” Державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади.
Державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи (п. 2. „Положення про державний архітектурно-будівельний контроль”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 225 від 25.03.1993 року).
Пунктом 4 „Положення про державний архітектурно-будівельний контроль”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 225 від 25.03.1993 року Інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надається право, зокрема, складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та накладати штрафи відповідно до чинного законодавства.
Відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування встановлена Законом України “Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, що спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.
Згідно ст. 2 зазначеного Закону, справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю). Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій. Накладати штраф від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Тобто, Інспекція Державного архітектурно - будівельного контролю у Закарпатській області є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції по здійсненню контролю у сфері містобудування.
Згідно з ст. 3 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону. Штраф підлягає сплаті підприємством у п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується у судовому порядку.
При цьому дана норма закону не передбачає, що такі спори вирішуються саме у господарських судах.
Статтею 4 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” передбачено, що до господарського суду може бути оскаржене саме рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, зокрема рішення про накладення штрафу, передбаченого даним Законом, а не заявлення вимог про стягнення зазначених штрафів, про що зокрема зазначено і в інформаційному листі ВГСУ № 01-08/163 від 12.03.2009 року.
Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України „Про планування і забудову територій” зазначено, що рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань забудови й іншого використання територій, прийняті в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими для суб'єктів містобудування.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що спір виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно забезпечення додержанням підприємством вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а отже, є публічно-правовим спором. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.02.2009 року у справі № 21-1302во08.
Публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції.
Як зазначено у статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами, юрисдикція яких поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Керуючись п. 1. ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
1. Провадження у справі припинити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам по справі, прокурору Перечинського району та прокуратуру Закарпатської області.
Суддя Пригара Л.І.