83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
06.08.09 р. Справа № 13/62
Суддя господарського суду Донецької області І.Х. Темкіжев
при секретарі судового засідання Макаровій Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка Донецької області
до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк
про: стягнення 8 105грн. 08коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Плуталова Н.В. (за довірен. № 11/18/554 від 01.07.09р.)- юрискон.
від відповідача: Манерова Ю.В. (за довірен. № н-01/1726 від 19.05.08р.)-юрискон.
Відкрите акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка Донецької області звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення вартості втраченої продукції в розмірі 8 105грн.08коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на претензію № 11/25/05 від 22.01.2009р., розрахунок суми позову за недостачу вантажу, комерційний акт № БН 689622/26 від 25.10.2008р., накладні №№51281882, 50827770, рахунок-фактуру № СФ-53393 від 29.10.2008р.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст.. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
Представник відповідача у судовому засіданні 06.08.09р. підтримав свої заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву. Посилаючись на ст.ст. 24, 111 Статуту залізниць України просить в позовних вимогах відмовити. Одночасно вважає, що позивачеві потрібно довести ціну одиниці продукції.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до договору № ДУК-01/07-19р/34/08 ОС від 07.12.2007р., укладеного між ТОВ “Метінвест Холдинг” та ВАТ “Авдіївський КХЗ”, вантажовідправником - ВАТ „Краснодонвугілля” за залізничною накладною № 51281882 на адресу ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод” був відвантажений вугільний концентрат марки ЖО-100.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
За даними залізничної накладної № 51281882 на станції Сімейкине Донецької області вагон 65541260 був прийнятий з вагою нетто 63400кг.
На проміжній станції Дебальцеве-Сортувальна працівниками залізниці було виявлено технічну несправність вагона - розширення кузова піввагона, що вимагає перевантаження вантажу в інший вагон. Складено акт форми ВУ-23 від 18.10.08р. та акт загальної форми № 95 від 23.10.08р. Вантаж перевантажили у вагон № 67154229 та відправили на станцію призначення за досильною накладною № 50827770. Переваження вагона не здійснювалось, оскільки на станції Дебальцеве-Сортувальна вагонні ваги були зачинені для руху та зважування. До відзиву додана копія листа начальника даної станції від 15.10.08р., в якому йдеться про його звернення усунути вказані несправності.
Коли вантаж прибув на станцію призначення Авдіїївка Донецької залізниці, у порядку статті 52 Статуту залізниць України на вимогу вантажоодержувача була здійснена комісійне переваження вантажу на справних 100-т електронних вагах вантажоодержувача. За результатами перевірки виявилася недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній у вагоні 67154229 у кількості 7800кг. Це засвідчено в комерційному акті від 25.10.08р. № 689622/26, який у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників.
Також комерційним актом № 689622/26 від 25.10.08р. зафіксовано, що вантаж прибув в технічному справному вагоні з закритими люками та дверми, течі вантажу немає. Навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 10 см., рівномірне.
Згідно ст. 110 Статуту та ст. 25 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Частиною 2 ст. 23 цього Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст. 113 Статуту.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Нестача згідно комерційного акту складає - 7800кг. Відповідно до рахунку-фактури № СФ-53393 від 29.10.2008р вартість 1 тонни вугілля становить 935,00грн. без ПДВ. Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, сума недостачі з урахуванням норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто складає 8 105грн. 08коп.
Згідно ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
У матеріалах справи є виставлений покупцю (ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод”) продавцем (ТОВ „Метінвест Холдінг”) рахунок-фактура № СФ-53393 від 29.10.08р, де сторони визначили ціну спірного вантажу за 1т. у розмірі 935грн. 00коп. без ПДВ. З огляду на це суд вважає, що ціна за тону вантажу заявлена позивачем обґрунтовано.
Направлена позивачем претензія №11/25/05 від 22.01.2009р. з вимогою погасити вартість недостачі відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 908 Цивільного кодексу передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Аналогічний припис міститься у ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Статтею 127 зазначеного Статуту передбачено, що саме залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.
Як встановлено судом, під час перевантаження спірного вантажу на станції Дебальцеве-Сортувальна був складений тільки акт загальної форми № 95 від 23.10.08р. за обставин: технічної несправності вагону 65541260 та перевантаження вантажу в інший вагон - 67154229. Отже, актом загальної форми не зафіксовано, що під час перевантаження вантажу з первісного вагону до іншого було встановлено факт недостачі. Враховуючи наведене, у суду не має підстав вважати, що втрата вантажу відбулася не на шляху проходження вагону.
Відповідно до ст..111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.
З огляду на викладене, з урахуванням вищенаведеного, своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу в сумі 8 105грн. 08коп. підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті держмита в сумі 102грн. 00коп. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312грн. 50коп. у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до постанови КМУ № 1258 від 21.12.05р. (зі змінами, згідно постанови КМУ № 627 від 13.04.07р. та постанови КМУ № 361 від 14.04.09р., опублікованої в Офіційному віснику України № 29 від 27.04.09р.) розмір оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу станом на час направлення позовноїї заяви складав 50% мінімальної зароботної плати. Отже, сума у розмірі 312грн. 50коп. була сплачена позивачем по справі для подання позову.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 25, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”м. Авдіївка Донецької області до державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення суми втраченої продукції в розмірі 8 105грн. 08коп. задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”(86065, м. Авдіївка Донецької області, проїзд Індустріальний, 1; ЄДРПОУ 00191075) суму втраченої продукції в розмірі 8 105грн. 08коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312грн.50коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.
Вступну та резолютивну частину рішення оголошено 06.08.2009р.
Повний текст рішення складено і підписано 11.08.2009р.
Суддя Темкіжев І.Х.