83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.08.09 р. Справа № 23/135
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегафуд” м. Севастополь
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Цун Дон” м. Марїнка
про стягнення 90 319,33 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: Мартиненко О.В. - за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
В засіданні, яке відбулось 31.07.2009р.., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 03.08.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Мегафуд” м. Севастополь, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Цун-Дон” м. Марїнка, 72 446,6 грн. боргу, 8 310,45 грн. інфляційних та 9 562,28 грн. пені. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у т.ч. і 4 000 грн. витрат на юридичні послуги.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- неналежне виконання відповідачем свої зобов'язань за договором № 25 від 21.05.2008р. стосовно оплати поставленого товару за накладними № МФ-0000897 від 22.09.2008р. та МФ-0001039 від 28.10.2008р.;
- акт звіряння від 23.03.2009р.;
- направлення відповідачу претензії, яка була отримана останнім 20.03.2009р.;
- ст. 222 Господарського кодексу України (далі - ГК);
- ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Позивач подав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на суму 95 340,52 грн. Суд відхилив цю заяву, тому що не подано доказів, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Позивач 30.06.2009р. подав суду заяву у якій з посиланням на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), збільшує свої вимоги і просить стягнути з відповідача на свою користь 72 446,6 грн. боргу, 9 444,66 грн. інфляційних та 11 992,22 грн. пені.
Відповідач вимоги позивача не оскаржив, відзив на позов не подав, його представники у засідання суду не з'явились.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Сторони уклали між собою договір купівлі-продажу № 25 від 21.05.2008р. (далі - договір № 25) згідно якого продавець (позивач) зобов'язався систематично передавати у власність покупця (відповідача) продукти харчування в кількості, асортименті і за ціною, вказаних у видаткових накладних, а покупець прийняти та оплатити вартість цього товару (п. 1.1 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:
- асортимент, кількість, ціна ... визначаються продавцем у видаткових накладних ... (п. 1.3 договору);
- покупець проводить оплату за товар за безготівковими розрахунками шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на умовах відстрочки платежу 30 днів (п. 1.3 договору);
- в разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує продавцю штраф 1,5% від суми неоплаченого у строк товару, за кожний день прострочки платежу (п. 5.2 договору).
Пункт 7.1 договору не містить строку дії договору № 25. Тому згідно з ч. 1 ст. 267 ГК, цей договір вважається укладений на один рік, тобто до 21.05.2009р.
Пункт 3.1 договору не містить вказівки, з якої дати (терміну) слід відліковувати 30 днів. Тому суд дійшов висновку, що договір № 25 не містить строку оплати товару.
Позивач передав відповідачу товар на суму 98 474 грн., що підтверджується видатковими накладними № МФ-0000897 від 22.09.2008р. та № МФ-0001039 від 28.10.2008р., скріпленим підписами, печатками та штампами сторін. Відповідач не спростував цих даних. Позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався за поставлений йому товар. Відповідач не надав суду доказів оплати решти вартості отриманого ним товару за цими накладними. Тому суд дійшов висновку, що борг відповідача становить суму 72 446,60 грн.
Позивач направив відповідачу претензію № 2 від 13.03.2009р., яку останній отримав, що підтверджується листом відповідача № 01/27-03 від 27.03.2009р. Цю претензію суд розцінює, як вимогу передбачену ст. 530 ЦК.
Позивач не надав суду доказів конкретної дати відсилки претензії № 2 від 13.03.2009р. Тому суд робить висновок, що відповідач отримав цю претензію саме 27.03.2009р. Таким чином, оплата товару повинна була здійснена по 03.04.2009р.
Суд не приймає до відома поштове відправлення вручене відповідачу 20.03.2009р. оскільки: невідомо, який документ надійшов до відповідача за цим відправленням; воно не може мати відношення до претензії № 2 від 13.02.2009р., позаяк ця претензія містить іншу адресу ніж та, що вказана у цій поштовій картці.
Суд зауважує, що представник позивача у судовому засіданні заявив, що договір № 25 був укладений сторонами у м. Севастополі безпосередньо керівниками сторін, і керівник відповідача забрав свій екземпляр договору з собою.
Зважаючи на викладене суд стягує з відповідача на користь позивача 72 446,60 грн. боргу.
Частиною 2 ст.625 ЦК встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції. Зважаючи на те, що прострочка оплати за товар розпочалася з 04.04.2009р., суд стягує з відповідача на користь інфляційні в сумі 1 017,51 грн. за квітень та травень 2009р. В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.
Згідно ст.ст. 230, 232 ГК, ст.. Закону України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання” та п. 5.2 договору суд стягує з відповідача на користь позивача пеню в сумі 4 041,13 грн. за період з 04.04.2009р. по 28.06.2009р. В решті вимог позивача щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.
Суд відмовляє позивачу у задоволенні його вимог щодо стягнення 4 000 грн. витрат на юридичні послуги, оскільки згідно зі ст. 44 ГПК, підлягають стягненню витрат на послуги адвоката, які охоплюють собою юридичні послуги, а п. Мартиненко О.В. не є адвокатом - договір № 13 про надання юридичних послуг від 14.04.2009р. був укладений з фізичною особою - підприємцем Мартиненко О.В.
На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України ст.. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання” та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Цун-Дон” (юридична адреса: м. Марїнка, пр. Ворошилова, 7; поштова адреса: м. Донецьк, вул. Алеутська, 7, р/р 26000087476000 в ДОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в м. Донецьку, МФО 335076, ЄДРПОУ 33221534) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мегафуд” (м. Севастополь, вул. Н.Музики, 58-72, р/р 26002301000764 в СВФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 384997, ЄДРПОУ 32398409) - 72 446 грн. 60 коп. боргу, 1 017 грн. 51 коп. інфляційних, 4 041 грн. 13 коп. пені, 775 грн. 05 коп. витрат на сплату державного мита та 257 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
В решті вимог позивачу у позові відмовити.
Суддя