ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
04 серпня 2009 р.
Справа № 3/387-16/70
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В.О.
при секретарі судового засідання Строїч П.П.
за позовом: ЗАТ "Берегиня".
вул.С.Стрільців,15, м.Івано-Франківськ,76018
до відповідача-1: Івано-Франківська міська рада.
вул. Грушевського,21, м.Івано-Франківськ,76000
до відповідача-2: Фонд комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська.
вул.Курбаса,2, м.Івано-Франківськ,76000
про спонукання до укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення по вул.Л.Курбаса ,5 в порядку приватизації, шляхом викупу.
Представники сторін:
Від позивача: Грицак А.З. - представник, (довіреність № 32 від 17.10.2008р.);
Від відповідача -1: Васькевич Ю.С. - спеціаліст юривідділу, (довіреність № 1627/01-17/07-
в від 02.09.2008р.);, заступник начальника юридичного відділу Кедик Н.С., (довіреність № 775/01-17/07-в від 17.05.2009 р.)
Від відповідача-2: Чупірчук Б.В. - гол. спеціаліст-юрист Фонду, (довіреність №ФКВ-05/10 від 05.01.2009р.),
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи , з"ясувавши її фактичні обставини, суд-
Встановив:
Між Позивачем, ЗАТ "Берегиня" та Відповідачем -1 , Івано-Франківська міська рада , 23.12.1997року укладено договір №788 оренди нежитлових приміщень по вул.Курбаса ,5 , загальною площею 71,4 кв.м. (магазин- книгарня №6 "Підписна книга").
Відповідно до п.49 Державної програми приватизації на 2000-2002роки , Покупець , який став власником об"єкта приватизації групи "А" , і не скористався на момент приватизації об"єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах зайнятої цим об"єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення).
З метою реалізації свого права на викуп орендованих приміщень ,27.06.2003року, Позивач звернувся з заявою до Івано-Франківського міського голови з пропозицією винесення питання приватизації об"єкта оренди на розгляд сесії Івано-Франківської міської ради.
Однак , дане питання так і не було винесено на розгляд сесії міської ради.
Натомість, 02.06.2004року, Івано-Франківською міською радою прийнято рішення "Про схвалення "Програми приватизації в м.Івано-Франківську на 2004рік". Нежитлові приміщення , які Позивач просив винести на розгляд сесії для включення їх до програми приватизації , до переліку об"єктів , які мали приватизовуватись у 2004році , так і не увійшли.
Позивач вважає, що такими діями чи бездіяльністю зі сторони Івано-Франківської міської ради, порушені його права на приватизацію об"єктів малої приватизації, передбачені Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).
З метою захисту свого порушеного права, Позивач в позовній заяві просить суд зобов"язати Відповідача-2, Фонд комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська, укласти з ЗАТ "Берегиня" договір купівлі - продажу нежитлового приміщення , площею 71,4 кв.м., розташоване на першому поверсі будівлі №5 по вул. Л.Крбаса , в м.Івано-Франківську в редакції , запропонованій Позивачем.
Вказаним договором передбачалась приватизація нежитлових приміщень , шляхом їх викупу за ціною, визначеною експертним шляхом , яка складає 33595,00грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити.
Представники відповідачів з позовними вимогами не погодились , свої заперечення виклали у відзивах на позов.
Зокрема , представник Відповідача-1 , в судовому засіданні обгрунтував свої заперечення тим , що порядок приватизації майна , яке перебуває у власності територіальної громади міста регламентується Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію".
Відповідно до положень цього закону , тільки місцеві ради мають право затверджувати перелік об"єктів, які підлягають приватизації та визначити спосіб їх приватизації.
Включення об"єктів малої приватизації до переліку об"єктів , які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації з ініціативи відповідних органів або покупців.
Івано-Франківська міська рада не приймала рішення щодо включення спірного нежитлового приміщення до переліку об"єктів приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу. В зв"язку з цим , представник відповідача-1 вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для укладення з Позивачем договору купівлі-продажу нежитлових приміщень , які знаходяться в будинку №5 по вул.Л.Курбаса, в м.Івано-Франківську.
Аналагічні пояснення своїх заперечень дав в судовому засіданні і представник Відповідача-2.
Враховуючи викладені обставини представники відповідачів просять суд в позові відмовити.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників стрін , дослідивши обставини у справі і подані ними докази , суд прийшов до висновку , що позов не підлягає задоволенню, оскільки Позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права.
При винесенні рішення , суд керувався наступним:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов"язання Відповідача -2 укласти з ним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення , площею 71,4кв.м. , розташованого на першому поверсі будинку №5 по вул.Л.Курбаса в м.Івано-Франківську у запропонованій редакції, з метою реалізації свого права на викуп об"єкта оренди , відповідно до положень Державної програми приватизації на 2000-2002рік. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач-1 неправомірно ухиляється від вирішення питання про включення вказаного приміщення до переліку об"єктів , які підлягають приватизації шляхом викупу , та посилається на п.49 Державної програми приватизації на 2000-2002р.
Зазначеним пунктом Програми передбачено , що покупець , який став власником об"єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об"єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об"єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду , приміщення).
Таким чином , зазначена правова норма дає Позивачу право на викуп орендованого ним нежитлового приміщення.
Однак , для реалізації цього права необхідні певні умови.
Відповідно до положень ст.143 Крнституції України, територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.
Статею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад , права суб"єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно ч.5ст.60 цього ж закону, правоздатність органів місцевого самоврядування , щодо розпорядження, відчуження, визначення в угодах умов використання та фінансування об"єктів, що приватизовуються, здійснюється відповідно до закону.
Статею 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що відчуження майна , що є у комунальній власності, регулюється положенням цього закону, інших законів з питань приватизації і здійснюються органами місцевого самоврядування.
Державною програмою приватизації на 2000-2002року , затвердженої Законом України №1723-111 від 18.05.2000р., зокрема ст.1 передбачено, що дана програма визначає основні цілі , пріорітети ,завдання та способи приватизації та відчуження комунального майна, групи об"єктів, які підлягають приватизації, орієнтовані завдання щодо обсягів приватизації.
Відповідно до п.1 ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим , місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації перелік об"єктів , які перебувають у загальнодержавній власності , власності АРК та у комунальній власності і підлягають:
-продажу на аукціонах; за конкурсом; викупу.
Згідно з п.3 ст.7 зазначеного закону , включення об"єктів малої приватизації до переліку , зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.
Таким чином , нормами чинного законодавства передбачена необхідність прийняття рішення місцевою радою про включення спірного приміщення до переліку об"єктів, які підлягають приватизації з визначенням способу їх приватизації.
Визначений ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" послідовний порядок приватизації комунального майна передбачає, що укладення договору купівлі-продажу об"єкта приватизації в будь-якому випадку повинно передувати прийняття місцевою радою рішення про приватизацію та про затвердження переліку об"єктів, які підлягають приватизації певним способом (аукціон, конкурс чи викуп), та включення конткретного об"єкта до відповідного переліку.
Як встановлено в судовому засіданні , сесією Івано-Франківської міської ради не приймалось рішення про включення нежитлових приміщень розташованих в будинку №5 по вул. Л.Курбаса , в місті Івано-Франківську , які перебувають в оренді у Позивача, до Програми приватизації у м.Івано-Франківську на 2004рік, та до переліку об"єктів комунальної власності які підлягають приватизації у 2004році шляхом викупу.
Згідно ч.2 ст.14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Враховуючи викладені обставини , суд вважає , що Позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права.
Право Позивача на викуп орендованого приміщення , як спосіб приватизації повинно відбуватись у спосіб , передбачений п.10 ст.59 , ст.74, 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з обов"язковим дотриманням норм чинного законодавства (положень Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).
З огляду на викладені обставини , та на підставі наведених норм закону , суд вважає , що в позові слід відмовити.
Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України залишити за Позивачем.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124, 143, 144 Конституції України, ст.16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.7 Закону України " Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст.3 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.14,16 ЦК україни, ст.1 Державної програми приватизації на 2000-2002р., затвердженої Законом України №1723-111 від 18.05.00р., керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Калашник В. О.
рішення підписане 17.08.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Попович В. В.