ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/215
10.07.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Артем -Банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форца»
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Каменський завод марочних вин»
Про стягнення боргу за кредитним договором № 59/07 від 27.07.2007 у сумі 1 234 456,64 євро та 8 490,00 грн.
Суддя ?Хрипун О.О.????
Представники сторін:
Від Позивача Кішинець В.А. -предст., Бойко А.В. -предст.
Від Відповідача Каліна А.В. -предст.
Від третьої особи Походзяєв С.О. -предст. .
Відкрите акціонерне товариство «Артем -Банк»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форца»за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський завод марочних вин»- про стягнення боргу за кредитним договором № 59/07 від 27.07.2007 у сумі 1 234 456,64 євро та 8 490,00 грн., що загалом складає еквівалент 12 637 317,79 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 59/07 від 27.07.2007 (далі -Кредитний договір) в частині оплати нарахованих процентів за користування кредитом за січень -березень місяці 2009 року.
В судовому засіданні, призначеному на 18.06.2009, повноважний представник Позивача звернувся до суду із заявою про часткову зміну позовних вимог, яка судом не прийнята у зв'язку з тим, що зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до Відповідача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими Позивач обґрунтовує свою вимогу до Відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під частковою зміню позовних вимог слід розуміти зміну позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.2007 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Заявлені вимоги Позивача про визнання недійсними угод про врегулювання заборгованості, що укладені між Відповідачем та третьою особою, та переведення з Відповідача на Позивача права вимоги грошових коштів які є заставою згідно Договору застави майнових прав № 29/07 від 27.07.2007 від ТОВ «Кам'янський завод марочних вин»в сумі 6 406 214,53 грн. за Договором Поставки № 2 від 08.01.2009, укладений між ТОВ «Форца»та ТОВ «Кам'янський завод марочних вин», не були заявлені в позовній заяві, являє собою зміну і підстав і предмету позову.
Повноважний представник Відповідача в судовому засіданні не заперечував проти заявлених позовних вимог, при цьому письмового відзиву на позовну заяву не надав.
18.06.2009 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача про розгляд справи без участі повноважного представника та повідомлено суд про те, що ТОВ «Кам'янський завод марочних вин»не має заборгованості перед Відповідачем, в підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 18.06.2009 між ТОВ «Форца»та ТОВ «Кам'янський завод марочних вин».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
27.07.2007 між Позивачем та Відповідачем укладений договір кредитної лінії № 59/07 (далі -Кредитний договір) відповідно до умов якого (п. 1.1 - 1.3) банк відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті, що далі іменується «Кредитна лінія», надає Позичальнику кредит за рахунок Кредитної лінії, а Позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, зазначені в п. 1.5 цього Договору, здійснювати поточне повернення кожного з Кредитів, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконувати інші умови цього Договору і повернути Банку загальну заборгованість за кредитною лінією не пізніше дня закінчення строку дії Кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії складає 709 000,00 грн. Розмір процентів за користування Кредитами складає 22 % проценти річних. Строк кредитної лінії закінчується 25.07.2008 (включно).
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 59/07 від 27.07.2007 є кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад.», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно пунктів 6.3 та 6.6 Кредитного договору проценти нараховуються щомісячно за період з 1-го по останній день (включно) поточного місяця, виходячи із встановленої Договором процентної ставки та фактичної суми наданого кредиту за фактичний строк користування кредитними ресурсами. Проценти сплачуються Позичальником щомісячно, в строк не пізніше останнього робочого дня кожного місяця за період з першої по останню дату поточного місяця. Залишок процентів за неповний рахунковий період сплачується одночасно з погашенням суми Кредиту.
27.07.2007 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Кредитного Договору № 59/07 від 27.07.2007 відповідно до умов якої за період з 27 по 31 липня 2007 року проценти за фактичну суму наданого кредиту нараховуються та сплачуються в серпні.
Додатковою угодою № 2 від 10.08.2007 до Кредитного Договору № 59/07 від 27.07.2007 сторони домовились пункти 1.2 та пункти 4.2 вказаного Договору викласти в наступній редакції: «Ліміт кредитної лінії є розрахунковим та визначається згідно п. 4.2 та згідно розшифровок дебіторської заборгованості, що надана в заставу, поданих на конкретну дату, при цьому складання додаткових угод не вимагається».
Позивач 01.10.2007 уклав з Відповідачем Додаткову угоду № 3 до Кредитного Договору № 59/07 від 27.07.2007 відповідно до умов якої розмір процентів за користування кредитами складає 20 % річних.
Умовами Додаткової угоди № 4 від 01.02.2008 до Кредитного Договору № 59/07 від 27.07.2007 сторони погодили, що розмір процентів за користування кредитами складає 19,5 % річних.
Також сторони Укладали Додаткові угоди № 5 від 16.04.2008, № 6 від 25.07.2008 та № 7 від 01.12.2008 відповідно до умов яких змінювали розмір процентної ставки за користування кредитом і в остаточній редакції зафіксували її на рівні 16 % річних, встановили, що строк дії договору закінчується 30.06.2009 року, а кредитні кошти по відкличній кредитній лінії надавались в іноземній валюті ліміт якої складав 932 285,66 євро.
Як вбачається з матеріалів справи Позивач надавав Відповідачу кредитні послуги за договором кредитної лінії № 159/07 від 27.07.2007, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку № 20629109364 за період з 01.01.2000 по 06.07.2009; по рахунку №20675109363.978 за період з 01.01.2000 по 06.07.2009; по рахунку № 2068697823 за період з 01.01.2000 по 06.07.2009; по рахунку № 2069497804 за період з 01.01.2000 по 06.07.2009.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 346 Господарського кодексу України для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.
В забезпечення виконання Кредитного Договору між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір застави майнових прав №59/07 від 27.07.2007 та прийнято у заставу дебіторську заборгованість Відповідача - суму вимог Відповідача до контрагентів за укладеними договорами/контрактами на певну дату щодо отримання грошових коштів.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати манно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до умов Кредитного договору Позивач нарахував Відповідачу відсотки за користування кредитними коштами.
Відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, не сплатив нараховані проценти за користування кредитом за січень, лютий та березень місяць 2009 року, чим порушив умови п.п. 6.6 Кредитного договору.
Таким чином, у Відповідача перед Позивачем виникла прострочена заборгованість у розмірі 42 170,98 євро.
Таким чином, у Відповідача перед Позивачем виникла прострочена заборгованість
Факт наявності нарахованих та несплачених процентів за користуванням кредитом у Відповідача перед Позивачем у розмірі 42 170,98 євро, належним чином доведена, документально підтверджена та Відповідачем не спростована, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, не сплатив нараховані проценти за користування кредитом за січень, лютий та березень місяць 2009 року, чим порушив умови п.п. 6.6 Кредитного договору.
Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною другою ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною першою ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
За повне або часткове прострочення сплати процентів за користування наданими кредитом, згідно п. 11.2 вказаних вище Кредитного договору, Відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що складає 8 490,22 гривень, відповідно до надано розрахунку.
Враховуючи викладені обставини позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені у розмірі 8 490,22 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами визнається судом обґрунтованим, законним, а отже таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 229 ГК України боржник у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції. Згідно зі статтею 218 ГК України та статтею 617 ЦК України, відсутність у боржника (Відповідач) коштів на момент виконання грошового зобов'язання не відноситься до форс-мажорних обставин і не може розглядатися як випадок.
Отже, Відповідач зобов'язаний як за законом, так і за договором повернути Позивачу всю суму позичених коштів, сплатити проценти за весь час користування ними та сплатити пеню за прострочку виконання зобов'язань. Термін виконання взятих Відповідачем на себе за Кредитним договором № 59/07 закінчився 30 червня 2009 року, але Відповідач, як вбачається з матеріалів справи не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання.
Згідно з п. 11.5 Кредитного договору прострочення сплати процентів за користування кредитом є істотним порушенням умов кредитного договору.
Відповідно до п.п. 9.3.1, 9.3.2 та п. 11.6 Кредитного договору у випадку істотного порушення умов Кредитного договору, строк користування кредитом є таким що закінчено та Відповідач повинен повернути Позивачу суму отриманих кредитів та процентів за їх користування.
В ході досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача Повідомлення вих. № 19/04-85-10 від 26.03.2009 щодо спливу строку користування кредитом та пропозицією виконати взяте останнім на себе зобов'язання щодо невідкладного погашення кредитної заборгованості у повному обсязі відповідно до п.п. 9.3.1, 9.3.2 та 11.6 Кредитного договору. Станом на момент розгляду справи кредит Відповідачем не повернено.
Таким чином позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача суму отриманих та не повернених кредитних коштів у розмірі 1 192 285,66 євро, що складає еквівалент 12 205 607,14 грн. за курсом Національного банку України на дату подання позовної заяви підлягають задоволенню.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (м. Київ, вул. Пироговського, 19 корп. 4, фактична адреса: м. Київ, вул. Пироговського, 19/4 оф. ,7 код ЄДРПОУ 31483016) з будь -якого рахунку виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Відкритого акціонерного товариства «Артем - Банк»(м. Київ, вул. Артема, 103, код ЄДРПОУ 26253023) заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 192 285 (один мільйон сто дев'яносто дві тисячі двісті вісімдесят п'ять) євро 66 євроценти (що складає еквівалент 12 205 607,14 грн.), заборгованість за нараховані та несплачені проценти за користування кредитом у розмірі 42 170 (сорок дві тисячі сто сімдесят) євро 98 євроценти (що складає еквівалент 431710,64 грн.), пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 8 490 (вісім тисяч чотириста дев'яносто) грн. 22 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 2 490 (дві тисячі чотириста дев'яносто) євро 92 євроценти (що складає еквівалент 25 500,00 грн.) та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О.Хрипун