23 квітня 2015 року Справа № 876/3186/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Коваля Р.Й.,
з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій,
Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу від 19.12.2013 року ВП №38870017.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області подало апеляційну скаргу на вище вказану постанову суду, вважає, що при ухваленні даної постанови судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою задоволити позовні вимоги. В апеляційній скарзі вказує, що накладення штрафу можливе лише за умови невиконання без поважних причин, при цьму державний виконавець зобов'язаний зясувати причини невиконання рішення. Управлінням Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області 31.07.2013 р. за №3492/06 була подана заява про виправлення неточностей в постанові про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2013 р. ВП №38870017 до Головного управління юстиції в Львівській області, оскільки в вищезазначеній постанові була допущена описка. На сьогоднішній день державний виконавець не відреагував на подану заяву, відповіді від нього не надходило. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження управлінням також було виявлено, що у виконавчому листі допущена описка. 20.02.2014 року управлінням Пенсійного фонду України в Яворівському районі була подана заява про виправлення неточностей у виконавчому листі в Яворівський районний суд. Під час вирішення питання про накладення штрафу та винесення Постанови №38870017 від 19.12.2013р. зазначені обставини державним виконавцем не були враховані, а також не з'ясовано причини невиконання рішення. Наведене свідчить про порушення державним виконавцем ст.. 20, 89 Закону та неправомірне застосування до управління ПФУ у Яворівському районі штрафу, на підставі постанови від 19.12.2013 року.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглянула справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом встановлено, що постановою Яворівського районного суду Львівської області в адміністративній справі №2-а-4456/11 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 11 лютого 2011 року до 19 червня 2011 року, з врахуванням вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат, в решті позовних вимог відмовлено, постанову допущено до негайного виконання.
17.07.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-4456/2011, виданого 05.05.2013 року Яворівським районним судом «про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 11 лютого 2010 року по 19 червня 2011 року з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум» та надано строк для самостійного виконання рішення суду до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Управлінням Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області 31.07.2013 року за №3492/06 була подана заява про виправлення неточностей в постанові про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2013 ВП №38870017 до Головного управління юстиції в Львівській області, оскільки в вищезазначеній постанові була допущена описка в зазначенні періоду, за який повинно проводитись нарахування.
Оскільки у встановлений термін рішення суду боржником виконано не було, то державним виконавцем 19.12.2013 року ВП №38870017 винесено постанову про накладення штрафу, якою на боржника - управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі накладено штраф в сумі 680,00 грн..
Частиною 2 статті 257 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у статті 17 цього Закону, і невідкладно розпочинає його примусове виконання.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України, невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно ст. 75 зазначеного Закону, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 зазначеного Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є обов'язковість рішень суду.
Європейський суд з прав людини в пункті 74 рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року).
Судом встановлено, що позивач не виконував судове рішення у встановлені законом строки. При цьому, обставини, які б об'єктивно перешкоджали реалізації постанови, були відсутні.
Відтак, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова державного виконавця про накладання на позивача штрафу прийнята у порядок і спосіб, що передбачені чинним законодавством та є належним способом зобов'язання позивача виконати рішення суду першої інстанції, яке допущено до негайного виконання.
З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у адміністративній справі № 813/1021/14 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
Р.Й. Коваль
Повний текст виготовлено 28 квітня 2015 року