28 квітня 2015 року № 876/938/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Мікули О.І.
за участі секретаря судових засідань: Щерби С.Б.
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 8 грудня 2014 року про здійснення судового контролю за виконанням постанови Городоцького районного суду Львівської області від 17 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області, треті особи: Ліквідаційна комісія Державного закладу «Городоцька районна санітарно-епідеміологічна станція», головний державний санітарний лікар Львівської області, Городоцька районна державна адміністрація Львівської області, Городоцький відділ державного земельного агентства у Львівській області, Городоцьке міжрайонне управління Головного управління Держсанепідемслужби у Львівській області, Державна санітарно-епідеміологічна служба України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання до вчинення дій,-
встановив:
постановою Городоцького районного суду Львівської області від 17.12.2013 по справі № 1305/1162/12, яка 04.02.2014 набрала законної сили, задоволено позов ОСОБА_3, визнано протиправною бездіяльність Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області щодо невиконання вимог припису ДЗ «Городоцька районна СЕС № 206/01 від 03.02.2012 про усунення порушень Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» щодо недопущення поховань за межами існуючого кладовища з 01.02.2012 і на постійно, а також зобов'язаного утриматись від порушень вказаного припису щодо недопущення поховань за межами існуючого кладовища з 01.02.2012 і на постійно.
04.12.2014 представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву у порядку ч. 9 ст. 267 КАС України, у якій посилаючись на невиконання відповідачем вказаної вище постанови, просить визнати протиправною бездіяльність Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області щодо невиконання судового рішення та зобов'язати його від порушень вимог припису ДЗ «Городоцька районна СЕС № 206/01 від 03.02.2012 про усунення порушень Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» щодо недопущення поховань за межами існуючого кладовища з 01.02.2012 і на постійно.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 08.12.2014 заяву задоволено.
Із цією ухвалою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що на території смт Великий Любінь знаходиться лише одне кладовище, усі поховання відбуваються у його межах, інші місця для захоронення відсутні. Перевірити стан виконання вимог припис щодо недопущення поховань за межами існуючого кладовища не вбачається можливим, так як орган який його видав ліквідований без визначення правонаступника.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд справи проведено за їх відсутності.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи, обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.
Суд першої інстанції свою ухвалу мотивував тим, що відповідачем не вчинено жодних дій на виконання судового рішення, а тому заява представника позивача, яка подана у порядку ч. 9 ст. 267 КАС України, підлягає задоволенню.
Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.
Статтею 267 КАС України визначено порядок здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, частиною 9 якої передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Частиною 10 цієї статті визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу. Така постанова може бути оскаржена лише в апеляційному порядку.
Отже з аналізу наведеної норми вбачається, що суд першої інстанції у разі наявності підстав для задоволення заяви поданої у порядку ч. 9 ст. 267 КАС України виносить постанову передбачену ст. 162 КАС України. Проте, суд першої інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення такої заяви, виніс ухвалу.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи у апеляційному порядку рішення суду першої інстанції та вирішуючи питання наявності підстав для задоволення заяви представника позивача, поданої у порядку ч. 9 ст. 267 КАС України, вважає, що така задоволеною бути не може.
Як вбачається з аналізу частин 9-10 ст. 267 КАС України така заява може бути задоволена тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено протиправність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Із матеріалів справи встановлено, що постановою Городоцького районного суду Львівської області від 17.12.2013 по справі № 1305/1162/12, яка 04.02.2014 набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області щодо невиконання вимог припису ДЗ «Городоцька районна СЕС № 206/01 від 03.02.2012 про усунення порушень Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» щодо недопущення поховань за межами існуючого кладовища з 01.02.2012 і на постійно, а також зобов'язаного утриматись від порушень вказаного припису щодо недопущення поховань за межами існуючого кладовища з 01.02.2012 і на постійно.
З наявної у справі копії припису № 206/01 від 03.02.2012 вбачається, що в п. 1 цього припису, в частині якого фактично зобов'язано судом відповідача утриматись від його порушення, зазначено: «не допускати поховань за межами існуючого кладовища. Термін з 01.02.2012 і постійно».
За вказаною постановою Городоцьким районним судом Львівської області 06.02.2014 було видано виконавчий лист, за яким 17.02.2014 головним державним виконавцем ВПВР УДВС Головного управління юстиції відкрито виконавче провадження.
Постановою від 14.03.2014 виконавче провадження було зупинено, у зв'язку із зверненням державного виконавця до суду з заявою про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 08.04.2014, яка 23.04.2014 набрала законної сили, роз'яснено, що абз. 3 резолютивної частини постанови від 17.12.2013 слід розуміти, як заборону відповідачу порушувати вимоги загаданого вище припису щодо недопущення поховань за межами існуючого кладовища з дати відкриття виконавчого провадження і на постійно.
Отже, виходячи з наведених вище обставин справи, відповідача зобов'язано не порушувати вимог припису № 206/01 від 03.02.2012 щодо недопущення поховань за межами існуючого кладовища з 17.02.2014 і на постійно.
Проте, із наданих позивачем доказів не вбачається, що саме відповідачем здійснюється поховання, того, що ним надається дозвіл на такі поховання, чи того, що такі поховання здійснюються за межами існуючого кладовища у період після 17.02.2014.
Як вбачається із наявних у матеріалах справи акта державного виконавця від 30.04.2014 та постанови від 05.05.2014, виконавче провадження закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання судового рішення).
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової ухвали, якою у задоволенні заяви представника позивача поданої у порядку ч. 9 ст. 267 КАС України відмовити.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 202, 205, 206, 254, 267 КАС України, суд -
ухвалив:
апеляційну скаргу Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області - задовольнити.
Ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 8 грудня 2014 року у справі № 441/2126/14-а (6а/441/15/14) скасувати та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 представника ОСОБА_3 поданої в порядку ч. 9 ст. 267 КАС України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: В.Я. Качмар
О.І. Мікула
Ухвала у повному обсязі складена та підписана 29.04.2015.