28 квітня 2015 р. Справа № 151629/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
16.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.11.2011 року № 0003862303 про застосування штрафних(фінансових) санкцій на суму 1466, 66 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що у Державній податковій адміністрації у Волинській області не було підстав для видання наказу від 25 жовтня 2011 року №430 на проведення фактичної перевірки АЗС №7 ТзОВ «Аргос СП» чим порушено норми Податкового кодексу України, а саме пункт 80.2 статті 80, пункт 81.1 статті 81, пункт 86.5 статті 86. Крім того, позивач вважає, що як суб'єкт господарювання при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг він правильно вів облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації згідно діючого законодавства і здійснює продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, тобто порушень передбачених пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з боку товариства допущено не було, а тому винесене за результатами акту №000170 фактичної перевірки від 27 жовтня 2011 року податкове повідомлення-рішення про застосування до останнього штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та підлягає до скасування.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач довів правомірність своїх дій щодо наявності підстав для видання наказу від 25.10.2011 року № 430 та правомірності встановлення порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 733, 33 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» подало апеляційну скаргу, в якій просило оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представників осіб, що беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ТзОВ «Аргос СП» знаходиться на загальній системі оподаткування та на нього поширюються вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо ведення обліку товарних запасів(а.с.22).
ДПА у Волинській області 25.10.2011 року видала наказ № 430 про проведення фактичної перевірки позивача, підставою видачі наказу було отримання інформації від прокуратури Волинської області (лист №07/1-162-11 від 18 жовтня 2011 року) та неподання позивачем в органи ДПС звітів про використання даних РРО та книг обліку розрахункових операцій за місяці, в яких реєструвались дані РРО, а саме по РРО фіскальні номери 0318010728, 0318010608, 3018010651, 0318010657 відповідно дати реєстрації жовтень-грудень 2010 року(а.с.8,33).
З матеріалів справи, а саме з копій направлень на перевірку від 25 жовтня 2011 року № 206212 і №206213, слідує, що касир ТзОВ «Аргос СП» з направленнями та наказом ознайомлений, копію наказу отримав із зазначенням дати 25 жовтня 2011року, тобто були дотримані всі вимоги чинного законодавства України в частині вручення направлень на перевірку та ознайомлення з наказом про проведення перевірки(а.с.28).
27.10.2011 року працівниками ДПА у Волинській області здійснена перевірка АЗС №7, що розташована за адресою: смт. Колки вул. Грушевського,1, суб'єкта господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП», за результатами якої складено акт фактичної перевірки за №000170(а.с.8-10).
В ході перевірки встановлено не ведення у порядку, визначеному законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: дані залишків інвентаризаційних цінностей на АЗС №7 не відповідають залишкам ПММ. Відхилення залишку фактичного бензину А-92 в резервуарі №3 з даними залишку бензину А-92 денного звіту (Х-звіту) становить 74,5 л. по ціні 9,85 грн. за 1 літр на загальну суму 733,33 грн., чим порушено пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» не погоджуючись з актом фактичної перевірки 31 жовтня 2011 року подало до Державної податкової адміністрації у Волинській області заперечення за №182(а.с.11-13).
Державна податкова адміністрація у Волинській області рішенням від 4 листопада 2011року за №4822/10/23-413 підтвердила правомірність видачі наказу від 25 жовтня 2011 року за №430 та порушення підприємством порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 733,33 грн.(а.с.15-18).
На підставі вищевказаного акту перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 09 листопада 2011 року складене податкове повідомлення-рішення за №0003862303, яким застосовано до товариства з обмеженою від повільністю «Аргос СП» штрафні санкції в сумі 1466,66 грн. за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(а.с.19).
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Порядок обліку товарних запасів на законодавчому рівні встановлено виключно для юридичних осіб. Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від12 серпня 2008 року за №534 (далі Методичних рекомендацій), фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), визначені при обстеженні приміщень субєкта господарювання, під час перевірки відображаються у відомості про результати контролю за повнотою оприбуткування, реалізації та фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) згідно форми (додаток 3 Методичних рекомендацій).
Згідно ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 17 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року, встановлено, що загальні фактичні втрати нафти та нафтопродуктів уключають: природні втрати під час транспортування, приймання, зберігання та відпуску;разові втрати під час проведення планових робіт, пов'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом технологічного обладнання, зачищенням резервуарів і трубопроводів; разові втрати під час пошкоджень, аварій, порушень правил та технологій обслуговування обладнання та виконання робіт, пов'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом технологічного обладнання, зачищенням резервуарів і трубопроводів та від стихійного лиха (землетрусу, повені тощо). Втрати нафти і нафтопродуктів у межах затверджених норм визначаються для кожного резервуара і зараховуються на операційні витрати в бухгалтерському обліку підприємства. Норми природних втрат застосовуються лише в разі виявлення фактичних нестач. Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів виключно резервуарами місткістю до 100куб.м, розрахунок для кожного резервуара природних втрат під час приймання, зберігання та відпуску не є обов'язковим. У цьому разі розрахунок природних втрат нафтопродуктів під час приймання, зберігання та відпуску здійснюється за марками нафтопродукту.
Звіт про втрати нафтопродуктів (нафти) на підприємствах складається щомісяця за формою № 32-НП, у якому зазначаються втрати власної нафти та нафтопродуктів, а також втрати сторонніх організацій.
Втрати нафти і нафтопродуктів від періодичних ремонтів, зачищення резервуарів і трубопроводів, а також втрати під час ремонту та технічного обслуговування запірної арматури, засувок, насосів тощо визначаються комісією, призначеною наказом керівника підприємства. Норми переведення нафтопродуктів до нижчої марки та норми безповоротних втрат нафтопродуктів від зачищення резервуарів мають розроблятись підприємством та затверджуватись його керівником.
У разі, коли фактичні безповоротні втрати від зачищення резервуарів і трубопроводів або кількість нафтопродуктів, переведених до нижчих сортів, перевищує встановлені підприємством граничнодопустимі норми, документи щодо зачищення резервуарів передаються на розгляд постійно діючої комісії підприємства, яка встановлює причини розходжень, винних у цьому осіб і джерела відшкодування збитку, завданого підприємству.
У разі ухвалення рішення постійно діючою комісією підприємства про відшкодування збитків за рахунок винних осіб розрахунок суми збитків здійснюється, виходячи з ціни реалізації з ПДВ.
Вартість безповоротних втрат та втрати від переведення нафтопродуктів до нижчих марок під час виконання планових робіт із зачищення резервуарів у межах затверджених норм відносять на витрати в бухгалтерському обліку та на валові витрати в податковому обліку підприємства. Списання таких втрат нафтопродуктів здійснюється на підставі акта, підписаного членами комісії, призначеної наказом керівника підприємства, на підставі актів виконаних робіт, висновків випробувальної лабораторії та затверджених норм. Акт складається у двох примірниках, затверджується керівником підприємства і зберігається: один примірник - разом з витратними документами в бухгалтерській службі а другий - на складі нафтопродуктів.
Втрати нафтопродукту від зачищення резервуарів, трубопроводів під час їх ремонту та заповнення нафтопродуктом трубопроводів у разі пуску визначаються комісією, призначеною наказом керівника підприємства.
Результати переведення нафтопродуктів з однієї марки до іншої оформлюються актом за формою № 18-НП.
Нафтопродукти, що не підлягають переведенню до інших марок, у тому числі відпрацьовані, підлягають утилізації або знищенню в установленому порядку.
ТзОВ «Аргос СП» порушено порядок обліку запасів за місцем реалізації та зберігання, зокрема виявлено недостачу бензину А-92 в кількості 74,5 л., яка не була зарахована на операційні витрати в бухгалтерському обліку підприємства, реалізація запасів без документального оприбуткування та без застосування реєстраторів розрахункових операцій. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивачем вчинено порушення у вигляді не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 733,33 грн., відповідно правомірним є і застосування до нього податковим органом штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1466,66 грн.
Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з вказаних в цьому пункті обставин, зокрема: - у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів; - неподання субєктом господарювання в установлений законом строк обовязкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій,розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.
Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших обєктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Відповідно до п. 80.7 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб субєкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови предявлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити субєкта (обєкта), перевірка якого проводиться (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби. Непредявлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або предявлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. При предявленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Враховуючи вищенаведене можна зробити висновок, що у випадку наявності під час проведення перевірки особи, яка фактично проводить розрахункові операції, вручення такій особі належним чином оформлених направлень на перевірку, проведення фактичної перевірки є правомірним.
Відповідно до п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу державної податкової служби, а датою акта перевірки згідно розділу 8 Методичних рекомендацій є дата підписання акта посадовими особами органу ДПС, що проводили перевірку та посадовими особами субєкта господарювання, що і було дотримано ревізорами Державної податкової адміністрації у Волинській області при підписанні акта перевірки з зазначенням дати перевірки.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перевіркою позивача було виявлено порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 Податкового кодексу України, а саме: щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, тобто фактична перевірка правомірно була проведена на підставі наказу голови Державної податкової адміністрації у Волинській області №430 від 25 жовтня 2011року з посиланням на підпункти 80.2.2, 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі № 2а/0370/3163/11 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О.Б. Заверуха
Судді О.М. Гінда
А.І. Рибачук