23 квітня 2015 року Справа № 876/2764/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Каралюса В.М.
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 26.12.2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, -
09.12.2014 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області у якому просив визнати неправомірними дії щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії, відповідно до ст.39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 3 групи.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 26.12.2014 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі щодо ненарахування та невиплаті позивачу пенсії в розмірах, передбачених ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області здійснити донарахування позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбаченого ч.1 та ч.2 ст. 39 Закону №796-ХІІ. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплату позивачу державної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з визначеного частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімального розміру пенсії за віком, з 10 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року з урахуванням проведених виплат.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок державного бюджету. Окрім цього, відповідно до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається КМ України; питання обчислення розміру пенсій по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у відповідності до закону, регулюються постановами уряду. Постановою КМ України №1210 від 23.11.2011р. «Про підвищення рівня соціального захисту окремих категорій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено порядок виплати та розміри пенсій та компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дана постанова набрала чинності з 01.01.2012р. та не скасована і не визнана неконституційною.
Колегія суддів, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що позивач є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, що підтверджується копією відповідного посвідчення.
Згідно ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Також досліджено, що позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивачу встановлена ІІІ група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджено довідкою копія наявна у матеріалах справи, та вона знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Любешівському районі як одержувач пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам ІІІ групи, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою.
Статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що особам, віднесених до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 50% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року, не передбачено жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Законом України №1622-VII від 31.07.2014 року, які набрали чинності з 03.08.2014 року, якими передбачений п. 6-7 Прикінцевих положень про те, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 183-2,195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 26.12.2014 року у справі №162/1915/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська