15 квітня 2015 року Справа № 9104/13255/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.
за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року у справі № 2а-11305/10/1370 за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» до Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування реєстраційного посвідчення від 19.11.1996 року за № 793 , -
З адміністративним позовом звернувся Військовий прокурор Львівського гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» з позовними вимогами до Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа ОСОБА_1, про визнання дій протиправними та скасування реєстраційного посвідчення від 19.11.1996 року за № 793 , яким зареєстровано приміщення,площею 360,6 кв.м. в цілому на праві колективної власності за Українсько-Канадським спільним підприємством «Коронекс».
Прокурор в позовній заяві зазначив ,що ст.3, 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» передбачено, що Міністерство оборони України є органом державного управління Збройних Сил України і несе повну відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань оборони, а суб'єктами господарської діяльності у Збройних Сил України є військові об'єднання, військові частини, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Державні підприємства, установи, організації Міністерства оборони України є складовою Збройних Сил України. Основні фонди, обігові кошти установ є державною власністю, належать до сфери правління Міністерства України. Керівник підприємства несе повну відповідальність за стан та дальність підприємства, ефективне використання закріпленого за управлінням державного майна, витрачання грошових коштів, контроль за виконанням договірних зобов'язань.
З врахуванням вказаних обставин, прокурор і представник позивача зазначають про те, що стороною відповідача здійснена незаконна реєстрація збірної металевої конструкції, що знаходиться на землях державного підприємства, як нерухомого майна. Проведення реєстраційних дій вказаного виду суперечить вимогам законодавства, чинного на момент виникнення таких правовідносин, а тому просять скасувати реєстрацію в судовому порядку з підстав, зазначених у позовній заяві.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року у задоволенні позовних вимог Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» до Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ( далі - ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»), третя особа - ОСОБА_1, про визнання дій протиправними та скасування реєстраційного посвідчення від 19.11.1996 року за № 793 відмовлено.
З висновками суду першої інстанції не погодився апелянт - Військовий прокурор Львівського гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», котрий вважає постанову суду першої інстанції такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, просить задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції з підстав, які зазначені у апеляційній скарзі.
Представник відповідача не забезпечив участь уповноваженого представника у суді апеляційної інстанції.
Представник третьої особи апеляційну скаргу заперечує, та наполягає на обґрунтованості висновків суду першої інстанції при винесенні спірної постанови.
Заслухавши думку судді головуючого та перевіривши відповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, колегія суддів встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство Міністерства оборони «Львівський завод збірних конструкцій» ( далі - «ЛЗЗК» ) - є структурним підрозділом органу державної виконавчої влади - Міністерства оборони України. Майно Державного підприємства Міністерства оборони України «ЛЗЗК» є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління.
Військовою прокуратурою Львівського гарнізону в ході проведення перевірки ДП МОУ «ЛЗЗК» було встановлено, що 20 листопада 1995 року на підставі договору №51, укладеного між заводом збірних конструкцій №769 і Українсько-канадським спільним підприємством «Коронекс», товариству «Коронекс» було передано у власність ангар площею 360,6 кв.м, як розбірний металевий каркас, згідно із специфікацією до вищевказаного договору.
Земля, на якій знаходився вищезазначений ангар за цільовим призначенням відносилась і відноситься до земель оборони, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею виданого Державному підприємству МОУ «ЛЗЗК» на підставі ухвали 3-ї сесії 3-го скликання Львівської міської ради народних депутатів від 24.12.1998 року № 108 і зареєстрованого 08.06.1999 року за №98 в книзі №1-3 довідкою управління земельних ресурсів в м.Львові за вих.№40/01-15/510 від 05.02.2008 року.
У відповідності до ст. 77 Земельного Кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» військові частини, установи, військові навчальні заклади, підприємства та організації Збройних Сил України за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування, проте всупереч вищевказаним положенням на земелях оборони, розташованих по вул. Шевченка, 134 у м. Львові розташований ангар площею 360,6 м.кв. який був зареєстрований ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» як нерухоме майно.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції покликався на характеристику спірної споруди, що міститься в матеріалах інвентаризаційної справи(папка 268) Львівського обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». З допоміжної таблиці №1 (стор.10 справи) вбачається,що у ч. ІІІ Технічний опис і визначення зносу,зазначена характеристика споруди, а саме, вказано наступне: фундамент - бутобетон, стіни і перегородки - металеві ,покрівля - метал, підлога -бетон. З вказаної інформації, суд першої інстанції прийшов до висновків, що приміщення ангару по вул. вул.Кирилівській,5 (колишня Бічна Маринецька,5) містить бетонний фундамент , тобто є нерухомим майном та підлягало Державній реєстрації.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, такими, що суперечать законодавству, що регулює порядок здійснення реєстрації нерухомого майна.
19.11.1996 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» на підставі укладеного договору між ДП МОУ «ЛЗЗК» та Українсько-канадським підприємством «Коронекс», видало останньому реєстраційне посвідчення на право власності на приміщення вищевказаного ангару, як нерухомого майна. Таким чином, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» не врахувавши факту реєстрації земельної ділянки, що перебуває в користуванні ДП МОУ «ЛЗЗК» та факту передачі ДП МОУ «ЛЗЗК» ангару у власність Українсько-Канадському спільному підприємству «Коронекс» на підставі договору № 51 від 20.11.1995 року як розбірні металеві каркаси, згідно із специфікацією до вищевказаного договору, зареєструвало такий ангар як нерухоме майно, зазначивши при цьому його місцезнаходження за адресою: вул.Шевченка, 134.
З матеріалів, які містяться в інвентаризаційній справі вбачається, що за Актом №1 приймання - передачі основних засобів від 04.12.1995 року передано в експлуатацію Українсько-Канадському спільному підприємству «Коронекс» склад із збірних металевих каркасів, який знаходиться за адресою : м.Львів, вул.Шевченка,134, загальною площею 365кв.м .
В подальшому, на адресу відповідача було скеровано звернення від підприємства «Коронекс» від 18.11.1996 року щодо виготовлення технічної документації та реєстрації приміщення за адресою : м.Львів, вул.Бічна Маринецька,5.
З оригіналу реєстраційного посвідчення, що міститься у інвентаризаційній справі, вбачається про здійснення реєстрації на приміщення загальною площею 365 м кв., що знаходиться у м.Львові по вул. Бічна Маринецька,5 та належить Українсько-Канадському спільному підприємству «Коронекс» на підставі договору про обмін приміщеннями №51 від 20.11.1995 року. Вказане реєстраційне посвідчення видано 19.11.1996 року за №793.
Як засвідчують матеріали інвентаризаційної справи, приміщення ангару за адресою: м.Львів, вул.Бічна Маринецька,5 було зареєстровано на праві приватної власності за фірмою «Stanex Rorft S.L.» на підставі договору про перевід боргу від 27.03.1998 року. Вказане реєстраційне посвідчення видано 10.07.1998 року за №793.
В подальшому, цей набувач здійснив продаж приміщення ангару, що знаходиться за адресою : м.Львів, вул. Бічна Маринецька,5, товариству «Тівіс» на умовах договору купівлі-продажу від 28.10.2002 року та акту прийому-передачі від 28.10.2002 року. Реєстраційне посвідчення №793 від 07.11.2002 року. ТзОВ «Тівіс» було втрачено правовстановлюючі документи на приміщення ангару, про що зазначається у рішення господарського суду Львівської області від 13.05.2008 року у справі №24/45. Також у вказаному рішенні зазначається про те, що приміщення ангару розташоване на вул.Кирилівській,5 ( колишня Бічна Маринецька,5) на виконання розпорядження Міської адміністрації Львівської міської ради народних депутатів від 31.08.1993 року №979. Вказаним рішенням було визнано право власності за ТзОВ «Тівіс» на приміщення ангару площею 360,5 кв. м, що знаходиться на вул. Кирилівській, 5 ( колишня Бічна Маринецька,5). Об'єкт зареєстровано у Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 04.07.2008 року в реєстровій книзі №2, номер запису 793, реєстраційний номер 18178246.
За умовами договору купівлі-продажу від 07.07.2008 року право власності на об'єкт набуто за ОСОБА_1, котра залучена до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.
Статтею 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Порядок правовідносин, що охоплений предметом судового спору регулюється Наказом №56 від 13.12.1995 року Державного комітету України по житлово-комунальному господарству «Про затвердження Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництвата житлово-комунального господарства №327 від 02.07.2012 року).
У відповідності до п.1.4. державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна здійснюють
державні підприємства - бюро технічної інвентаризації місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів (додаток №1), за рахунок коштів власників нерухомого майна.
До об'єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться:
а) жилі будинки (домоволодіння) розташовані на земельній ділянці, під окремим порядковим номером по вулиці, площі, провулку;
б) нежилі будинки, дачі, садові будинки, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках;
в) вбудовані в жилі будинки нежилі приміщення (як частини цього будинку);
г) квартири багатоквартирних будинків.
Належні до вказаних об'єктів допоміжні будівлі та споруди реєструються у складі цих об'єктів. Державній реєстрації підлягають тільки ті об'єкти, які закінчені будівництвом та прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування та при наявності матеріалів інвентаризації.
У відповідності до пунктів 1.1, 1.2 Правил - Бюро технічної інвентаризації здійснюють державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна, належних фізичним чи юридичним особам тільки на праві власності. Вказані підприємства не проводять реєстрацію об'єктів нерухомого майна на праві оренди або застави.
Бюро технічної інвентаризації, при реєстрації за юридичними особами правовстановлюючих документів, які не посвідчені нотаріально, або не зареєстровані на біржі, вимагають від власника представлення витягу з його Статуту про те, що він є юридичною особою.
На виконання пункту 1.5 вказаного Положення - Бюро технічної інвентаризації реєструють будь-який об'єкт нерухомого майна. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом з землею.
З наведеного вбачається, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування: інвесторам, які у встановленому законодавством України порядку отримали у власність об'єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за їх кошти, при наявності відповідного рішення органу державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, акта прийняття-передачі об'єкта (частини) інвестору; фізичним та юридичним особам на підставі документів, встановлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна.
До Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб відносяться документи, що посвідчуються згідно з чинним законодавством державними нотаріальними конторами: а) договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання.
Колегія суддів зазначає, що договір №51 від 20.11.1995 року, на підставі якого здійснилася державна реєстрація складу із збірних металевих конструкцій, не відноситься до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація об'єктів нерухомого майна.
З врахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що дії обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та оцінки» щодо реєстрації ангару площею 360,6 кв.м по вул.Кирилівській ,5 (колишня назва - вул..Бічна Моринецька, 5) у м.Львові як об'єкту нерухомого майна з видачею реєстраційного посвідчення від 19.11.1996 року №793 вчинені з порушенням законодавства, що діяло на момент здійснення реєстрації, що є підставою для скасування реєстрації у судовому порядку.
Строк звернення до суду з позовними вимогами відповідає вимогам статті 99 КАС України, з огляду на звернення до господарського суду Львівської області, а також змісту ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 року у справі №9104/114/11 ( а. с. 103).
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд ,-
Апеляційну скаргу Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» - задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2013р. у справі № 2а-11305/10/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправними дії обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та оцінки» щодо реєстрації ангару площею 360,6 кв.м по вул.Кирилівській ,5 (колишня назва - вул..Бічна Моринецька, 5) у м.Львові як об'єкту нерухомого майна з видачею реєстраційного посвідчення від 19.11.1996 року №793.
Скасувати реєстраційне посвідчення від 19.11.1996 року №793, яким обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та оцінки» зареєструвало право власності на приміщення ангару загальною площею 360,6 кв.м по вул.Кирилівській ,5 (колишня назва - вул.Бічна Моринецька, 5) у м.Львові, як на об'єкт нерухомого майна.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
Н.В.Ільчишин