23 квітня 2015 року Справа № 876/1745/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,
з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,
представника відповідача Павлишина М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26.09.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Плюс» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
В серпні 2014 року ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест Плюс» (далі - Позивачі, ОСОБА_2 та ТОВ «Еверест Плюс») звернулися до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Відповідач, ДАБІУ), в якому просять:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо невиконання дій з видачі сертифікату на закінчений будівництвом об'єкт - «Комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними автостоянками по АДРЕСА_3»;
- зобов'язати відповідача видати ТОВ «Еверест Плюс» сертифікат на закінчений будівництвом об'єкт - «Комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними автостоянками по АДРЕСА_3» на житловий будинок №4 (секція 1) за адресою АДРЕСА_1 та житловий будинок (секція 3) за адресою АДРЕСА_2 з відповідними показниками.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на надано відповіді на заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифіката.
Постановою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26.09.2014 року позов задоволено повністю.
Постанову суду першої інстанції оскаржила ДАБІУ, подавши на неї апеляційну скаргу. Відповідач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню.
Як обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказав, що не був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, не отримував копії рішення. Крім того, Відповідачем не було отримано і вказаної заяви про видачу сертифіката, та й сама ця заява адресована Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві. Також зазначає про неможливість видачі сертифікату на закінчений будівництвом об'єкт за рішенням суду, оскільки таким чином порушуються виключні дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Вислухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, який просить задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.06.2014 року ТОВ «Еверест Плюс» звернулося із заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифікату, до заяви був доданий акт готовності об'єкта до експлуатації. Не отримавши в передбачений законом строк відповіді на заяву, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції при вирішенні справи дійшов висновку про протиправність бездіяльності Відповідача та зобов'язав Відповідача видати ТОВ «Еверест Плюс» сертифікат на закінчений будівництвом об'єкт. Проте колегія суддів апеляційного суду з таким висновком не погоджується з огляду на наступне.
Згідно з Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.39 вказаного Закону).
Процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - порядок №461).
Відповідно до п.3 Порядку № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.
Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідної Інспекції заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката (далі - заява) за формою згідно з додатком 2, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 3. Документи приймаються у дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта та не пізніше наступного робочого дня передаються до Інспекції (п.23 Порядку № 461).
Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2014 року ТОВ «Еверест Плюс» надіслало рекомендованим листом з описом вкладення на адресу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифікату.
Інспекція державного архітектурного-будівельного контролю у місті Києві ліквідована як юридична особа публічного права на підставі Постанови КМ України № 150 від 23 квітня 2014 р. «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції», що набрало законної сили 3 червня 2014 р. та Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №137 від 3 липня 2014 р.
Проте на час надіслання позивачем заяви про прийняття об'єкта в експлуатацію і видачу сертифіката Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві не була виключена з ЄДРПОУ.
ТОВ «Еверест плюс» до Держархбудінспекції України із заявою про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката не зверталося,жодних документів не надавало.
Отже права позивач Держархбудінспекція України жодним чином не порушувала.
В матеріалах справи також відсутні будь-які докази про отримання відповідачем чи Інспекцією ДАБК у місті Києві заяви позивача.
Суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги доводи позивачів, що будівельні роботи виконані згідно з дозволом на виконання будівельних робіт № 2871-Дн/С від 13.12.2007 року, оскільки, як вбачається з техніко-економічних показників проектної документації, поданої для отримання зазначеного дозволу по об'єкту «Комплекс житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними автостоянками по вул.. Лохвицькій у Дніпровському районі міста Києва» та затвердженої наказом ТОВ «евеерст плюс» від 08.12.2012 року № 1-1/11-12, позитивного висновку комплексної державної експертизи вказаного проекту від 08.10.2008 року, проектною документацією не було передбачено будівництво житлового будинку № 7 (секція 3).
Крім того, як вбачається з наказу ТОВ «Еверест плюс» від 12.11.2012 року № 1/11-12 «Про виділення пускових комплексів в проектній документації» проектною документацією не передбачено виділення в 4 черзі будівництва будь-яких секцій.
В матеріалах справи (а.с. 18) містяться містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для коригування проектної документації будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними автостоянками по вул.. Лохвицькій у Дніпровському районі міста Києва від 08.01.2011 року, видані Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації, як обґрунтування можливості коригування проекту.
Згідно із ст.. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації,державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва олбєктів, які належать до IV і Vкатегорій складності.
Відповідно до п. 11 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 560 (далі - Порядок № 560) експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена по проектам будівництва об'єктів, що належать до IV і Vкатегорій складності.
Згідно з п.16 Порядку № 560 повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його коригування, якщо це призвело до зміни проектних рішень, а також у разі, коли це пов'язано із зміною державних будівельних норм та вихідних даних щодо проектування.
Проте в матеріалах справи відсутні докази проведення експертизи коригованого проекту будівництва.
Тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання дій з видачі Сертифіката на закінчений будівництвом об'єкт задоволенню не підлягають.
У зв'язку з цим, а також, враховуючи, що видача такого сертифіката є виключно дискреційним повноваженням суб'єкта владних повноважень, позовна вимога про зобов'язання відповідача видати такий сертифікат також не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.
Постанову Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26.09.2014 року у справі № 298/988/14-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Плюс» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді В.М. Каралюс
З.М. Матковська
Повний текст виготовлено 24.04.2015 року