14 квітня 2015 року Справа № 876/3407/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Хобор Р.Б.
суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 12 січня 2015 року в справі у справі №162/2107/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії, -
12.12.2014р. ОСОБА_1, звернулася в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі відповідач УПФУ в Любешівському районі Волинської області), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1, є інвалідом І групи захворювання, яке пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, а тому має право на отримання пенсії в розмірі, передбаченому ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-ХІІ), що становить 10 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно з ст. 50 цього Закону в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Однак на думку позивачки пенсія по інвалідності не нараховується та не виплачується у встановленому законом розмірі, в зв'язку з чим просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в межах шестимісячного строку звернення до суду. Просить звернути постанову до негайного виконання.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Любешівському районі Волинської області щодо ненарахування та невиплаті на ОСОБА_1, пенсії в розмірах, передбачених ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано УПФУ в Любешівському районі Волинської області здійснити перерахунок ОСОБА_1, державної пенсії в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 12 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року з урахуванням виплачених сум. Постанова звернена до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року, № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року щодо визнання конституційним можливості зміни розміру соціальних виплат із додержанням принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави із метою забезпечення добробуту всіх громадян. Відповідно до статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Положення про Пенсійний фонду України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної соціальної політики та затверджує бюджет пенсійного Фонду України. Таким чином, Уряд України є органом, який забезпечує проведення державної соціальної політики, а Пенсійний Фонд - орган, який її реалізовує, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету. Згідно з пунктом 6-7 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" в редакції Закону № 1622-VII Верховна Рада України зокрема встановила, що положення статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України тощо. Розміри виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року з наступними змінами. Відповідачу відповідні суми нараховані та виплачені. Крім цього, звертає увагу суду, що визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, використовується виключно для обрахунку пенсій відповідно до цього Закону. Відтак законодавчий механізм вирахування мінімальної пенсії за віком в цілях Закону № 796-ХІІ відсутній.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.
Позивачу встановлена перша група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, вона знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Любешівському районі як одержувач пенсії по інвалідності І групи внаслідок захворювання що підтверджено довідкою МСЕК серії ВЛН № 0056186.
Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.
Відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-ХІІ) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по ІІ групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-ХІІ) визначено, що особам, віднесених до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам І групи - 100% мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року, не передбачено жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Законом України №1622-VII від 31.07.2014 року, які набрали чинності з 03.08.2014 року, якими передбачений п. 6-7 Прикінцевих положень про те, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до адміністративного суду за захистом прав 06 листопада 2014 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу державну пенсію в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 12 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Конкретні суми нарахування, є повноваженнями органів Пенсійного фонду України. Розрахунок необхідно проводити, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", адже іншого механізму визначення мінімального розміру пенсії за віком законодавством не встановлено.
Зазначену постанову вірно допущено до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, колегія суддів вважає що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області - залишити без задоволення.
Постанову Любешівського районного суду Волинської області від 12 січня 2015 року в справі у справі №162/2107/14-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів, після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді Я.С. Попко
Р.П. Сеник