16 квітня 2015 року Справа № 59854/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;
за участю секретаря судового засідання - Мартинишина Р. С.;
представника відповідача - Дорош А. Б.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
29 грудня 2011 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 15 грудня 2011 року № 0002282321 про зменшення від'ємного значення суми податку на прибуток в частині 748658,14 грн.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат витрати на придбання товару на суму 748658,14 грн. в другому кварталі 2009 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0002282321 від 15 грудня 2011 року в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 748658,14 грн.
Зазначену постанову мотивовано тим, що товарно-матеріальні цінності (світлодіодний дисплей, який отримано від ТзОВ «Сабстрой-НК») були оприбутковані на суму 1423344,08 грн. та на кінець звітного періоду знаходились на складі, відтак позивачем у відповідності до п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» правомірно їх відображено у звітній декларації у складі доходів (рядок 01.2 К1) як приріст балансової вартості запасів, а згідно з п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 та п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 цього ж Закону включено до складу валових витрат. Оскільки компенсація вартості товару передбачалась в майбутніх періодах, вказана операція є оплатною.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивачем в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати, відображені в декларації з податку на прибуток за перший квартал 2009 року на 748658,14 грн.
На підставі ст. 55 КАС України судом апеляційної інстанції проведено заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова замінено на Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Встановлено, що ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 07 листопада 2001 року, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 379042.
У період з 28 жовтня 2011 року по 24 листопада 2011 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2011 року, про що складено Акт № 255/23-7/31730064 від 01 грудня 2011 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2011 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 1.22.1., п. 1.22., п. 1.25. ст. 1, п. п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1647047,93 грн.
15 грудня 2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 255/23-7/31730064 від 01 грудня 2011 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р» № 0002282321, яким встановлено порушення п. п. 1.22.1., п. 1.22., п. 1.25. ст. 1, п. п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п. 5.1. ст. 5Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1647047,93 грн.
Як вбачається з Акта податкової перевірки перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» показників за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.1 Декларацій всього на суму 748658,14 грн., у тому числі за перший квартал 2011 року на суму 748658,14 грн.
Також у Акті зазначено, що вартість отриманих товарів у сумі 748658,14 грн. включена підприємством до складу валових витрат у другому кварталі 2009 року та вказано, що у періоді, коли вартість отриманих товарів набула статусу безповоротної фінансової допомоги, підприємством одночасно зі збільшенням валового доходу слід зменшити валові витрати на суму попередньо включених до витрат сум, оскільки станом на 31 березня 2010 року підприємством не понесені витрати по оплаті за отримані ТМЦ. Відтак податковий орган вважає, що позивачем порушено п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищено валові витрати, відображені в декларації з податку на прибуток за перший квартал 2009 року на 748658,14 грн.
Встановлено, що 15 березня 2011 року ТОВ «Сабстрой-НК» виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у зв'язку з припиненням провадження у справі про визнання його банкрутом на підставі п. 6 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Податковий орган вбачаючи порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обґрунтовано виходив з того, що підприємство маючи кредиторську заборгованість перед «Сабстрой-НК» з моменту ліквідації останнього мало включити вартість отриманого товару до складу валового доходу цього податкового періоду та відкоригувати валові витрати.
Разом з тим, посилання скаржника на положення п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є помилковим, оскільки в даному випадку заборгованість позивача по оплаті за отриманий ним товар не підпадає під визначення безнадійної заборгованості.
За правилами, визначеними в ст. 609 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.
Судом встановлено, що контрагента позивача - ТОВ «Сабстрой-НК» ліквідовано без правонаступництва, у зв'язку з чим грошові зобов'язання позивача є припиненими з 15 березня 2011 року.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Позивачем не заперечується факт відображення суми вартості отриманого ним товару за датою його оприбуткування у складі валових витрат відповідного звітного (податкового) періоду.
У зв'язку з тим, що позивачем фактично не здійснено компенсацію вартості товару, 15 березня 2011 року грошові зобов'язання по оплаті вказаного товару припинені, що свідчить про те, що фактично позивачем з вказаної операції будь-які витрати не понесені та понесені не будуть, тому підстав для включення вартості цього товару до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає законодавчо встановленому визначенню валових витрат.
Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині 4 статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».
Відповідно до п. 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Аналізуючи вказані приписи можна зробити висновок про те, що сума заборгованості платника податку перед іншою особою (кредиторська заборгованість) включається до складу валового доходу платника податку, якщо відпали передбачені Законом підстави для стягнення такої заборгованості.
Даний факт має місце в усіх випадках, коли стягнення кредиторської заборгованості з платника податку виключається, зокрема, у випадку припинення юридичної особи-кредитора.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість доводів скаржника щодо необхідності включення спірної суми заборгованості до валових доходів позивача. При цьому, зменшенню підлягають і валові витрати на суму оприбуткованого товару.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0002282321 від 15 грудня 2011 року в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 748658,14 грн.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року в справі № 2а-14575/11/1370 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: І. О. Яворський
Р. В. Кухтей
Постанову складено в повному обсязі 21 квітня 2015 року.