Справа: № 357/2442/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Гапоненко А.П.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
30 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
13 грудня 2014 року позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області (далі по тексту - відповідач), в якому просила суд:
- визнати бездіяльність відповідача щодо нездійснення їй нарахування та виплати з 1 січня 2014 року доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також надбавки дитині війни у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною;
- зобов'язати відповідача провести їй з 1 січня 2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством України на відповідний період, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача провести їй з 1 січня 2014 року перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановивши її у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача провести їй з 1 січня 2014 року перерахунок та виплату надбавки дітям війни, встановивши її у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»;
- зобов'язати відповідача виконати рішення суду негайно та подати до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову - про задоволення позову.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та відповідно до ст. 6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також позивач має статус особи, потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, є непрацюючим пенсіонером та відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 4-ї категорії в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Посилаючи на ту обставину, що відповідач здійснював позивачу зазначені виплати відповідно до постанов Кабміну України у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач звернулася з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана бездіяльність відповідача відповідає вимогам законодавства.
Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Предметом даного спору є оскарження дій відповідача щодо виплати позивачу соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01 січня 2014 року.
З матеріалів справи вбачається, що даний позов було надіслано до суду поштою 13 грудня 2014 року.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Таким чином, строк на звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України, позивачем пропущено.
Перевіряючи наявність поважних причин пропуску такого строку, колегія суддів виходить з такого.
Колегія суддів зазначає, що в Україні законодавчо закріплені й діють інститут надання правової допомоги (у тому числі безоплатної), та інститут процесуального представництва інтересів особи. Крім того, усі закони, підзаконні нормативно-правові акти, судові рішення, є доступними для ознайомлення усіма громадянами, і можливість людини дізнатися про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання цієї людини.
Пенсія до доплати до пенсії, які просить перерахувати позивач, є періодичними платежами, які позивач отримувала щомісяця, у зв'язку з чим мала можливість дізнатися про порушення свої прав на перерахунок пенсії при отриманні пенсії.
Виходячи з вимог ст. 99, ст. 100 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 року по 12.06.2014 року підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з відсутністю поважних причин пропуску позивачем цього строку.
Розглядаючи вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, починаючи з 13.06.2014, колегія суддів виходить з такого.
Законом України від 16 січня 2014 року №719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон №719-VII) не було встановлено будь-яких обмежень щодо застосування ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Лише з прийняттям Закону України від 31 липня 2014 року №1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 03.08.2014 року, внесені зміни до Прикінцевих положень Закону №719-VII. Зокрема Прикінцеві положення Закону №719-VII доповнено статтею 6-7 такого змісту: установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 із наступними змінами), статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94 із наступними змінами), Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 15, ст. 111 із наступними змінами), статей 14, 22, 37 та 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399 із наступними змінами), пункту «ж» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19 із наступними змінами), статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425 із наступними змінами), статті 43 Гірничого закону України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 50, ст. 433 із наступними змінами), статей 6 1, 6 2, 6 3 та 6 4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 24, ст. 182 із наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року застосуванню підлягають положення ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 16.08.2014 року - рішення Кабінету Міністрів України .
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку наявність підстав для задоволення вимог позивача про здійснення перерахунку додаткової пенсії позивача та доплати до пенсії за період, починаючи з 13.06.2014 року по 02.08.2014 року.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 41, 160, 183-2, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
Вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 за період 01.01.2014 року по 12.06.2014 року залишити без розгляду.
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_2 з 13.06.2014 року по 02.08.2014 року доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 39, 51 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також надбавки «дитині війни» у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області провести ОСОБА_2 з 13.06.2014 року по 02.08.2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області провести ОСОБА_2 з 13.06.2014 року по 02.08.2014 року перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст. 51 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області провести ОСОБА_2 з 13.06.2014 року по 02.08.2014 року перерахунок та виплату надбавку «дітям війни» в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
О.А. Губська
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Беспалов О.О.
Губська Л.В.