Справа: № 826/20136/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
30 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Герасимчук Н.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: Хільманчук Н.В., Жураківська О.В.,
від відповідача Шипілова С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив зобов'язати відповідача зарахувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1 009 468 грн. в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності за кодом бюджетної класифікації 11023200.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» 07.10.2014 звернулось до відповідача із заявою про зарахування суми авансових внесків, сплачених у зв'язку із виплатою дивідендів, що перевищує суму податкових зобов'язань за 2013 рік в сумі 535 500 грн. та суму сплачених платіжним дорученням від 19.08.2014 №2033 авансових внесків у зв'язку із виплатою дивідендів у 2014 році у розмірі 1 009 468 грн. на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) із щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності що підлягають сплаті в 2014 році.
Листом від 23.10.2014 відповідач повідомив позивача, що питання щодо зарахування коштів може бути вирішено після прийняття судом рішення по справі №826/15032/14.
При цьому, у попередньому листі за наслідками вирішення вказаного питання від 27.08.2014 № 15705/10/28-10-20-4-20 вказано, що станом на 26.08.2014 в інтегрованій картці платника податків позивача по податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності (код платежу 11020200) обліковується переплата в сумі 3 333 392,00 грн., що утворилася в результаті сплати позивачем авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів згідно платіжних доручень № 407 від 19.02.2014, № 1225 від 19.05.2014 та № 2033 від 19.08.2014. Крім того, зазначено, що сплачені авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів, наведені у рядку 13.5.2 додатка ЗП до декларації з податку на прибуток за 2013 рік (у сумі 535 500,00 грн.) також можуть бути використані на зменшення податку на прибуток.
Вважаючи відмову у зарахуванні авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1 009 468 грн. в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності за кодом бюджетної класифікації 11023200 протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки у позивача обліковується переплата по податку на прибуток підприємств, та фінансових установ комунальної власності та авансових внесках з податку на прибуток при виплаті дивідендів, враховуючи, що позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування такої переплати в рахунок щомісячних авансових внесків з платку на прибуток по податку на прибуток підприємств, та фінансових установ комунальної власності, відмова податкового органу у зарахуванні зазначеної переплати в рахунок щомісячних авансових внесків з платку на прибуток по податку на прибуток підприємств, та фінансових установ комунальної власності є безпідставною.
Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Абзацом п'ятим пункту 57.1 статті 57 ПК передбачено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.
Одночасно згідно з абзацом шостим цього ж пункту якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
Таким чином, наведені законодавчі приписи передбачають право платника на зменшення суми авансових внесків з податку на прибуток на суму надміру сплачених авансових внесків до повного погашення суми перевищення авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів.
У той же час умовою реалізації цього права є власне наявність у платника перевищення суми авансових внесків, раніше сплачених платником податку на прибуток при виплаті дивідендів згідно з пунктом 153.3 статті 153 ПК, над сумою авансового внеску з податку на прибуток, який підлягає сплаті на відповідний момент (обов'язок сплати авансового внеску виникає щомісяця, в порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду).
В свою чергу, відповідне перевищення існує в тому разі, коли платник податків сплатив авансові внески при виплаті дивідендів і не переніс ці суми на підставі підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 ПК у зменшення податкових зобов'язань наступного (наступних) податкового періоду (періодів).
Аналізовані законодавчі норми абзаців п'ятого та шостого пункту 57.1 статті 57 ПК є імперативними і спеціальними щодо решти приписів цього ж пункту. Зі змісту зазначених спеціальних норм випливає, що сума авансових внесків з податку на прибуток, щомісячно сплачувана та самостійно узгоджена платником цього податку згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК, підлягає безумовному зменшенню на суму раніше сплачених таким платником податку авансових внесків при виплаті дивідендів. Відповідне зменшення самостійно узгодженої платником суми щомісячних авансових внесків застосовується до повного погашення перевищення за авансовими внесками, сплаченими таким платником раніше при виплаті дивідендів (абзац шостий пункту 57.1 статті 57 ПК).
Жодних додаткових підстав чи окремих дій з боку платника податку або контролюючого органу для застосування приписів абзаців п'ятого та шостого пункту 57.1 статті 57 ПК чинним податковим законодавством не передбачено. Зменшення суми авансових внесків з податку на прибуток на суму авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів, відбувається автоматично на підставі закону.
Відсутність відображення у податковій декларації з податку на прибуток (форма якої затверджується підзаконним нормативно-правовим актом) особливостей сплати авансових внесків у разі їх зменшення на суму перевищення сплати за авансовими внесками, раніше сплаченими при виплаті дивідендів, жодним чином не впливає на обсяг прав та обов'язків платника податку на прибуток, визначений безпосередньо нормами ПК. Відповідно, подібна ситуація не може розглядатися як перешкода для виконання платником податків свого податкового обов'язку зі сплати авансових внесків з податку на прибуток у спосіб, визначений нормами ПК.
При цьому платник податків має право скористатися нормою пункту 46.4 статті 46 Податкового кодексу України, яка передбачає можливість подання платником доповнення до податкової декларації, складеного за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації, з визначенням дійсного обсягу його податкових обов'язків.
Отже, в силу наявності переплати з авансового внеску з податку на прибуток платник податків може використати такий спосіб сплати авансових внесків з податку на прибуток у наступних звітних періодах, як погашення за рахунок існуючої переплати з цього платежу, із відображенням цього рішення у податковій звітності в довільній формі, без будь-якого погодження з податковим органом.
З матеріалів справи вбачається, що до податкової інстпекції позивачем подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2014 рік 02.03.2015 року. В рядку 13 декларації платник податків відобразив суму зменшення податку на прибуток підприємств 5 563 290 грн. Відповідно до додатку ЗП до декларації (зменшення нарахованої суми податку) платником податків сплачено протягом 2014 року авансових внесків з податку на прибуток підприємств - 2 862 010 грн. та 4 431 737 грн. авансових внесків при виплаті дивідендів.
Таким чином, 11.03.2015 згідно з податковою декларацією з податку на прибуток підприємст позивачем в за 2014 рік врахована переплата у розмірі 4 431 737 грн. у розрахунок податку на прибуток підприємств за 2014 рік.
Оскільки у даному випадку реалізація права платника на зменшення авансових внесків у порядку, передбаченому пунктом 153.3 статті 153 ПК, залежить виключно від волевиявлення платника та не передбачає вчинення податковим органом будь-яких зустрічних дій, то підстави для висновку про допущення відповідачами протиправної бездіяльності відсутні.
У зв'язку з цим у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання зарахувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1 009 468 грн. в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності за кодом бюджетної класифікації 11023200 слід відмовити.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.
Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
О.А. Губська
Постанову в повному обсязі виготовлено 30.04.2015
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Беспалов О.О.
Губська О.А.