Справа: № 823/396/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
21 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю "Агроко" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроко" до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування розрахунку, -
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агроко" звернулось до суду з позовом до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування розрахунку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за невиконання нормативу на працевлаштування інвалідів нарахував до сплатити адміністративно - господарські санкції та пеню. Також представник наголошував, що згідно поданим звітом за 2013 рік № 149 від 21.02.2014 у СТОВ «Агроко» фактично було працевлаштовано 12 інвалідів при нормативі 11 інвалідів та враховуючи помилковий розрахунок суми штрафних санкцій, об'єктивних підстав здійснювати стягнення немає.
На підставі наведених обставин позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив: дії фахівця Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ОСОБА_2, щодо встановлення порушень з боку сільськогосподарської! товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКО» положень ст. 19 Закону України «Пре основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», складання розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів в сумі 95599,36 грн. та неп в розмірі 7342,08 грн., а всього 102941,44 (сто дві тисячі дев'ятсот сорок одна) гривня 44 копійки - визнати неправомірними; визнати протиправним та скасувати розрахунок суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів в сумі 95599,36 грн. та пеню в розмірі 7342,08 грн., а всього 102941,44 (сто дві тисячі дев'ятсот сорок одна) гривня 44 копійки, здійсненого фахівцем Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Перцевою H.A. по відношенню до СТОВ «Агроко».
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як суб'єкт господарювання 25.10.2001 року, відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний номер 31561188.
СТОВ «Агроко» за вих. № 149 від 21.02.2014 до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік, яким зокрема визначено, що загальна кількість працівників - 314 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність 12 осіб, а необхідна кількість працівників, яким встановлена інвалідність - 11 осіб. Також в матеріалах справи наявні звіти про наявність вакансій подані до Чорнобаївського районного центру зайнятості про наявність вакантних місць для інвалідів.
В подальшому СТОВ «Агроко» за вих. № 170 від 25.02.2015 до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало повторно (уточнюючий звіт) звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік, яким зокрема визначено, що загальна кількість працівників - 285 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність 11 осіб, а необхідна кількість працівників, яким встановлена інвалідність - 11 осіб. Згідно супровідного листа даний звіт отримано відповідачем 25.02.2014 № 176/0111.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України № 875-XII, встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
У частині 3 ст.19 Закону України № 875-XII зазначено, що підприємства самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст.18 цього Закону. Відповідно до ст.18 Закону України № 875-XII підприємства зобов'язані: 1.виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; 2.надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів; 3.звітувати Фонд соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 11 ст. 19 вказаного Закону норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (далі - Порядок №70), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. (п. 2 порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007).
Згідно з первинним звітом позивача форми №10-ПІ "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік" середньооблікова кількість штатних працівників у 2013 році становила 314 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", - 13 осіб.
Разом з тим, позивачем уточнюючий звіт до відповідача було подано лише в 2015 році за показники 2013 року. Крім того, навіть, якщо і було виявлено таку помилку, і повідомлялися органи статистики, то в той же час одночасно, згідно законодавства, повинні повідомлятися всі організації, куди надаються статистичні звіти, однак до Фонду його було подано лише в лютому 2015 року.
Право підприємства, організації, установи вносити виправлення у статистичні звітні дані, в яких виявлені приписки та інші перекручення, незалежно від того, хто встановив наявність приписок та інших перекручень у звітах передбачено п.1 Інструкції про порядок виправлення звітних даних у випадках виявлення приписок та інших перекручень у державній статистичній звітності, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 10 травня 1994 року №94.
Пунктом 2 Інструкції передбачено, що підставою для внесення підприємствами та установами виправлень у звіти є акти перевірок, рішення, накази, повідомлення, одержані від органів державної статистики, інших органів, які при здійсненні своїх функцій контролю виявили приписки та інші перекручення у державній статистичній звітності.
Позапланова виїзна перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за рішенням суду, у разі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення роботодавцем вимог законодавства, за бажанням роботодавця та у разі неподання роботодавцем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів або подання такого звіту з помилками, що призвели до несплати суми адміністративно-господарських санкцій або сплати їх у неповному обсязі (п. 5 порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 ).
З 2014 року в Україні діє мораторій на проведення перевірок підприємців контролюючими органами. Так, статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (зі змінами, внесеними Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII) заборонено проведення перевірок контролюючими органами підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців. Виключення становлять перевірки, що проводяться Державною фіскальною службою, за наявності дозволу Кабінету Міністрів України або за ініціативи суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Аналогічний мораторій на перевірки запроваджено й у 2015 році. Але, на відміну від попереднього мораторію, у 2015 році, крім Державної фіскальної служби України, право на здійснення перевірок без отримання дозволу Кабінету Міністрів України або заявки суб'єкта господарювання щодо його перевірки надано Державній фінансовій інспекції України.
Таким чином, дії відповідача були правомірними, оскільки дані звіту чинні до їх коригування, а внесення змін можливе лише після проведення перевірки, що вірно було вказано судом першої інстанції.
Крім того, відповідно до п. 10 порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 у разі виявлення фактів невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів уповноважена посадова особа, яка проводила перевірку, складає протокол про адміністративне правопорушення. Форма протоколу про адміністративне правопорушення та порядок її заповнення затверджуються Мінпраці.
Згідно з ч.1 ст.238 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV (далі - ГК України) адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання.
Адміністративно-господарські санкції згідно з ч. 3 ст. 20 Закону №875-ХІІ розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Таким чином, вимога щодо скасування розрахунку не підлягає задоволенню, оскільки даний розрахунок стосується лише суми позову, а суму штрафних санкцій згідно інструкції вираховує безпосередньо суб'єкт господарювання.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю "Агроко" - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І.О.Лічевецький
В.Е.Мацедонська
Повний текст рішення виготовлено 21.04.2015р.
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.