Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"16" квітня 2015 р. Справа № 820/3327/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюков Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми ,-
Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд, стягнути з ОСОБА_1 суму коштів виплачених на професійне навчання в розмірі 3296,81 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач звернувся до Харківського ОЦЗ за сприянням у працевлаштуванні де і був зареєстрований як шукаючий роботу. Йому був наданий статус безробітного з одночасним призначенням виплати допомоги по безробіттю на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Згідно поданої заяви, наказом від 19.10.2007 р. № НТ071019 з 19.10.2007 р. ОСОБА_1 наданий статус безробітного відповідно до п.п. 1,3,4 ст.22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» , терміном з 19.10.2007 р. по 12.10.2008 р. Проведеною перевіркою встановлено, що відповідач в період перебування на обліку був зайнятою особою та не мав права на статус безробітного та отримання допомоги по безробіттю. На теперішній час сума незаконно отриманої допомоги в розмірі 3296,81 грн. відповідачем не відшкодована.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення документів поштою за юридичною адресою відповідача (а.с. 31-36), але конверт з копіями ухвал про відкриття провадження в адміністративній справі, про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, інформацією про процесуальні права та обов'язки, а також судовою повісткою було повернуто поштовим відділенням зв'язку із вказанням причини невручення - за закінченням терміну зберігання.
Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.
Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
12.10.2007 року ОСОБА_1 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Київського районного центру зайнятості м. Харкова, де і була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки № 200200707101200002.
19.10.2007 року відповідачем подана заява про надання статусу безробітного. Згідно поданої заяви, наказом директора міського центру зайнятості від 19.10.2007 р. № НТ071019 ОСОБА_1 був наданий статус безробітної з 19.10.2007 р. з призначенням допомоги по безробіттю, як застрахованій особі з урахування страхового стажу, відповідно до до п.п. 1,3,4 ст.22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, з 19.10.2007 р. по 12.10.2008 р.
Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 60/62 від 13.02.2009р. Постанова правління Пенсійного Фонду України 13.02.2009 р. № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248 розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Факт реєстрації ОСОБА_1, яка на час реєстрації мала прізвище ОСОБА_1, як фізичної особи - підприємця з 13.05.1998 року підтверджується даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 17-18).
Для підтвердження даного факту спеціалістами Харківського міського центру зайнятості направлений запит до Державної реєстраційної служби юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
26.11.2014 року отриманий Витяг з Єдиного державного реєстру, який підтверджує факт підприємницької діяльності ОСОБА_1 в якому містилась інформація щодо припинення підприємницької діяльності за власним рішенням 12.08.2014 року, що вказує на той факт, що в період перебування в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, Відповідач була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 13.05.1998 року.
Запис щодо проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (за судовим рішенням про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця в зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій) внесено 12.08.2014 року.
На підставі виявленого факту на виконання п. 5 вищевказаного Порядку складений акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 27.11.2014 року за № 314-ФОП., яким встановлено, що статус безробітної ОСОБА_1 надано незаконно, оскільки вона відносилась до категорії зайнятого населення і не могла бути визнаною безробітною.
В період перебування на обліку відповідачка була направлена на професійне індивідуальне навчання, згідно з договором № 319-ІН/07 від 02.11.2007 року, укладеного між Харківським обласним центром зайнятості та Східноукраїнською філією Міжнародного Соломонова університету, за професією "Перукар" зі строком навчання 2,61 міс., з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу. готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Частиною 2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи здійснюють оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету, виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом, представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"до соціальних послуг відноситься професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи (ч. 4 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ").
Частиною 3 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.
Згідно з п. 28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 308, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 916/5137, у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства. Поважними причинами вважаються: 1) працевлаштування безробітного; 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; 3) вступ до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; 4) призов на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 5) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; 6) отримання права на пенсію відповідно до законодавства України; 7) призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах; 8) подання безробітним письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 9) переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість; 10) хвороба безробітного, що має медичні протипоказання щодо продовження навчання або працевлаштування за набутою професією (спеціальністю), що підтверджено відповідними документами; 11) інші причини, що не залежать від безробітного, підтверджені документально. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Вартість навчання позивача становить 3496,81 коп., що підтверджується копіями: довідки про вартість профнавчання для відшкодування коштів (а.с. 20), кошторису витрат на підготовку (а.с. 25-26).
Наказом № 145 від 05.02.2015 року «Про повернення коштів, виплачених як вартість навчання ОСОБА_1» встановлено вжити заходи по поверненню коштів за період з 05.11.2007 року по 25.01.2008 року в сумі 3496,81 грн. (а.с. 7).
Позивачем було підготовлено лист-претензію № 1490 від 06.02.2015 року (а.с. 11) з вимогою перерахування відповідачем незаконно отриманих коштів в добровільному порядку протягом 15 календарних днів з дня ознайомлення з наказом про повернення коштів. З наказом та листом - претензією відповідач ознайомлена 06.02.2015 року, про що свідчить підпис відповідача на їх копіях.
На час розгляду справи сума боргу на рахунки Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідачкою в повному обсязі, а саме 3296,81 грн., не сплачена.
Відповідно до ч.ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, судом встановлено, що вартість наданих соціальних послуг на загальну суму 3296,81 грн. відповідачем не відшкодовано, що підтверджується матеріалами справи, тому суд вважає, що вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості про стягнення з відповідача зазначеної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137А, р/р 37177300802007 ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код 36224721) 3296,81 грн. (три тисячі двісті дев'яносто шість гривень 81 копійка)коштів витрачених на професійне навчання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бадюков Ю.В.