Справа № 817/798/15
27 квітня 2015 року 12год. 59хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Рівненського районного центру зайнятості
доОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Рівненський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів витрачених на матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 1298,58 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, до початку судового засідання подав заяву, у якій просив позов задовольнити повністю, справу розглядати без участі представника.
Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень на адміністративний позов не подав, причини неприбуття суду не повідомив. На адресу відповідача надсилались копії ухвал про відкриття провадження у справі, про призначення справи до судового розгляду та повідомлення-виклик до суду, однак, на адресу суду повернувся конверт.
Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце судового розгляду належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на обласні, міські, міськрайонні та районні центри зайнятості.
Судом встановлено, що 16.05.2014 ОСОБА_1 звернулася до Рівненського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні (а.с.4).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" гр. ОСОБА_1 було надано статус безробітної з 16.05.2014 та призначено допомогу по безробіттю відповідно до п. 1,3,4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п. 2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності
У ході проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, проведеної Рівненським районним центром зайнятості відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку розслідування страхових випадків на обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України №60/62 від 13.02.2009, що перебуваючи на обліку як безробітна гр. ОСОБА_1 не повідомила спеціаліста Рівненського РЦЗ про реєстрацію її як суб'єкта підприємницької діяльності (а.с.5-6).
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 45 Закону України "Про зайнятість населення", п.37 "Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013р. за № 198, п.п. 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 р., передбачено припинення реєстрації безробітного та виплати допомоги по безробіттю.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні є видами забезпечення.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно службової записки Рівненського районного центру зайнятості від 16.10.2014 вбачається, що ОСОБА_1 за період з 27.05.2014 по 07.08.2014 отримала допомогу по безробіттю в сумі 1298,58 грн. (а.с.7).
Вказана заборгованість відповідачем не погашена, відтак підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 1298,58 грн.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимог позивача у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити повністю, стягнути з відповідача кошти в сумі 1298,58 грн.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Рівненського районного центру зайнятості кошти витрачені на допомогу по безробіттю в сумі 1298,58 грн. на рахунок 37172974900295 в УДКСУ в Рівненській області, код 833017, одежувач УДКСУ в Рівненському районі, код 22560874.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.