Справа № 817/480/15
17 квітня 2015 р.12год. 05хв.м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Маринич В.В.,
відповідача 1: представник Решетіна Т.М.,
відповідача 2: представник Тхорук С.О.,
третіх осіб: представники не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Заступника прокурора Рівненського району
доНачальника відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації Набочука Олександра Юрійовича Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Гориньградська ЗОШ І-ІІ ст. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Заріцька ЗОШ І-ІІ ст. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ходоська ЗОШ І-ІІ ст. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бармаківська ЗОШ І ст. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Волошківська ЗОШ І ст. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Грабівська ЗОШ І ст. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Загорощанська ЗОШ І ст. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Маложитинська ЗОШ І ст. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рогачівська ЗОШ І ст. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рубчанська ЗОШ І ст. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мочулківська ЗОШ І ст. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хотинська ЗОШ І ст. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Іваницький НВК "ДНЗ-ЗОШ І ст." третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Глинківська ЗОШ І-ІІ ст.
про визнання дій протиправними,
Виконуючий обов'язки прокурора Рівненського району звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації, Рівненської районної державної адміністрації про визнання протиправним дій та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту заявленого позову та заяви про зміну предмета позову від 12.03.2015 вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними дії начальника відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області Набочука О.Ю. щодо затвердження тарифікаційних списків 01.09.2014 у загальноосвітніх школах Рівненського району на 2014-2015 навчальні роки якими передбачені класи-комплекти. Крім того, прокурор просить скасувати розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації рівненської області №404 від 25.09.2014 «Про затвердження мережі загальноосвітніх навчальних закладів і класів системи освіти на 2014/2015 навчальний рік в частині затвердження 25 класів-комплектів".
Вказаний позов заявлено прокурором на підставі статей 20, 23, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» в інтересах Держави.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилався на те, що вказані дії начальника відділу освіти та розпорядження районної державної адміністрації суперечить вимогам частин першої, другої статті 14 Закону України "Про загальну середню освіту", чим порушено права учнів загальноосвітніх навчальних закладів району на належні умови для здобуття повної загальної середньої освіти.
Ухвалою суду постановленою без виходу судді до нарадчої кімнати, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Глинківську, Гориньградську, Хотинську, Маложитинську, Грабівську, Рубчанську, Рогачівську, Решуцьку, Мочулківську, Іваницьку, Загорощанську, Волошківську, Бармаківську, Ходоську, Заріцьку загальноосвітні школи Рівненського району.
Відповідач 1 проти позову заперечив, про що надав суду відповідні письмові заперечення.
У судовому засіданні прокурор підтримав свої позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач 1 та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили. На обґрунтування своїх заперечень вказали обставини аналогічні викладеним у наданих суду письмових запереченнях. Зокрема, вказали на те, що жодним нормативно-правовим документом не заборонено утворення класів-комплектів. Більше того, наказом Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України від 07.07.2012 року №766 "Про затвердження форми звітності з питань загальної середньої освіти та інструкції щодо її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.2012 за №1208/21520, яким затверджено форму звітності №ЗНЗ - 1 "Звіт денного загальноосвітнього навчального закладу" та інструкцію щодо заповнення такої звітності і у розділі VII "Відомості про класи і класи - комплекти" надано визначенню класу - комплекту. Не перешкоджає створенню класів - комплектів і такий нормативно - правовий акт, як наказ Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти", яким передбачено нарахування заробітної плати вчителям, які проводять навчання в класах-комплектах. Причому, саме для обчислення заробітної плати працівникам освіти були затверджені вказані тарифікаційні списки, які визначають кількість годин відпрацьованих у вказаних класах для формування фонду оплати праці.
Представник відповідача 2 в судовому засідання проти позову заперечив. У своїх запереченнях вказав на те, що оскаржуване розпорядження прийняте головою Рівненської районної державної адміністрації на підставі і в межах наданих йому повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства.
Представниками третіх осіб, що залучені до розгляду справи на підставі ухвали суду, надано пояснення щодо функціонування класів-комплектів у їхніх навчальних закладах. З наданих суду письмових пояснень, вбачається, що вказані класи були сформовані на підставі статутів ЗОШ з урахуванням думки батьків дітей на засіданні тарифікаційної комісії яка створюється щорічно, для проведення тарифікації педагогічних працівників. Питання про створення класів-комплектів та затвердження таких тарифікаційних списків обговорювалось на зборах педагогічного колективу та погоджено із профспілковим комітетом.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів та третіх осіб, дослідивши всі матеріали справи у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що розпорядженням голови Рівненської райдержадміністрації №404 від 25.09.2014 «Про затвердження мережі загальноосвітніх навчальних закладів і класів системи освіти на 2014/2015 навчальний рік» затверджено фактичну мережу загальноосвітніх навчальних закладів і класів на 2014/2015 рік, відповідно до якого визначено, що в районі всього загальноосвітніх навчальних закладів - 54, в них класів і класів-комплектів - 576, з яких 5 класів з інклюзивним навчанням, учнів-9581.
Згідно інформації відділу освіти Рівненської райдержадміністрації, в 15 навчальних закладах району функціонує 25 класів-комплектів, в яких навчається 165 учнів.
Підставою для створення класів-комплектів послугували тарифікаційні списки про наявність класів-комплектів у школах Рівненського району, які затверджені начальником відділом освіти Рівненської РДА.
Не погоджуючись із вказаним розпорядженням в частині утворення в навчальних закладах району класів-комплектів та діями начальника відділу освіти Рівненської райдержадміністрації Набочука О.Ю. по затвердженню тарифікаційних списків 01.09.2014, згідно яких у 15 загальноосвітніх школах Рівненського району у 2014-2015 навчальні роки передбачені класи-комплекти прокурор звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні, визначено Законом України "Про загальну середню освіту".
За приписами статті 2 вказаного Закону, основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти та забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку загальної середньої освіти.
Частиною 1 статті 13 Законом України "Про загальну середню освіту" передбачено, що навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за груповою та індивідуальною формами навчання, положення про які затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 14 Закону України "Про загальну середню освіту", наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів не повинна перевищувати 30 учнів.
У загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п'яти осіб. При меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною формою навчання.
Індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти, згідно з пунктом 1.2 Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України є однією з форм організації навчально-виховного процесу і впроваджується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров'я, демографічної ситуації, організації їх навчання.
За змістом п.п. 1.6, 1.7 даного Положення, право на індивідуальне навчання мають учні, які проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5 осіб), яке організовується за індивідуальним навчальним планом, затвердженим місцевим органом управління освітою (з початку навчального року) за однієї з підстав: заяви батьків або осіб, які їх замінюють; наказу директора навчального закладу або погодження місцевого органу управління освітою.
Пунктом 2.4 Положення передбачено, що індивідуальне навчання учнів, які проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5 осіб), організовується за індивідуальним навчальним планом, затвердженим місцевим органом управління освітою (з початку навчального року).
У пункті 2.10 цього Положення зазначається, що у разі здійснення індивідуального навчання за однотипними індивідуальними навчальними програмами, учнів 1 - 4-х класів на окремих заняттях можна об'єднувати в групи чисельністю не більше 5 осіб.
Кількість годин для організації індивідуального навчання в 1 - 4-х класах, а також навчання в групах (незалежно від кількості учнів, але не більше 5-ти) визначається наказом директора та затверджується відповідним органом управління освітою і становить 5 годин на тиждень, для 5 - 9-ті класи - 8 годин на тиждень на кожного учня, 10 - 12-ті класи - 12 годин на тиждень на кожного учня (пункт 4.2 Положення №732).
Враховуючи наведене, у випадку, якщо кількість учнів у класах загальноосвітніх навчальних закладів сіл та селищ менше п'яти осіб та за умови затвердження індивідуального навчального плану і кількості годин для організації навчання, чинним законодавством передбачено необхідність проведення занять за індивідуальною формою навчання з можливістю об'єднання учнів у групи у випадках, передбачених чинним законодавством.
Саме з вказаних підстав прокурором було заявлено даний позов, мотивуючи його тим, що оскаржуваним рішенням та діями відповідачів порушено права учнів загальноосвітніх навчальних закладів району на належні умови для здобуття повної загальної середньої освіти.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Законодавство України про загальну середню освіту базується на Конституції України і складається не лише з Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", але і інших нормативно-правових актів.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про освіту" право громадян України на безкоштовну освіту забезпечується різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.
Статтею 13 Закону України "Про загальну середню освіту" передбачено, що навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за груповою та індивідуальною формами навчання.
Відповідно до визначення наданого п. 9.1. розділу IX (Заповнення розділу VII "Відомості про класи і класи комплекти") Інструкції щодо заповнення форми звітності № ЗНЗ-1 "Звіт денного загальноосвітнього навчального закладу", затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 02.07.2012 № 766, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.07.2012 за № 1208/21520 класом-комплектом є група учнів з двох і більше 1-4-х класів, де викладання веде один учитель.
Що жодним чином не суперечить вимогам статі 14 Закону України «Про загальну середню освіту» щодо групової форми навчання.
Існування класів-комплектів передбачено також наступними нормативно-правовими актами у галузі освіти:
Інструкцією щодо заповнення форми звітності № ЗНЗ-1 "Звіт денного загальноосвітнього навчального закладу", затвердженою наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 02.07.2012 № 766, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.07.2012 за № 1208/21520. У пункті 9.1. розділу IX (Заповнення розділу VII "Відомості про класи і класи комплекти") Інструкції зазначено, що при заповненні розділу VII необхідно мати на увазі, що класом-комплектом є група учнів з двох і більше 1-4-х класів, де викладання веде один учитель.
Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.05.1993 за № 56. Зокрема, абзацом п'ятим пункту 36 підрозділу Б розділу V, абзацом першим та другим пункту 38 підрозділу Б розділу V, абзацом першим пункту 45 підрозділу Б розділу V, передбачено нарахування заробітної плати вчителям, які проводять навчання в класах-комплектах. Дана Інструкція погоджена з Міністерством праці України, Міністерством фінансів України та Центральним комітетом профспілки працівників освіти і науки України.
Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.05.1993 за № 56 (додаток N1). Якою визначено форму тарифікаційного списку та визначено вказувати показники на початок навчального року щодо числа класів-комплектів на 1 вересня.
Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, погодженими листом Міністерства освіти і науки України від 05.06.2001 № 1/12-1459. У пункті 9.13. ДСанПіН 5.5.2.008-01 передбачено, що у школах з малою кількістю учнів економічно і педагогічно доцільно створювати з'єднані класи (класи- комплекти) у складі двох класів (кількість учнів у з'єднаному класі не повинна перевищувати 25 учнів), а у виняткових випадках - трьох класів у кількості, що не перевищує 15 учнів. ДСанПіН 5.5.2.008-01 - обов'язковий для виконання документ, що регламентує безпечні для здоров'я дітей і підлітків умови навчання та виховання, які сприяють підвищенню їх працездатності протягом навчального дня, тижня, року, поліпшують психофізіологічний розвиток та зміцнюють здоров'я дитини.
Крім того, можливість створення класів-комплектів також враховано Законом України "Про Державний бюджет на 2015 рік". Статтею 27 якого установлено на 2015 рік порядок розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, в т.ч. показниками обсягу освітньої субвенції передбачено фінансування і класів-комплектів.
Отже, твердження позивача, що чинним законодавством у галузі освіти існування класів-комплектів не передбачено, не відповідає дійсності.
Відповідачем надано в суді також обґрунтування економічної та педагогічної доцільності щодо функціонування класів-комплектів, передбаченої пунктом 9.13 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, погоджених листом Міністерства освіти і науки України від 05.06.2001 № 1/12-1459. Обґрунтуванням економічної доцільності є те, що при переведенні класів-комплектів на індивідуальне навчання необхідні додаткові кошти в сумі 573845 грн. в рік, що зумовить перевитрати бюджету. Розрахунок економічної доцільності наведений в розрахунку, поданому до заперечення відповідача. Педагогічна доцільність при навчанні у класі-комплекті полягає в тому, що навчальна діяльність не ізолює учнів один від одного, не обмежує їх спілкування, взаємодопомогу і співробітництво, а навпаки, створює можливості для об'єднання зусиль діяти погоджено і злагоджено, спільно відповідати за результати виконання навчального завдання. Водночас завдання в групі виконуються таким способом, що дозволяє враховувати й оцінювати індивідуальний внесок кожного члена групи. Контакти й обмін думками в групі істотно стимулюють розвиток мислення учнів, сприяють розвитку і вдосконаленню їх мовлення, поповненню знань, розширенню індивідуального досвіду.
Більш того, як встановлено з пояснень представників третіх осіб, батьки учнів категорично відмовилися від навчання їхніх дітей за індивідуальною формою навчання та наполягали на навчанні їхніх дітей у класі-комплекті.
Питання щодо форми навчання учнів керівниками шкіл було обговорене на засіданнях тарифікаційної комісії, педагогічної ради школи, батьківського комітету. За результатами вивчення даного питання було спільно прийнято рішення про затвердження мережі класів школи на 2014-2015 навчальний рік, в тому числі створення класів-комплектів. На підставі чого, керівниками шкіл були внесені відомості до тарифікаційного списку вчителів та інших працівників школи станом на 1 вересня 2014 року. Даний тарифікаційний список після погодження із профспілковим комітетом був переданий на затвердження відділу освіти райдержадміністрації.
Згідно пояснень щодо функціонування класів-комплектів наданих керівниками закладів освіти, при прийнятті рішень щодо формування класів комплектів вони керувалися рядом нормативно-правових актів та статутами закладів, у яких зазначено, що заклад формує класи з урахуванням демографічної ситуації, а в разі, коли кількість дітей менша за визначену нормативами їх наповнюваності, - організують навчання в класах-комплектах або за індивідуальною формою навчання (школи І-ІІ ступенів).
Суд також звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року по справі № 1-1/99 встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Даний адміністративний позов поданий позивачем в інтересах держави. Однак, позивачем не зазначено у чому саме полягає порушення інтересів держави, в чому відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави та не обгрунтувано необхідність їх захисту.
Разом з тим, виходячи із змісту самого позову, позовні вимоги спрямовані на захист порушених прав учнів на належні умови для здобуття повної загальної середньої освіти. В той час, коли відповідно до ст. 60 Закону України "Про освіту" батьки мають право звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей; захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей. Статтею 29 Закону України "Про загальну середню освіту" визначене право батьків звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей; захищати законні інтереси дітей. Відповідно до п.89 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2010 № 778 батьки учнів та особи, які їх замінюють, мають право на захист законних інтересів дітей в органах громадського самоврядування закладу та у відповідних державних, судових органах.
Право прокурора на звернення до суду з метою представництва інтересів громадянина визначено пунктом 2 статті 60 КАС України
Разом з тим, в супереч вимог вказаної статті прокурором не надано жодних доказів про неможливості звернення вказаних осіб до суду з метою самостійно представляти свої інтереси.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора не підлягають до задоволення.
Підстави для застосування ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Заступника прокурора Рівненського району до Начальника відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації Набочука Олександра Юрійовича, Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Глинківська ЗОШ І-ІІ ст., Гориньградська ЗОШ І-ІІ ст., Заріцька ЗОШ І-ІІ ст., Ходоська ЗОШ І-ІІ ст., Бармаківська ЗОШ І ст., Волошківська ЗОШ І ст., Грабівська ЗОШ І ст., Загорощанська ЗОШ І ст., Маложитинська ЗОШ І ст., Решуцька ЗОШ І ст., Рогачівська ЗОШ І ст., Рубчанська ЗОШ І ст., Мочулківська ЗОШ І ст., Хотинська ЗОШ І ст., Іваницький НВК"ДНЗ-ЗОШ І ст." про визнання дій протиправними відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.