Справа № 815/1745/15
29 квітня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Завальнюка І.В.,
суддів - Єфіменка К.С., Потоцької Н.В.,
за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування висновків перевірки, наказу про звільнення та поновлення на посаді,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить скасувати висновки перевірки відносно начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ОСОБА_1, за результатами якої складена довідка про результатами перевірки відомостей, зазначених в особовій та/або трудовій книжці; скасувати наказ в.о. Голови Державної фіскальної служби України від 05.03.2015 р. № 802-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Державної фіскальної служи в Одеській області з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ ДФС в Одеській області з 05.03.2015 р.
В судовому засіданні на обговорення учасників процесу судом було поставлено питання про зупинення провадження по справі до вирішення справи за двома конституційними поданнями Верховного Суду України та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII.
Представники сторін проти зупинення провадження по справі заперечували.
Вислухавши думки представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження по справі.
З огляду на матеріали справи, позивач, серед іншого, просить визнати протиправним та скасувати наказ в.о. Голови Державної фіскальної служби України від 05.03.2015 р. № 802-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Державної фіскальної служи в Одеській області з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади».
16 вересня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 1682-VII «Про очищення влади» («Голос України», 15.10.2014, № 198) (далі - Закон № 1682-VII), який набрав чинності з 16 жовтня 2014 року.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 1682-VII протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати члени Вищої ради юстиції (крім Голови Верховного Суду України), члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голова Державної судової адміністрації України, його перший заступник, заступники, які обіймали сукупно не менше одного року зазначені посади у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 1682-VII). Такі особи на підставі пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1682-VII упродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом підлягають звільненню з посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади.
Відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (п. 5.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005).
Принцип законності передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012).
Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).
Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ. Так, у рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
Згідно відомостей офіційного сайту Конституційного Суду України, станом на 29 квітня 2015 року на розгляді колегії суддів Конституційного Суду України перебуває справа за об'єднаними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» та щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади»; 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».
Відповідно до ч.3 ст.61 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.
Згідно ст.ст. 63, 69-70 цього Закону рішення і висновку Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання. У разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Рішення і висновки Конституційного Суду України є остаточними і не підлягають оскарженню.
Таким чином, враховуючи, що в обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 послався на невірне застосування відповідачем приписів частини другої статті 3 та частини третьої статті 1 Закону України «Про очищення влади» та беручи до уваги те, що на розгляді колегії суддів Конституційного Суду України перебуває справа щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII, у т.ч. частини другої статті 3 та частини третьої статті 1 Закону України «Про очищення влади» № 1682-VII, виходячи із принципів законності та правової визначеності, суд дійшов висновку про те, що вирішення даного спору неможливе до завершення розгляду Конституційним Судом України справи за двома конституційними поданнями Верховного Суду України та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII.
Згідно з п.3 ч.1 ст.156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Вислухавши думки представників сторін, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 156, 160, 165 КАС України, суд
Зупинити провадження по справі № 815/1745/15 до вирішення справи за двома конституційними поданнями Верховного Суду України та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено 30 квітня 2015 р.
Головуючий суддя І.В. Завальнюк
Суддя К.С. Єфіменко
Суддя Н.В. Потоцька