Справа № 815/1126/15
24 квітня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрухіва В.В.
при секретарі Бобровській О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до Відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, ПАТ "Державний ощадний банк України", про виключення майна з розшуку, з акту опису та арешту майна боржника, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, ПАТ "Державний ощадний банк України", та уточнивши позовні вимоги, просило виключити з розшуку рухоме майно, яке було оголошено в розшук Відділом державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Одеської області згідно з постановою від 14.06.2013 року по виконавчому провадженню ВП № 37289743, а саме: автомобіль марки TOYOTA, модель CAMRY, рік випуску 2006, колір бежевий, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3); виключити з акту опису та арешту майна боржника, складеного 20.05.2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2, автомобіль марки TOYOTA, модель CAMRY, рік випуску 2006, колір бежевий, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Одеської області в майбутньому не оголошувати в розшук, накладати арешт та заборону відчуження на майно боржника, а саме автомобіль марки TOYOTA, модель CAMRY, рік випуску 2006, колір бежевий, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що TOB «Вердикт Фінанс» є кредитором ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №11257736000 від 23.11.2007 року та заставодержателем вищезазначеного автомобіля згідно договору застави транспортного засобу №100710 від 23.11.2007 року. Відповідно до запису № 1 Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №46025175 від 05.01.2015 року підтверджується реєстрація 28.11.2013 року приватного забезпечувального обтяження № 14037745 на підставі договору факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 року транспортного засобу: марки Toyota, модель Camry, рік випуску 2006, колір бежевий, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_1 На підставі вищезазначеного та на виконання ст.ст. 13, 20 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено зміни, а саме: змінено обтяжувача з TOB «Кредекс Фінанс» на TOB "Вердикт Фінанс", що підтверджується вищезазначеним Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. В зв'язку з оголошеним розшуком на автомобіль порушуються права позивача, так як він не може задовольнити свої вимоги шляхом продажу переданого йому заставного майна, оскільки наявні обтяження майна.
Представник позивача в судовому засіданні 02.04.2015 року позов підтримала повністю з викладених підстав. До судового засідання 24.04.2015 року позивач не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Відповідач про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, до суду не з'явився без поважних причин, тому відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності відповідача.
Третя особа ОСОБА_1 до судового засідання також не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог. Представник зазначила, що 25.05.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №1528-н, відповідно якого ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 195 500 грн. В забезпечення виконання зобов'язань взятих на себе ОСОБА_3 між ОСОБА_1 та ВАТ «Ощадбанк» було укладено договір поруки №1 від 25.05.2007 року. Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не виконували взятих на себе зобов'язань, відповідно до кредитного договору №1538-н, АТ «Ощадбанк» звернувся до суду для стягнення суми заборгованості в судовому порядку. Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 07.09.2011 року позовні вимоги АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення 235 311,96 грн. задоволено.
Заслухавши пояснення представника позивача та ПАТ "Державний ощадний банк України", дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
23 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про надання споживчого кредиту №11257736000. Згідно даного договору банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 37 400 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 188,870 грн. за курсом Національного банку України на день укладання цього договору (а.с. 8-12).
23 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу № 100710. В забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за вищезазначеним договором ОСОБА_1 було передано у заставу легковий автомобіль марки Toyota, модель Camry, рік випуску 2006, колір бежевий, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_4
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про заставу», право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
У відповідності до ст.589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції від 28.03.2013 року Серії ВП №37289743 відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа Роздільнянського районного суду Одеської області №2-320/2011 від 13.09.2012 року про стягнення солідарно зі ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ощадний банк України» боргу в сумі 237131,69 грн.
14.06.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на автомобіль марки Toyota Camry, державний номер НОМЕР_4 та оголошено його в розшук.
20.05.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції було накладено арешт на автомобіль марки Toyota Camry, державний номер НОМЕР_4.
20 квітня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та TOB «Кредекс Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/12. Згідно даного Договору відбулося відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11257736000 від 23.11.2007 року та договором застави транспортного засобу № 100710 від 23.11.2007 pоку, що були укладені між АКІБ УкрСиббанк» та ОСОБА_1.
Так 20 квітня 2012 року між TOB «Кредекс Фінанс» та TOB «Вердикт Фінанс» укладено договір факторингу № 05/12-КВ, відповідно якого клієнт (TOB «Кредекс Фінанс») зобов'язується відступити фактору (TOB «Вердикт Фінанс») права вимоги за кредитами, а фактор зобов'язується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх і сплатити ціну продажу, передбачену цим договором. Згідно даного Договору відбулося відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11257736000 від 23.11.2007р. та договором застави транспортного засобу № 100710 від 23.11.2007 p., що були укладені між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4
Враховуючи вищевикладене, за договором про надання споживчого кредиту №11257736000 від 23.11.2007 року, TOB «Вердикт Фінанс» є кредитором ОСОБА_1 та заставодержателем вищезазначеного автомобіля згідно договору застави майна №100710 від 23.11.2007 року.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо обтяжувач відступив іншій особі права за правочином, на підставі якого виникло обтяження, ця особа набуває всі відступлені права стосовно предмета обтяження, включаючи встановлений пріоритет за умови, що відомості про заміну обтяжувача були внесені до Державного реєстру протягом п'яти днів із дня відступлення прав.
Як вбачається з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в вразі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до Державного реєстру обтяжень рухомого майна TOB "Вердикт Фінанс" є обтяжувачем за забезпечувальним обтяженням із вищим пріоритетом по відношенню до інших обтяжувачів, тобто TOB "Вердикт Фінанс" належить право застави.
Враховуючи вищевикладене, TOB "Вердикт Фінанс" набуває абсолютне право (пріорітет) на звернення стягнення на предмет застави в одноосібному порядку, так як першим зареєстрував обтяження та є єдиним обтяжувачем.
28 листопада 2013 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано приватне обтяження № 14037745 на підставі договору факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 року ТОВ «Вердикт Фінанс», транспортного засобу: марки Toyota, модель Camry, рік випуску 2006, колір бежевий, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади №46025175 від 05.01.2015 року (а.с. 7).
Відповідно до ч.3 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Як вбачається з матеріалів справи, право застави виникло до винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Крім того, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Фінанс» станом на момент пред'явлення позову, борг ОСОБА_1 складає 545162,84 грн. (а.с.206-216). При цьому, згідно п.1.1 Договору застави транспортного засобу № 100710 від 23.11.2007 року вартість предмета застави складає 222230 грн. (а.с.16-17). Тобто вартість предмета застави не перевищує розмір заборгованості ОСОБА_1 перед заставодержателем.
Таким чином, підстави для арешту заставного майна та звернення на нього стягнення за вимогою ПАТ «Державний ощадний банк України» відсутні.
Згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
При цьому, судом встановлено, що орган Державної виконавчої служби відповідно до вимог ч.4 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження" повідомив ПАТ «УкрСиббанк», як заставодержателя, про накладення арешту на заставне майно, представник банку брав участь у складанні акту опису майна боржника 20.05.2014 року, проте з невідомих причин банк не повідомив ані державного виконавця про відступлення права вимоги іншій особі, ані саму особу, якій право вимоги було відступлене банком.(а.с.138-140).
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача в майбутньому не оголошувати в розшук, накладати арешт та заборону відчуження на майно боржника, а саме автомобіль марки TOYOTA, модель CAMRY, рік випуску 2006, колір бежевий, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3), суд зазначає, що в цій частині позов задоволенню не підлягає з огляду на те, що частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Враховуючи вищевикладене, у суду не має повноважень вирішувати спір на майбутнє та зобов'язувати відповідача утриматись від вчинення будь-яких дій у майбутньому, оскільки це є грубим порушенням приписів Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" про виключення з розшуку рухомого майна, яке було оголошено в розшук Відділом державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Одеської області згідно з постановою від 14.06.2013 року по виконавчому провадженню ВП № 37289743, а саме: автомобіль марки TOYOTA, модель CAMRY, рік випуску 2006, колір бежевий, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3); виключення з акту опису та арешту майна боржника, складеного 20.05.2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2, автомобіль марки TOYOTA, модель CAMRY, рік випуску 2006, колір бежевий, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3)- є законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити з викладених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 69-71, 86, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" - задовольнити частково.
Виключити з розшуку рухоме майно, яке було оголошено в розшук Відділом державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Одеської області згідно з постановою від 14.06.2013 року по виконавчому провадженню ВП № 37289743, а саме: автомобіль марки TOYOTA, модель CAMRY, рік випуску 2006, колір бежевий, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3).
Виключити з акту опису та арешту майна боржника, складеного 20.05.2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2, автомобіль марки TOYOTA, модель CAMRY, рік випуску 2006, колір бежевий, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3).
В решті позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили у разі неподання у 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови суду виготовлено 29 квітня 2015 року.
Суддя: В.В.Андрухів