8.2.3
Іменем України
29 квітня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/107/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Терегері С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради про стягнення заборгованості з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 89066,84 грн.,
17 квітня 2015 року Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області (надалі - Рубіжанська ОДПІ, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради (надалі - КП "РВУВКГ", відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 89066,84 грн. (88381,12 грн. - основного платежу та 685,72 грн. - пені) з рахунків у банках, обслуговуючих цього платника.
В обґрунтування вимог позивач посилається, що за відповідачем виник податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 89066,84 грн. (88381,12 грн. - основного платежу та 685,72 грн. - пені). Податковий борг виник у зв'язку з несплатою КП "РВУВКГ" самостійно визначених у податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин податкових зобов'язань, а саме:
від 28.10.2014 № 1400006993 на суму 48786,08 грн. (по строку сплати 19.11.2014);
від 19.12.2014 № 1400007279 на суму 10126,25 грн. (по строку сплати 19.12.2014);
від 19.12.2014 № 1400007281 на суму 6358,23 грн. (по строку сплати 19.12.2014);
від 03.02.2015 № 908040947 на суму 56967,86 грн. (по строку сплати 19.02.2015).
У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу КП "РВУВКГ" на підставі ст. 129 ПКУ було нараховано пеню в сумі 685,72 грн.
З метою погашення боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 21.11.2007 форми "Ю1" № 283, направлено другу податкову вимогу від 24.12.2007 форми "Ю2" № 306.
14.03.2008 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу на активи платника податків. 14.06.2012 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровані зміни об'єкта обтяження згідно акту опису майна від 14.02.2012 № 3-19/216-32026192.
Вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
У судове засідання представник позивача не прибув, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав суду заяву, в якій визнав податковий борг у повному обсязі та просив встановити спосіб виконання судового рішення шляхом надання розстрочки КП "РВУВКГ" сплати податкової заборгованості в сумі 89066,84 грн. строком на один рік (12 місяців) зі сплатою боргу до 15 числа кожного місяця з травня 2015 року по травень 2016 року рівними частинами відповідно до графіку. Вкаазане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що на підприємстві склалося складне фінансове становище внаслідок несвєчасного та не в повному обсязі відшкодування споживачами послуг з водопостачання та водовідведення. Окрім того, за посиланням відповідача, тариф на послуги є економічно не обґрунтованим, у зв'язку з чим підприємство несе збитки, дотацій не отримує, і на теперішній час держава має заборгованість (по різниці в тарифах) перед КП "РВУВКГ". Підприємство займається позовною роботою з підприємствами та населенням, але все одно це не дає можливості своєчасно сплачувати податки.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідач - КП "РВУВКГ", зареєстрований у якості юридичної особи Рубіжанською міською радою Луганської області 07.10.2002, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 390 120 0000 000145 (арк. справи 4-6). Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в Рубіжанській ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п.п. 9.1.9 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, до загальнодержавних податків і зборів належить плата за користування надрами.
Відповідно до ст. 262 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:
плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Цим Законом визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Судом установлено, що за відповідачем виник податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 89066,84 грн. (88381,12 грн. - основного платежу та 685,72 грн. - пені). Податковий борг виник у зв'язку з несплатою КП "РВУВКГ" самостійно визначених у податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин податкових зобов'язань, а саме: від 28.10.2014 № 1400006993 на суму 48786,08 грн.; від 19.12.2014 № 1400007279 на суму 10126,25 грн.; від 19.12.2014 № 1400007281 на суму 6358,23 грн.; від 03.02.2015 № 908040947 на суму 56967,86 грн. (арк. справи 15-19).
У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу КП "РВУВКГ" на підставі ст. 129 ПКУ було нараховано пеню в сумі 685,72 грн.
Сума заборгованості підтверджується довідкою про стан податкового боргу на 02.03.2015, обліковою карткою платника (арк. справи 11, 13-14).
З метою погашення боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 21.11.2007 форми "Ю1" № 283, направлено другу податкову вимогу від 24.12.2007 форми "Ю2" № 306 (арк. справи 10).
24.01.2008 Рубіжанською ОДПІ було прийнято рішення № 2 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 10).
Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Таким чином, обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Позовні вимоги визнані відповідачем у повному обсязі.
Щодо клопотання відповідача про встановлення способу виконання рішення шляхом розстрочення платежу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Згідно з положеннями статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Суд не знаходить підстав для встановлення способу виконання рішення шляхом розстрочення платежу з огляду на те, що посилання на тяжке фінансове становище, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем не доведено суду відсутність коштів на рахунках підприємства, яке б унеможливлювало виконання рішення суду.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що підприємство повинно навести економічне обґрунтування, яке б свідчило про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму відстрочення та розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збутом боржника. Вказане економічне обґрунтування відповідачем не надано.
Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суду не надано.
За таких обставин суд не знаходить підстав для встановлення способу виконання судового рішення шляхом розстрочення платежу.
Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 259, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради про стягнення заборгованості з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 89066,84 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради (93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 49, код ЄДРПОУ 32026192) на користь Державного бюджету України податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 89066 грн. 84 коп. (вісімдесят дев'ять тисяч шістдесят шість грн. 84 коп.) за рахунок коштів платника з рахунків у банках, що його обслуговують.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено 29 квітня 2015 року.
Суддя І.О. Свергун