33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"29" квітня 2015 р.
Справа № 903/1312/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Сініцина Л.М. ,
судді Олексюк Г.Є.
при секретарі Лукащик Г.В.
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача 1 - Дейнека Л.Д., довіреність в справі; Тимощук М.І., керівник;
відповідача 2 - не з'явився;
третьої особи - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, смт.Ратне
на рішення господарського суду Волинської області від 10.03.15 р.
у справі № 903/1312/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОТЕХ-ПЛЮС", смт.Ратне
до відповідача 1 Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, смт.Ратне
до відповідача 2 Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної держаної адміністрації, м. Луцьк
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, м. Луцьк
про стягнення 72 564,36 грн.
Рішенням господарського суду Волинської області від 10.03.2015 р. у справі № 903/1312/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОТЕХ-ПЛЮС" до відповідача 1 Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, до відповідача 2 Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної держаної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення 72 564,36 грн. задоволено. Стягнуто з Ратнівського міжрайонного управління водного господарства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" 72 564,36 грн. заборгованості, з них: 57 902,00 грн. - основного боргу, 12 786,11 грн. - інфляційних втрат, 1 876,25грн. - 3% річних та 1 827 грн. судового збору.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що згідно ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що заборгованість в сумі 57 902,00 грн. за виконані будівельні - роботи позивачем підтверджена належними доказами, визнана відповідачем-1 є підставною та підлягає до стягнення в повному обсязі. Поряд з цим, місцевий господарський суд вважає, що позивачем правомірно нараховано 3% річних за період з 01.11.2013р. по 30.11.2014р. в розмірі 1879,83 грн. та інфляційних втрат за період з 01.11.2013р. по 30.11.2014р. в сумі 12 786,17 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 1 - Ратнівське міжрайонне управління водного господарства звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 10.03.2015 р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На думку скаржника, рішення суду першої інстанції прийняте на підставі не повністю досліджених доказів та з порушенням норм матеріального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що договір є основним, першочерговим документом для врегулювання відносин між сторонами.
Скаржник зазначає, що у п.4.1. Договору субпідряду № 8 зазначено, що фінансування роботи здійснюється Підрядником за рахунок коштів Замовника після їх надходження від замовник у відповідності з календарним планом та надходженням коштів з державного бюджету, За програмою класифікації видатків державного бюджету 7731810 «Здійснення заходів щодо запобігання підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь Волинської області» та договором від 02.10.2013 № 10/13/30 Замовником - розпорядником коштів є Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації.
Скаржник вказує на ту обставину, що підписуючи Договір, позивач (субпідрядник) погодився на те, що розрахунок буде проводитись після надходження коштів відповідачу 1 (підрядник) від замовника (відповідач 2), усвідомлюючи можливість настання обставин, які не залежать від відповідача 1, оскільки він є лише розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня і відповідальним виконавцем державної програми.
Скаржник зауважує, що відповідач 1 є бюджетна неприбуткова організація, яка фінансується за рахунок державного бюджету та забезпечує цільове та раціональне використання бюджетних коштів на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії вод і ліквідацією її наслідків включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів та сільськогосподарські угідь.
Таким чином, відповідач 1, як бюджетна організація не змогла провести розрахунок з позивачем у зв'язку з ненадходженням коштів від головного розпорядника за відповідною програмою.
Скаржник зазначає, що відповідач 1 зобов'язується здійснити остаточний розрахунок з позивачем з моменту надходження коштів з державного бюджету від головного розпорядника (відповідача 2) за відповідною програмою.
Отже, на думку скаржника, позовні вимоги ТзОВ «ГІДРОТЕХ-ПЛЮС» до Ратнівського МУВГ про стягнення коштів в сумі 72 564, 36 грн. є безпідставними.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження.
27.04.2015 р. від позивача на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Ратнівського міжрайонного управління водного господарства № 5 від 22.04.2015 р.; витяг з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; клопотання про відкладення розгляду справи № 6ь від 22.04.2015 р. з додатками.
27.04.2015 р. від відповідача 2 Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної держаної адміністрації на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив № 872/15/2-15 від 24.04.2015 р., в якому відповідач 2 просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки замовник (департамент) і субпідрядник (ТзОВ "Гідротех-Плюс") не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником (відповідач 1), якщо інше не встановлене договором або законом.
Третя особа не скористалася правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.
В судовому засіданні 29.04.2015 р. представники відповідача 1 підтримали доводи апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважають, що рішення суду першої інстанції від 10.03.2015 р. є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому просять його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.
В судове засідання 29.04.2015 р. представники третьої особи та відповідача 2 не з'явилися, про час, день та місце слухання повідомлялись належним чином; причини неявки суду не повідомили.
В судове засідання 29.04.2015 р. представник позивача не з'явився, про час, день та місце слухання повідомлявся належним чином; однак, 27.04.2015 р. надіслав клопотання № 6 від 22.04.2015 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника позивача в судове засідання через необхідність бути присутнім в судовому засіданні господарського суду Волинської області (копія ухвали від 24.03.2015 р. додається), яке судом відхилено з огляду на таке.
Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Одночасно, застосовуючи у відповідності до част.1 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи част.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників позивача, відповідача 2 та третьої особи, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2013 р. між Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної держаної адміністрації (замовником розпорядником коштів - відповідачем-2), Здомишельською сільською радою (замовник - власник меліоративної мережі) та Ратнівським міжрайонним управлінням водного господарства (виконавцем -відповідачем -1)було укладено договір №10/13/30 на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Здомишельської сільської ради Ратнівського району Волинської області (капітальний ремонт внутрішньогосподарської меліоративної мережі) (далі - Договір) (а.с. 32-34).
Відповідно до розділу «Предмет Договору» сторони передбачили, що замовники доручають, а виконавець забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Здомишельської сільської ради (капітальний ремонт внутрішньогосподарської меліоративної мережі) власника меліоративної мережі (Здомишельської сільської ради).
Склад та обсяги робіт, що доручаються виконавцю визначені проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 1 Договору).
Вартість виконаних робіт з капітального ремонту складає 59 084,00 грн. згідно протоколу погодження договірної ціни, підписаного та скріпленого печатками сторін (пункт 5 Договору).
Залучення до виконання робіт робочої сили повністю забезпечує Виконавець (пункт 14 Договору).
Розділом Договору «Фінансування робіт з капітального будівництва» передбачено, що фінансування робіт здійснюється відповідно до ст. 2, 91 Бюджетного кодексу України, ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.07.2013 р. № 427 «Про перерозподіл видатків та передачу бюджетних призначень, передбачених у 2013 р. Міністерству фінансів». Замовник - розпорядник коштів здійснює фінансування даних заходів за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 838 ЦК України та п. 14 вказаного договору, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" (субпідрядником) та відповідачем - Ратнівським міжрайонним управлінням водного господарства (підрядником) було укладено договір №8 субпідряду (а.с. 8-10) (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 вказаного договору підрядник доручає, а субпідрядник своїми силами та засобами згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією забезпечує на свій ризик на виконання у встановлений строк та належної якості роботи: Здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Здомишельської сільської ради Ратнівського району Волинської області (капітальний ремонт внутрішньогосподарської меліоративної мережі) з матеріалів підрядника.
Договірна ціна встановлена 59 084,00 грн. виходячи з проекту і коректується по факту виконаних робіт (пункт 2.1 Договору).
Фінансування робіт здійснюється підрядником за рахунок коштів замовника після їх надходження від замовника у відповідності з календарним планом та надходженням коштів з державного бюджету (пункт 4.1 Договору).
Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися підрядником щомісячно або при необхідності проміжні платежі за виконанні роботи на підставі акту (форми КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт (форма КБ-2в) формує субпідрядник і передає для підписання уповноваженому, представнику підрядника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник на протязі трьох днів перевіряє достовірність акту підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт.
На виконання умов договору № 8 за жовтень 2013 р. ТзОВ "Гідротех-Плюс" виконало передбачені договорами роботи по капітальному ремонту внутрішньогосподарської меліоративної мережі щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Здомишельської сільської ради Ратнівського району Волинської області на загальну суму 57 902,00грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат типової форми № КБ-3 (а.с. 11) та актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в за жовтень 2013 р. (а.с. 12-13), які підписані повноважними представниками ТзОВ "Гідротех-Плюс" та Ратнівським МУВГ і скріплені відтисками круглих печаток юридичних осіб без зауважень.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати робіт по договору №8 не здійснив, а тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 57 902,00грн.
Заборгованість Ратнівського міжрайонного управління водного господарства підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.08.2014 р., який підписаний сторонами та скріплений відтисками круглих печаток юридичних осіб (а.с. 19).
27.08.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" направив претензію на адресу відповідача за №14 про оплату заборгованості в сумі 57 902,00 грн. (а.с.18).
24.09.2014 р. відповідач у відповіді на претензію за № 252 вказав, що не в змозі виконати свої зобов'язання за договором № 8 у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку Ратнівського МУВГ, зазначив, що відповідно до п. 4.1 Договору, кошти від замовника (Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації) не надійшли, а тому Ратнівське міжрайонне управління водного господарства не в змозі виконати свої зобов'язання за договором субпідряду № 8 (а.с.17).
Абзацом 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 ЦК України, статті 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частина 4 статті 882 даного Кодексу передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.
Згідно статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України).
Позивач виконав зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, що підтверджується:
-довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат типової форми № КБ-3 (а.с. 11);
-актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в за жовтень 2013 р. (а.с. 12-13).
Відповідач не виконав зобов'язання відповідно до умов договору, однак, у відповіді на претензію № 252 від 24.09.2014 р. зазначив, що відповідно до п. 4.1 Договору, кошти від замовника (Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації) не надійшли, а тому Ратнівське міжрайонне управління водного господарства не в змозі виконати свої зобов'язання за договором № 8 у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку Ратнівського МУВГ (а.с.17).
Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має викопуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч. 2 ст. 838 ЦК України відповідач 1, як генеральний підрядник, відповідає перед позивачем-субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанці, що невиконання відповідачем умов договору субпідряду щодо повної та своєчасної оплати виконаних й прийнятих в установленому порядку робіт є порушенням зобов'язання згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, а тому обґрунтовано та підставно стягнув з відповідача основний борг в сумі 57 902,00 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 01.11.2013 р. до 30.11.2014 р. у сумі 12 786,17 грн. та 3 % річних від простроченої суми за період з 01.11.2013 р. до 30.11.2014 р. у сумі 1 879,17 грн. відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.
Судова колегія апеляційної інстації вважає, що доводи відповідача 1 обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки відсутність бюджетних коштів не є достатньою підставою для звільнення від виконання зобов'язання з огляду на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України", яка підлягає обов'язковому врахуванню в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446, постанові Вищого господарського суду України від 24.11.2014 р. № 903/344/14.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду» № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., в якому передбачено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011 р.).
А тому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо порушення відповідачем 1 зобов'язання, в зв'язку з нездійсненням повної оплати вартості виконаних робіт за договором субпідряду.
Пунктом 9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» (із змінами і доповненнями) № 6 від 23.03.2015 р. (далі - Постанова) зазначено, що господарські суди повинні зазначати: у рішеннях щодо кількох відповідачів - як вирішено спір щодо кожного з них (з урахуванням вимог частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 84 ГПК України та абз. 2 п. 9 Постанови передбачено, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.
З рішення господарського суду Волинської області від 10.03.2015 р. вбачається, що судом за клопотанням сторін було залучено у справі відповідачем 2 - Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної держаної адміністрації, так як вказана юридична особа - замовник робіт по запобіганню підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Здомишельської сільської ради згідно умов договору №10/13/30 від 02.10.2013 р., що укладений між Ратнівським міжрайонним управлінням водного господарства, Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації та Здомишельською сільською радою виступає Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації, який взяв на себе зобов'язання здійснювати заходи щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Здомишельської сільської ради відповідно до проектно-кошторисної документації. Даний договір у наступному став підставою для відповідача Ратнівського міжрайонного управління водного господарства для укладення договору субпідряду №8 за 2013р. із ТзОВ «ГІДРО-ПЛЮС».
Однак, Ратнівське міжрайонне управління водного господарства та Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації є самостійними юридичними особами.
З договору субпідряду № 8 вбачається, що Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (відповідач 2 у справі) не є стороною спірних правовідносин, а тому суд у відповідності до ч. 4 ст. 84 ГПК України відмовляє в задоволенні вимог до відповідача 2 - Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації.
З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені відповідачем 1 в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює дані правовідносини.
З урахуванням викладеного, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу відповідача 1 - Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, смт. Ратне залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Волинської області від 10.03.2015 р. у справі № 903/1312/14 доповнити пунктом 3, виклавши пункт 1 та пункт 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "1. Позов задоволити частково.
3. В задоволенні позову до Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації відмовити".
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
3. Справу № 903/1312/14 повернути до господарського суду Волинської області.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Сініцина Л.М.
Суддя Олексюк Г.Є.