"29" квітня 2015 р. Справа № 917/1098/14
У складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гетьман Р.А., суддя Плахов О.В.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю:
апелянта - Немченко В.М., (за довіреністю від 21.04.2015р.)
кредитора ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" - Коваленко Р.Й., (за довіреністю № 3319-0 від 04.09.2013р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ Українсько-Білоруське підприємство "АВІС" (вх. №2178 П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.03.15 у справі № 917/1098/14
за заявою ПАТ Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ
до ТОВ "Українсько-Білоруське підприємство "Авіс", м. Полтава ідентифікаційний код 22542374
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.07.2014 року (суддя - О.О. Ореховська) порушено провадження у справі про банкрутство Підприємства, визнано кредиторські вимоги Банку в сумі 1 762 196 грн. 35 коп., введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Підприємства, а розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Антоненка Д.О.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.07.2014 року (суддя - О.О. Ореховська) виправлено описки у вступній та резолютивній частині та повного тексту ухвали господарського суду Полтавської області від 14.07.2014 року шляхом доповнення п.п.1, 3, 5, 6, 8 резолютивної частини (вступну та резолютивну частину та повний текст) вказаної ухвали суду першої інстанції після слів "Спільного Українсько-Білоруського товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс", Полтавська область, м. Полтава, вул. Комсомольська, буд.7, кв. 45, ідентифікаційний код 22542374" словами - "(згідно нової редакції статуту змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-Білоруське підприємство "Авіс", код 22542374)". Пункт 2 вступної та резолютивної частини та повний текст ухвали господарського суду Полтавської області від 14.07.2014 року вирішено викласти в редакції, відповідно до якої визнані кредиторські вимоги Банку до Боржника в сумі 1 501 035 грн. 67 коп. основного боргу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 року ухвалу господарського суду Полтавської області від 14.07.2014 року та ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.07.2014 року (про виправлення описки) скасовано та відмовлено у задоволенні заяви Банку про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника.
Скасовуючи вказане рішення місцевого суду разом із ухвалою про виправлення описки в частині назви Боржника та суми визнаних вимог Банку до Підприємства, апеляційний суд вказав, що за виконавчим написом нотаріуса про звернення стягнення на предмет застави було відкрито виконавче провадження, однак відсутні докази, що реалізація переданого Банку у заставу майно не забезпечить задоволення грошових вимог останнього до Боржника, оскільки у цьому провадженні було призначено експерта для оцінки майна (що не було враховано місцевим судом), а тому подана Банком заява про порушення справи про банкрутство не відповідає вимогам ст. 10 Закону про банкрутство. Також апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не врахував та не перевірив обставини недостатності вартості переданого Банку у заставу майна Боржника для задоволення всіх вимог ініціюючого кредитора, так як у відзиві Боржник вказував, що був вчинений виконавчий напис нотаріуса щодо звернення стягнення на належні Боржнику транспортні засоби. За цих підстав апеляційний суд дійшов висновку про відмову Банку у задоволенні заяви про порушення справи про банкрутство Підприємства.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 року скасовано в частині рішення про відмову публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Приватбанк" у задоволенні заяви про порушення справи про банкрутство Спільного Українсько-Білоруського товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс". В цій частині передано справу №917/1098/14 на новий розгляд на стадію підготовчого засідання. В іншій частині вище згадану постану залишено без змін.
Судова колегія дійшла висновку про неповноту з'ясування місцевим судом обставин справи в частині вартості переданого Банку Боржником у заставу майна та відповідно обставин щодо розміру заявленої суми вимог ініціюючого кредитора, що не забезпечена заставою майна Боржника, та не співставив два виконавчі провадження щодо звернення стягнення на передане у заставу майна Боржника.
З'ясування вказаних обставин справи має значення для оцінки відповідності заявлених Банком кредиторських вимог до Боржника вимогам ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство та наявності підстав для порушення провадження у даній справі про банкрутство.
Суд касаційної інстанції частково не погодився з висновками апеляційного господарського суду та зазначив, що місцевому ж суду при новому розгляді справи слід усунути наведені в даній постанові обставини та на підставі належних доказів з'ясувати обставини щодо вартості переданого Підприємством Банку у заставу майна та обставини реалізації цього майна (чи мало місце та за яку вартість).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.03.2015р. у справі № 917/1098/14 (суддя Паламарчук В.В.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Білоруське підприємство "Авіс", вул. Комсомольська, буд. 7, кв. 45, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 22542374. Визнано вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в розмірі 1221035,67 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з наслідками, передбаченими ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Антоненка Дмитра Олександровича (свідоцтво №982 від 23.05.2013р., адреса: вул. Зернова, буд. 55, корп. В, кв. 60, м. Харків, Україна, 61124). Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Українсько-Білоруське підприємство "Авіс" та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмет застави. Ухвалено розпоряднику майна Антоненку Д.О. повідомити суд про результати розгляду вимог кредиторів в строк до 24.04.2015р. Ухвалено розпоряднику майна Антоненку Д.О. скласти реєстр вимог кредиторів та представити його суду до 24.04.2015р. Попереднє засідання суду призначено на 12.05.2015р. на 09 год. 00 хв. Ухвалено розпоряднику майна провести інвентаризацію майна боржника в строк до 05.05.2015р. Ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Білоруське підприємство "Авіс", вул. Комсомольська, буд. 7, кв. 45, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 22542374, текст якого додається.
ТОВ Українсько-Білоруське підприємство "Авіс" не погодився з винесеною 05.03.2015р. господарським судом Полтавської області ухвалою та звернувся з апеляційною скарою, в якій з посиланням на невиконання місцевим господарським судом приписів суду касаційної інстанції, недослідження господарським судом першої інстанції питання погашення боргу кредитора за рахунок заставного майна просить скасувати оскаржувану ухвалу повністю та відмовити у задоволенні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "АВІС".
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015р. у справі № 917/1098/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 22.04.2015р.
Розпорядженням секретаря другої судової палати від 21.04.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гетьман Р.А., суддя Плахов О.В.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.
Від ПАТ КБ "ПриватБанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги і залишити без змін оскаржувану ухвалу господарського суду Полтавської області.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2015р. у справі № 917/1098/14 відкладено розгляд справи на 29.04.2015р.
Від заявника апеляційної скарги надійшли письмові пояснення у справі, в яких він наводить додаткове обґрунтування своєї позиції у справі та просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме: лист Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 28.04.2015р. та звіт про незалежну оцінку майна, виконаний 27.04.2015р. на замовлення ДВС. Обґрунтовуючи неможливість подання зазначених документів до суду першої інстанції зазначає, що на час розгляду справи в суді першої інстанції оцінка арештованого майна не була закінчена та господарським судом відхилено клопотання про витребування інформації.
В судовому засіданні 29.04.2015р. представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги скарги в повному обсязі та просить її задовольнити.
В судовому засіданні 29.04.2015р. представник ініціюючого кредитора заперечував проти вимог заявника апеляційної скарги та пояснив, що вважає оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги з урахуванням додаткових письмових пояснень, та відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах статті 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника боржника та представника ініціюючого кредитора, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ Українсько-Білоруське підприємство "АВІС".
Як встановлено господарським судом першої інстанції загальна заборогованість боржника перед ініціюючим кредитором на підставі рішення апеляційного суду Полтавської області від 29.01.2014р. та Октябрського районного суду м. Полтави по справі № 554/10240/13-ц за кредитним договором № 50а від 15.09.1999р. складає 2012196,35 грн.
14.09.99р. ЗАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк" укладено зі Спільним Українсько-Білоруським товариством з обмеженою відповідальністю "Авіс" договір застави нерухомого майна (вбудованого офісу, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1, літ. "А-5" в забезпечення виконання укладеного між сторонами договору на здійснення овердрафтного обслуговування № 50а з послідуючими додатковими угодами від 10.07.2000р. та від 15.09.2000р.
27.09.99р. між тими ж сторонами укладено договір застави транспортних засобів.
Як встановлено господарським судом першої інстанції не не заперечується сторонами у справі в заставі у кредитора знаходяться чотири одиниці техніки, узгоджена вартість яких складає 280000,00 грн. Крім того, в заставі Банку знаходиться нежитлове приміщення офісної будівлі.
Боржником у суді першої інстанції заявлено клопотання про витребування інформації про хід виконавчого провадження по стягненню суми боргу відповідно до рішення апеляційного суду Полтавської області від 29.01.2014р. у справі № 554/10240/13-ц. Однак, дане клопотання залишено судом без задоволення.
Як зазначено вище ТОВ Українсько-Білоруське підприємство "АВІС" надані додаткові пояснення у справі, в яких він наводить додаткове обґрунтування своєї позиції у справі та просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме: лист Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 28.04.2015р. та звіт про незалежну оцінку майна, виконаний 27.04.2015р. Обґрунтовуючи неможливість подання зазначених документів до суду першої інстанції зазначає, що на час розгляду справи в суді першої інстанції оцінка арештованого майна не була закінчена та судом першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання про витребування інформації про хід виконавчого провадження.
Судова колегія вважає, що зазначена інформація має суттєве значення для справи, що безпідставно не враховано господарським судом першої інстанції при розгляді клопотання. Крім того, судова колегія звертає увагу, що постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014р. у даній справи надано приписи місцевому господарському суду щодо обов'язковості з'ясування обставин про вартість переданого підприємством боржника Банку у заставу майна. Однак, місцевим господарським судом не виконані зазначені приписи суду касаційної інстанції, незважаючи на те, що відповідно до вимог процесуального закону вони є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи (статті 111-12 ГПК України).
У пункті 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" надано судам наступні роз'яснення: Відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 ГПК.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про можливість прийняття вказаних боржником документів, а саме: листа Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 28.04.2015р. та звіту про незалежну оцінку майна, виконаний 27.04.2015р. в якості належних та допустимих доказів у справі.
Як вбачається з листа Київського відділу ДВС на виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТОВ Українсько-Білоруське підприємство "АВІС", крім іншого, ВП 11830810 з виконання виконавчого напису № 7117 про звернення стягнення на заставне майно, а саме, на нежитлове приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк". В листі зазначено, що відповідно до положень статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем повідомляються сторони про вартість описаного та арештованого майна. Згідно звіту про незалежну оцінку майна від 27.04.2015р., який виконаний ПП "Профоцінка" на замовлення ДВС, вартість нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1, загальною площею 112,8 кв. м, розташованого на першому поверсі 5-ти поверхового цегляного будинку без урахування ПДВ 3540000 грн.
До листа ДВС дадано звіт про незалежну оцінку майна, з якого вбачається, що оціночна вартість майна становить 3540000 грн.
Таким чином, вартість частини заставного майна, а саме, вбудованого приміщення офісу (без урахування вартості заставних одиниць техніки) повністю забезпечує вимоги ініціюючого кредитора ПАТ КБ "Приватбанк", заявлені вимоги якого становлять 2012196,35 грн. Крім того, в заставі Банку знаходиться техніка.
Так, відповідно до ч.2 ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство.
Відповідно до абз.8 ч.1 ст.1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Відповідно до ч.3 ст.10 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Відповідно до ст.11 Закону про банкрутство, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити, зокрема виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, а також перелік документів, що додаються до заяви, серед яких: докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
Згідно ч.1 ст.16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи (ч.2 ст.16).
Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження (ч.3 ст.16).
Відповідно до положень ст.11 Закону про банкрутство заява про порушення провадження у справі про банкрутство повинна містити, зокрема докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
Відповідно до ч.7 ст.16 Закону про банкрутство суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника.
Враховуючи вищезазначене в сукупності, колегія суддів не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для порушення справи про банкрутство боржника.
За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при винесенні оскаржуваної ухвали господарський суд першої інстанції не повно дослідив обставини, що мають значення для вирішення спору та не вірно застосував норми матеріального права. Вимоги апеляційної скарги законні та обґрунтовані, доводи апелянта знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала про порушення провадженя усправі про банкрутство підлягає скасуванню, а провадження у справі - припиненню, як передчасно порушене, відповідно до пп. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 80, 99, ст.101, п.3 ч. 1 ст.103, п.1 ч.1 ст.104, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу ТОВ Українсько-Білоруське підприємство "АВІС" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.03.15 у справі № 917/1098/14 скасувати.
Провадження у справі припинити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 30.04.2015р.
Головуючий суддя Шутенко І.А.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Плахов О.В.