"28" квітня 2015 р. Справа № 40/286пд-908/3833/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.,
при секретарі Катренко І.С.,
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Ніколайчук М.М., Плескач М.В. - за довіреністю від 12.01.2015р. № 03,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" (вх.№2378 З/2) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.11.2014р. у справі № 40/286пд-908/3833/14,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", м.Донецьк,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Озон Інвестмент", м. Київ,
про визнання договору фінансового лізингу № 008-03/2008-С від 07.03.2008р. недійсним,
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.11.2014р. у справі №40/286пд-908/3833/14 (суддя Носівець В.В.) справу № 40/286пд-908/3833/14 за позовом ТОВ "Донспецпром" (м. Донецьк) до ТОВ "ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ" (м.Київ) про визнання договору фінансового лізингу № 008-03/2008-С від 07.03.2008 р. недійсним направлено для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.11.2014р. щодо зміни територіальної підсудності та зобов'язати господарський суд Запорізької області розглянути справу № 40/286пд-908/3833/14 за позовом ТОВ "Донспецпром" до ТОВ "ХЮПО-АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ" про визнання договору фінансового лізингу недійсним.
Зокрема, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснецпром", оскільки зобов'язаною особою за спірним договором на момент подання позову залишився лише позивач у справі, таким чином, у відповідності до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України територіальна підсудність у вказаній справі повинна бути визначена за його місцезнаходженням.
Таким чином, апелянт, посилаючись на положення статті 17 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що місцевим господарським судом неправомірно змінено територіальну підсудність справи, яка вже була прийнята до провадження.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. у справі № 40/286пд-908/3833/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Озон Інвестмент" просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.11.2014р. у справі № 40/286пд-908/3833/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (вх.№6859).
Обґрунтовуючи свою позицію у справі, відповідач зазначає, що оскільки договір фінансового лізингу від 07.03.2008р. № 008/03-2008-С є двостороннім, у зв'язку з чим, за правилом, закріпленому в ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, територіальна підсудність у спорах про визнання недійсним договорів визначається за місцезнаходженням відповідача.
В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти вимог апеляційної скарги, просили суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи заявник апеляційної скарги належним чином був повідомлений, про що свідчать повідомлення, розміщене на офіційному веб-сайті суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Новини і події", проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача - заявника скарги за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, зокрема, доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом Запорізької області норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
07.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЮПО-АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 008-03/2008-С, відповідно до п. 1.1 якого лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договору, зокрема, у специфікації) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем (т.1, а.с. 7-20).
17.11.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсним договір фінансового лізингу від 07.03.2008р. № 008-03/2008-С.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.11.2010р. у справі №40/286пд порушено провадження у справі (т.1, а.с. 1).
У відповідності до статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" та розпорядження Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р справу № 40/286пд надіслано до господарського суду Запорізької області .
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.10.2014р. у справі №40/286пд-908/3833/14 справу прийнято до провадження (т.4, а.с. 1).
В жовтні 2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЮПО-АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ" до господарського суду Запорізької області подано клопотання про передачу справи за підсудністю, відповідно до якого заявник просив суд направити справу № 40/286пд-908/3833/14 на розгляд за належною підсудністю до господарського суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача (вх.№ 21940).
12.11.2014р. винесено оскаржувану ухвалу, якою справу № 40/286пд-908/3833/14 направлено для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.
Крім того, як вбачається з наданого відповідачем протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЮПО-АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ" від 11.11.2014р. № 11/11/14 прийнято рішення про зміну найменування вказаного товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю "Озон Інвестмент" (т.4, а.с. 16)
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором внесено до Державного реєстру запис про зміну повного найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЮПО-АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ" (т.4, а.с. 17).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2015р. у справі №40/286пд-908/3833/14 змінено назву відповідача у справі, а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЮПО-АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Озон Інвестмент" (т.4, а.с. 118-120).
Не погодившись з винесеною господарським судом Запорізької області ухвалою від 12.11.2014р. у справі № 40/286пд-908/3833/14 Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" звернувся з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Договір, який позивач просить визнати недійсним відноситься до двосторонніх (частини 2 і 3 статті 626 Цивільного кодексу України) і є підставою для виникнення у контрагентів взаємних зустрічних зобов'язань.
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався, зокрема, передати майно та прийняти лізингові платежі, а позивач - прийняти майно та сплачувати встановлену плату.
Отже, посилання позивача на виникнення лише у нього зобов'язань за договором фінансового лізингу від 07.03.2008р. № 008-03/2008-С є хибним.
Враховуючи зазначене, підсудність спору у даній справі має вирішуватись відповідно до загального правила територіальної підсудності, визначеного частиною другою статті 15 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.10.2010р. у справі № 15/42-14/319.
Крім того, в пункті 1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 15 Господарського процесуального кодексу України, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійсними визначається за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Якщо зобов'язаною за договором є кожна із сторін, справа розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до п. 20.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 24.10.2011р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спори, пов'язані з укладанням, зміною умов, розірванням чи визнанням недійсними договорів, підлягають вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін, до якої звернувся заявник.
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Як вбачається з матеріалів справи, юридичною адресою ТОВ "Озон Інвестмент" (ТОВ "Донспецпром") є: м. Київ, вул. Польова, буд. 24-д.
Частиною 3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
Колегія суддів зазначає, що оскільки господарським судом Донецької області прийнято позовну заяву ТОВ "Донспецпром" з порушення територіальної підсудності справи, таким чином положення ч. 3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України не підлягають застосування до спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
За таких обставин господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що територіальна підсудність даної справи має визначатися за місцезнаходженням відповідача у справі та правомірно задовольнив клопотання про направлення справи № 40/286пд-908/3833/14 до господарського суду міста Києва.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Запорізької області від 12.11.2014р. у справі №40/286пд-908/3833/14 має бути залишена без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.11.2014р. у справі №40/286пд-908/3833/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 30.04.2015р.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Гетьман Р.А.