04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" квітня 2015 р. Справа№ 910/10028/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Власова Ю.Л.
суддів: Корсакової Г.В.
Хрипуна О.О.
при секретарі судового засідання Вага В.В.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Полонська Н.М.,
від ВДВС: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.03.2015р. у справі №910/10028/14 (суддя Зеленіна Н.І.)
за скаргою Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"
на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві у справі
за позовом Приватного підприємства "Пождума"
до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"
про стягнення 833122,03 грн.
29.01.2015р. Відповідач звернувся до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.2015р. у задоволенні скарги Відповідача на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві було відмовлено.
Ухвала обґрунтована тим, що державний виконавець, при винесенні оскаржуваних Відповідачем постанов, діяв у межах Закону України «Про виконавче провадження». У текстах оскаржуваних постанов державний виконавець послався на зведене виконавче провадження стосовно Відповідача, а накладення арешту на грошові кошти та майно боржника в межах суми зведеного виконавчого провадження відповідає вимогам ч.1 ст.33 Закону, а винесення державним виконавцем постанови про розшук усього майна боржника взагалі не залежить від наявності будь-яких інших виконавчих проваджень та здійснюється з метою виявлення майна боржника незалежно від суми стягнення.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2015р. та визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві незаконними.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального законодавства.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.04.2015р.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2014р. позов задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 674233,83 грн. заборгованості, 50750,77 грн. пені, 35970,86 грн. 3% річних та 15219,11 грн. судового збору. На виконання зазначеного рішення 11.08.2014р. судом видано відповідний наказ.
24.09.2014р. Відділом державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва відкрито виконавче провадження ВП №44856603, надано Відповідачу строк до семи днів з моменту винесення постанови самостійно виконати рішення суду.
Як вбачається з наданих виконавцем матеріалів, на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження №34537204 по стягненню з Відповідача загальної суми 4277666,37 грн.
10.12.2014р. постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно Відповідача по зведеному виконавчому провадженню №34537204 по стягненню з Відповідача на загальну суму 4277666,37 грн. з метою забезпечення виконання рішення суду.
10.12.2014р. постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках фінансових установ (згідно переліку) та належать Відповідачу по зведеному виконавчому провадженню №34537204 по стягненню з Відповідача на загальну суму 4277666,37 грн.
25.12.14р постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва оголошено розшук всього майна, що належить Відповідачу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Згідно з ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до п.3.6.2. Інструкції про вчинення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5, державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (додаток 7). У постанові державний виконавець установлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів, а рішень про примусове виселення - 15 днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. При цьому вказується дата виконання.
Згідно з п.4.13 Інструкції про вчинення виконавчих дій підставами для оголошення розшуку є відсутність в ході виконавчого провадження відомостей про місце проживання (місцезнаходження) боржника, його майна, а також дитини. У разі відсутності відомостей про місцезнаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначеними в пункті 4.13.2 цієї Інструкції, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (місцезнаходженням) боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.
Відповідно до п.4.19.1. Інструкції про вчинення виконавчих дій якщо в районному (міському) органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, то вони об'єднуються у зведене виконавче провадження за постановою державного виконавця (додаток 19) протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику для добровільного виконання і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи, що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох днів після закінчення строку, поданого боржнику для добровільного виконання.
Згідно з п.4.19.5. Інструкції про вчинення виконавчих дій після виконання окремого виконавчого документа виконавче провадження за цим виконавчим документом виводиться із зведеного виконавчого провадження постановою державного виконавця (додаток 19) і виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до п.5.6.1. Інструкції про вчинення виконавчих дій арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Арешт застосовується: для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання, на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.
З встановлених судом обставин та наведених норм права вбачається, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження за наказом про примусове виконання рішення та надано час для добровільного виконання рішення суду боржником. Відповідачем не було здійснено виконання рішення у термін, встановлений державним виконавцем для добровільного виконання. Державним виконавцем були здійснені заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в наказі №910/10028/14 від 11.08.2014р., такі як розшук майна Відповідача, з'ясування його місцезнаходження, накладення арешту на майно та кошти боржника у межах суми стягнення, направлення запитів до відповідних органів для з'ясування можливого знаходження майна боржника тощо.
А тому апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що державний виконавець, при винесенні оскаржуваних Відповідачем постанов, діяв у межах Закону України «Про виконавче провадження», а в текстах оскаржуваних постанов виконавець посилався на наявність зведеного виконавчого провадження стосовно боржника.
На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.03.2015р. у справі №910/10028/14 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.03.2015р. у справі №910/10028/14 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 30.04.2015р.
Головуючий суддя Ю.Л. Власов
Судді Г.В. Корсакова
О.О. Хрипун